Лексична тема 13. «птахи у нашому дворі»

Формування звуковимови

Вправа на розвиток мовленнєвого дихання «Неприємний за­пах». Діти, роблячи глибокий вдих на лічбу до трьох, затри­мують дихання, та поволі видихають на лічбу від 1 до 5.

Вправляти у вимові звука [ж] у складах, словах, словосполу­ченнях, реченнях.

Звуко – складовий аналіз

Дидактична гра «Чого не вистачає?»

Лексичні межі

Іменники

Кури, качки, гусаки, курчата, гусенята, каченята, індик, індичата, квочка, півень, виводок, пташник. Поглибити знання ді­тей про свійських тварин

Прикметники

Моторний, корисний, веселий

Дієслова

Грати, виводити, плавати, пасти, годуватися.

Вправляти в утворенні дієслів від звуконаслідувальних слів: кукурікати, крякати, сичати, пищати

Прислівники

Закріплювати розуміння слів: швидко, легко, неквапливо, за­дирливо, сито

Формування граматичного ладу мовлення

Вчити утворювати іменники — назви дитинчат свійських птахів із суфіксами -ат-, -ят- (курча — курчатко, кача — ка­ченятко, індик — індичатко).

Вправляти в умінні утворювати іменники — назви тварин жі­ночого роду від іменників чоловічого роду і навпаки: індич­ка — індик, гуска — гусак. Робота над багатозначним словом гребінець.

Зв’язне мовлення

Учити дітей складати порівняльні описові розповіді за двома предметними картинками.

Текст для переказу «Півник, квочка та курчата».

Півник співає: «Ку-ку-рі-ку». Квочку з курчатами кличе. Пів­ник зернятка знайшов, сам не з'їв — курчатам лишив. Кур­чата раді.

Запитання. Хто знайшов зернятка? Кого покликав півник? Кому півник віддав зернятка? Хто ж. склював зерна?

Формування звуковимови

Вправа на розвиток мовленнєвого дихання, голосу «Хуґа».

Мета. Продовжувати вчити протяжно, на м'якій атаці роз­співувати голосний звук [у].

Диференціація звуків [ш], [ж]

Звуко – складовий аналіз

Вчити визначати місце звука в слові (на початку, в кінці, в середині слова)

Лексичні межі

Іменники

Сніг, мороз, хуртовина, сніжинка, крижинка, холод, вітер, ві­зерунок, поземка, бурульки, відлига, лід, хуґа

Прикметники

Пухнатий, крижаний, легкий, зимовий, морозний, прозорий, лискучий, твердий, тріскучий, м'який, пухнастий, іскристий, липкий, біленький, різьблені.

Вчити утворювати прикметники різного ступеня: білий — білий-білий, біліший; холодний — холодний-холодний, холод­ніший

Дієслова

Іти, летіти, покривати, танути, замерзати, випадати, сковува­ти, кружляти, обмітати, дути.

Розширити знання і розуміння багатозначного слова падає (сніг, світло, ручка)

Прислівники

Холодно, морозно, багато, сильно — слабо

Формування граматичного ладу мовлення

Вчити впізнавати «слова-родичі»: сніг, зима, лід. Вправляти у вживанні різних форм іменників у місцевому відмінку: по лісах, по полях, на будинках, у садах. Пояснення значення складного слова снігопад. Уточнити переносне значення виразів: срібні дерева, голо­дна зима

Зв’язне мовлення

Розглядання картини «Зима» та бесіда за нею. Спонукати до порівняння і вживання слів з протилежним значенням.

Текст для переказу «Білі мухи».

Маша вранці прокинулась, глянула у вікно — і ахнула! Кличе бабусю: «Поглянь у вікно, бабусю, білі мухи летять, я таких ще ніколи не бачила». «Так це не мухи, — говорить ба­буся. — Це зима прийшла, білий сніг принесла. Давай швидше вдягайся і підемо на санчатах кататись».

Запитання. Хто визирнув у вікно вранці? Що побачила Маша? На кого були схожі великі сніжинки? Що запропону­вала бабуся дівчинці?