Розділ 3 система аналізу та управління ризиками в митному пост-аудиті

1. Поняття ризику та завдання системи аналізу і управління ризиками в митному пост-аудиті.

Митні органи України під час проведення митного пост-аудиту повинні керуватись принципом вибірковості і, як правило, обмежуватися формами митного контролю, достатніми для забезпечення дотримання субєктами ЗЕД законодавства України з питань митної справи.

Для визначення форм та методів митного пост-аудиту використовується система аналізу та керування ризиками, яка має на меті запобігти порушенням законодавства України з питань митної справи шляхом створення та використання сучасної системи митного адміністрування, забезпечення ефективного митного контролю, оптимального розподілу матеріальних та людських ресурсів митної служби України.

Основи та принципи митного контролю, які передбачають використання системи аналізу та керування ризиками, закріплені в Міжнародній конвенції по спрощенню і гармонізації митних процедур Всесвітньої митної організації (Кіотській конвенції). Серед них:

- митний контроль обмежується мінімумом митних процедур, необхідних для забезпечення додержання митного законодавства;

- при виборі форм митного контролю використовується система керування ризиками;

- митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб і товарів, включаючи транспортні засоби, що підлягають митному контролю, та обсяги сукупності заходів такого контролю;

- митна служба використовує стратегію, що базується на системі заходів оцінки ймовірності недодержання законодавств.

Згідно з Кіотською Конвенцією метою митного пост-аудиту є прискорення процедур митного оформлення товарів шляхом застосування спрощених процедур та переходу від тотальної перевірки усіх без виключення суб’єктів ЗЕД до вибіркового контролю. Тобто мова йде про диференційований підхід до кожного учасника зовнішньоекономічної діяльності.

Використовуючи метод аудиторської вибірки з урахуванням інформації визначеною за критеріями ризиків посадові ободи митних органів можуть домогтися значного підвищення показників ефективності митного пост-аудиту одночасно зі скороченням кола підприємств – суб’єктів ЗЕД, що підлягають перевірці.

Кожна чи то виїзна документальна перевірка, чи то камеральна перевірка починається з відбору об’єктів перевірки та підготовки справ для пост-аудиту. Відбір об’єктів ґрунтується на аналізі та оцінці ризиків можливого порушення зважаючи на вид діяльності, обсяги операції, терміни роботи на ринку, ділову репутацію суб’єкта ЗЕД та за іншими ознаками. При цьому митною службою можуть заздалегідь визначатися профілі ризику, за якими справи суб’єктів ЗЕД сортуються за однією або декількома ознаками, на основі чого до груп ризику можуть бути віднесені:

1. Торговці підакцизними товарами.

2. Міжнародні трейдери, наприклад, особи, які займаються переробкою, обробкою товарів поза межами митної території, або всередині митної території тощо.

3. Торговці, вибрані методом випадкової вибірки.

Крім того, під час вибору підприємств, які входять до групи ризику спеціальними підрозділами митних органів проводиться:

1. Фільтрування списків торговців у різних галузях та застосування для завершення підготовки їх профілів системи аналізу ризиків, відомої під назвою Комплексний аналіз митних ризиків (далі КАМР);

2. Відбір на основі використання місцевого досвіду (наприклад - серед торговців, які вже піддавалися пост-аудиту й були визнані такими, що не відповідають вимогам).

З моменту започаткування практики митного пост-аудиту необхідно здійснити систематичну вибірку галузей в національному масштабі з тим, аби забезпечити включення до планів перевірок всіх категорій суб’єктів ЗЕД. Практика галузевого пост-аудиту матиме сенс за умови наявності у певній обраній галузі достатньої кількості операторів. Об’єкти перевірки в рамках обраної галузі мають обиратися на основі результатів за певним профілем ризиків із застосуванням методів комплексного аналізу митних ризиків.

Крім того, може проводитися випадкова вибірка – це вибірка трейдерів, яка здійснюється незалежно від їх галузевої приналежності, зібраної інформації або місцевого досвіду. Випадкова вибірка може стати цінним засобом отримання інформації, яка інакше могла б лишитися непоміченою, а також сприяння у підтвердженні (спростуванні) тих чи інших використаних критеріїв оцінки ризиків. Якщо трейдери, обрані методом випадкової вибірки, працюють у більш ніж одній галузі, бали згідно з Матрицею аналізу ризиків (далі МАР) присуджуються галузі з найвищими обсягами торгівлі.

Відбір здійснюється шляхом використання певних методів і прийомів - інструменту відбору. Інструмент аудиторської вибірки КАМР був розроблений з метою сприяння відбору суб’єктів зЕД для проведення митного пост-аудиту. КАМР висвітлює попередню історію пост-аудиту, рейтинги відповідності, подробиці погодження, обсяги та суми торгівлі, та надає перевіряючому комплексний профіль діяльності торговця та його ризиковий рейтинг. Саме ці дані покладаються в основу при складанні матриці аналізу ризиків.

Матриця аналізу ризиків (МАР) розроблена з урахуванням усіх ризиків, детально визначених у тарифах щодо імпортних та експортних операцій за всіма товарними кодами. До матриці заносяться результати усіх пост-аудитів, проведених станом на певну дату. У МАР кожній галузі присвоюється певний рейтинг. Ці рейтинги з часом змінюються залежно від результатів митного пост-аудиту, доповнень до тарифів тощо. Цю матрицю також можна використовувати для сприяння визначенню товарів/галузей для пост-аудиту.

На всіх етапах вибірки необхідно використовувати інформацію єдиної бази даних, що надає можливість реагування на оперативні запити за більшістю показників декларацій імпортно-експортних операцій за певний проміжок часу. Спочатку необхідно звернутися до бази даних (далі БД) для отримання допомоги у визначенні торговців певної галузі, які підлягають пост-аудиту. Після визначення переліку таких торговців посадові обоби митних органів можуть скористатися системою БД для уточнення обсягів імпортно-експортних операцій, що їх здійснювали торговці певної галузі.

Отже, вибірковість митного пост-аудиту заснована на оцінці та управлінні ризиками: чим вищий ризик виявлення порушень під час здійснення зовнішньоекономічних операцій, тим детальніший та ретельніший має бути митний пост-аудит.

Крім того, система аналізу та керування ризиками є однією з основних складових роботи з приведення митних процедур в Україні у відповідність до критеріїв якості митного контролю та митного оформлення, передбачених стандартами Світової організації торгівлі. Такими стандартами є:

- скорочення часу митного оформлення;

- прозорість і передбачуваність роботи митних органів для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- партнерство у відносинах митних органів із суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Система аналізу та керування ризиками дозволяє оптимально використовувати ресурси митних органів, не зменшуючи ефективності митного контролю, звільнити більшість суб'єктів ЗЕД від зайвого контролю. Процедури, засновані на управлінні ризиками, дозволяють контролювати проведення митного оформлення на ділянках, де існує найбільший ризик, дозволяючи основному потоку товарів і фізичних осіб досить вільно переміщуватись через митний кордон України.

Основними завданнями системи аналізу та керування ризиками є:

1. створення єдиного інформаційного простору, що забезпечує функціонування системи аналізу та керування ризиками;

2. розробка методик (програм) виявлення ризиків;

3. виявлення потенційних і фіксація виявлених ризиків;

4. виявлення причин і умов, що сприяють здійсненню митних правопорушень;

5. оцінка можливої шкоди у разі виникнення потенційних ризиків, а також шкоди від виявлених ризиків;

6. визначення можливості запобігання або мінімізації ризиків, а також визначення необхідних ресурсів і розроблення пропозицій щодо їх оптимального розподілу;

7. розробка і застосування методик оцінки ефективності здійснених заходів;

8. розробка і практична реалізація заходів запобігання та мінімізації ризиків;

9. контроль за практичною реалізацією заходів запобігання та мінімізації ризиків;

10. оцінка ефективності здійснених заходів для аналізу та керування ризиками й коригування управлінських рішень;

11. накопичення та аналіз інформації про результати застосування окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також про причини та умови, що сприяють здійсненню митних правопорушень, з метою вироблення пропозицій з удосконалення процедур митного контролю.

Метою впровадження системи аналізу та керування ризиками є створення сучасної системи митного контролю та митного оформлення, яка на основі оптимального розподілу ресурсів митної служби України на найважливіших пріоритетних напрямах роботи системи аналізу та керування ризиками дозволяє запобігти порушенням законодавства України з питань митної справи:

- що мають стійкий характер;

- пов'язані з ухиленням від сплати податків та зборів;

- які підривають конкурентоспроможність вітчизняних виробників;

- зачіпають державні інтереси, забезпечення додержання яких покладено на митні органи.

Від упровадження системи аналізу та керування ризиками також підвищується ефективність діяльності Держмитслужби України на всіх рівнях управління митними органами:

- на стратегічному рівні, де визначаються сфери ризику з найбільшою ймовірністю потенційно можливого порушення законодавства України з питань митної справи і найбільшим розміром збитку у разі виникнення ризиків; а також здійснюються розроблення і використання відповідних заходів запобігання цим правопорушенням або їх мінімізації на рівні всієї митної служби України;

- на оперативному рівні, де визначаються локальні сфери ризику з найбільшою ймовірністю потенційно можливого порушення законодавства України з питань митної справи і найбільшим розміром збитку у разі виникнення ризиків, характерних для окремих осіб, товарів та/або митних органів;

- на тактичному рівні, де визначаються сфери ризику, характерні для короткострокових ситуацій, конкретних осіб, партій товарів тощо.

Система аналізу та керування ризиками ґрунтується на таких базових принципах, що забезпечують вирішення основних завдань митної служби України:

1. цільової спрямованості (полягає у підпорядкуванні всіх завдань митної служби України та способів їх вирішення забезпеченню додержання законодавства України з питань митної справи);

2. цілісності (полягає у розробленні і використанні структурними підрозділами Держмитслужби України функціональних підсистем керування ризиками як елементів єдиної системи);

3. інформаційної єдності (полягає в сумісності інформаційних джерел і єдиних підходів до процедур їх обробки та аналізу, а також взаємопов'язаності інформації на усіх рівнях митного адміністрування);

4. законності (полягає у відповідності здійснюваних заходів запобігання та мінімізації ризиків законодавству України);

5. незалежності від систем, розроблених недержавними організаціями;

6. єдності керування ризиками (полягає у визначенні єдиних підходів до прийняття управлінських рішень за здійснюваними заходами запобігання та мінімізації ризиків).

Наказом Державної митної служби України № 435 від 27.05.2005 р. затверджено «Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначені окремих форм митного контролю», «Концепція створення, упровадження і розвитку системи аналізу та керування ризиками», які визначають порядок застосування системи аналізу й селекції факторів ризику, які можуть призвести до порушень законодавства України з питань митної справи під час здійснення митних процедур.

Згідно з цим наказом ризик - імовірність недодержання законодавства України з питань митної справи.

Ризики поділяються на два типи: виявлений та потенційний.

Виявлений ризик - факт, відомий ризик, коли порушення законодавства України з питань митної справи вже відбулося і митні органи мають інформацію про даний факт.

Потенційний ризик - ризик, який не виявив себе, але умови для його виникнення існують.

Селекція ризиків - розподіл ризиків за типами.

Аналіз ризику - систематичне використання наявної у митних органах інформації для визначення причин і умов виникнення ризиків та їх ідентифікації та оцінки можливих наслідків недодержання законодавства України з питань митної справи.

Товари групи «ризику» - товари, які переміщуються через митний кордон України та відносно яких виявлені ризики або існують потенційні ризики.

Товари групи «прикриття» - товари, що з достатнім ступенем імовірності можуть декларуватись замість товарів групи «ризику».

Індикатори ризику - визначені критерії із заданими наперед параметрами, відхилення від яких дозволяє здійснювати відбір об'єкта контролю.

Сфера ризику - окремі згруповані об'єкти аналізу, щодо яких необхідно застосувати окрему форму митного контролю або їх сукупність.

Оцінка ризику - систематичне визначення ймовірності виникнення ризику і наслідків порушень законодавства України з питань митної справи у разі його виникнення.

Профіль ризику - сукупність відомостей про сферу ризику, індикаторів ризику, а також вказівки із застосування необхідних заходів запобігання або мінімізації ризику.

Залежно від регіону застосування профіль ризику за видами поділяється на: загальноукраїнський, регіональний і зональний.

Керування ризиком - систематична робота з розроблення та практичної реалізації заходів запобігання і мінімізації ризиків, методики оцінки ефективності їх застосування, а також контролю за застосуванням митних процедур, яка передбачає безперервне оновлення, аналіз і перегляд наявної у митних органах інформації.

Завдання системи аналізу і управління ризиками в митному пост-аудиті:

1. здійснення збору та аналізу інформації про товари і транспортні засоби, що переміщуються суб’єктами ЗЕД;

2. виявлення загроз економічній, екологічній, транспортній безпеці країни;

3. застосування додаткових заходів митного контролю товарів, зовнішньоекономічних операцій, суб’єктів ЗЕД груп ризику;

4. застосування вибіркових заходів митного контролю, спрощеного митного оформлення для законослухняних суб’єктів ЗЕД.

Об'єктами аналізу ризиків є:

1. товари, що перебувають під митним контролем або випущені для вільного обігу на митній території України;

2. транспортні засоби, що використовуються для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України;

3. відомості, що містяться у документах, що подаються для здійснення митного контролю;

4. відомості, що містяться у зовнішньоекономічних договорах;

5. документи, що підтверджують правомірність дій власника або вповноваженої ним особи відносно товарів, що перебувають під митним контролем;

6. діяльність митних брокерів (представників), власників митних ліцензійних складів, а також перевізників товарів, зокрема митних.