Іі. Порядок здійснення контрольних дій

Перевірка проводиться за місцезнаходженням об’єкта контролю.

Відповідно до підпункту 2.4. пункту 2 Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.03.06 №254 (далі – Порядок оформлення результатів перевірок), для отримання документів, наявних на підприємстві та необхідних для з’ясування питань програми перевірки, перевіряючі готують письмовий запит на ім’я керівника або головного бухгалтера підприємства за своїм підписом. У письмовому запиті робиться застереження, що у разі ненадання запитуваної інформації (документів) посадові особи підприємства, яким адресовано запит, повинні надати перевіряючим письмові пояснення з обґрунтуванням відмови.

У разі ненадання посадовими особами підприємства пояснень або надання пояснень без обґрунтування відмови у наданні запитуваних документів перевіряючими вживаються заходи, передбачені Митним кодексом України (лист Департаменту аналізу ризиків та аудиту від 09.02.07 №1-12/143-ЕП).

Запит перевіряючими документів, необхідних для з’ясування питань перевірки, у усному порядку не допустимий.

Перевірка достовірності задекларованих витрат на транспортування здійснюється перевіряючими відповідно до програми перевірки шляхом порівняння даних, які містяться в документах, поданих об’єктом контролю під час митного оформлення, фактичним даним, виявленим у ході перевірки.

З метою якісного проведення перевірки перевіряючим необхідно зважати на наступні обставини.

І. Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС визначено, що умови поставки CPT, CIP вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок, DAF, DDU, DDP – нести всі витрати щодо доставки товару.

З метою унеможливлення зловживань з боку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, перевірці підлягають питання повноти декларування митної вартості товарів, ввезених на митну територію України на умовах поставки CPT, CIP, DAF, DDU, DDP.

Практично дана перевірка здійснюється шляхом здійснення наступних заходів.

Перевіряючими досліджуються банківські документи об’єкта контролю (платіжні доручення, меморіальні ордери, виписки банку тощо), регістри бухгалтерського обліку на предмет наявності/відсутності даних стосовно здійснення об’єктом контролю оплати безпосередньо перевізнику, або через опосередкованих осіб, за перевезення вантажу.

У випадку перевезення вантажів на умовах поставки CPT, CIP, DAF, DDU, DDP українським перевізником (експедитором) для підтвердження/спростування факту оплати імпортером послуг з перевезення первіряючими готується запит за підписом керівника митного органу, посадові особи якого здійснюють перевірку, щодо необхідності надання копій документів (інформації), яка підтверджує факт оплати наданих послуг. Приклад листа перевізнику наведено у Додатку 1 до цієї Методики. Якщо перевізник (експедитор) зареєстрований у зоні діяльності митного органу відмінного від митного органу у зоні діяльності якого зареєстрований об’єкт контролю, з метою пришвидшення отримання документів (інформації) лист стосовно необхідності надання копій документів (інформації) перевізником (експедитором) направляється до митного органу, у зоні діяльності якого зареєстрований перевізник (експедитор). Приклад листа до митного органу наведено у Додатку 2 до цієї Методики.

У разі ненадходження відповіді в обумовлений термін або надання перевізником (експедитором) неповної відповіді керівництвом митного органу, у зоні діяльності якого зареєстрований перевізник (експедитор), вживаються заходи стосовно проведення зустрічної перевірки останнього.

З метою контролю за строком надання відповіді запит митного органу вручаються перевізнику, експедитору тощо) в один із зазначених способів:

а) особисто під розписку;

б) через канцелярію (загальний відділ) із зазначенням на копії запиту номера та дати реєстрації в журналі вхідної кореспонденції підприємства та підписом посадової особи канцелярії (загального відділу), яка здійснила реєстрацію;

в) рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

ІІ. Відповідно до абз. 5 п. 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 №1766, якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного автотранспортного засобу імпортера для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, до митного оформлення подається калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі витрати підприємства, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів.

Калькулювання собівартості перевезення - це визначення розміру витрат у грошовій формі на перевезення (доставку) товару по окремих видах витрат.

Наказом від 05.02.01 №65 Міністерством транспорту України затверджено Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, які можуть використовуватися перевіряючими у довідковому порядку.

Під час здійснення перевірки вартості транспортування товару з використанням власного автотранспортного засобу об’єкта контролю перевіряється повнота та відповідність задекларованих витрат на транспортування (калькуляція транспортних витрат) з даними про перевезення, які містяться у бухгалтерському та податковому обліку об’єкта контролю (регістри бухгалтерського обліку, первинні документи, банківські документи тощо).

При перевірці калькуляції транспортних витрат перевіряється відповідність витрат, зазначених у калькуляції, з витратами фактично понесеними об’єктом контролю (паливо та паливно-мастильні матеріали, відряджувальні витрати, технічне обслуговування, ремонт, шини, страхування та дозволи, паркування, проїзд платними дорогами тощо).

У випадку підтвердження документами, наданими до перевірки, задекларованої вартості транспортування та наявності у перевіряючих об’єктивних сумнівів стосовно достовірності наданих до перевірки даних (у частині розбивки витрат на доставку до митного кордону України та по території України) перевіряючими готується запит стосовно надання особами, уповноваженими на підпис фінансових документів, об’єкта контролю, обґрунтованих та документально підтверджених пояснень стосовно розбивки витрат на доставку.

Наприклад, витрати об’єкта контролю на транспортування 20 т вантажу на умовах поставки EXW-Paris склали 15 000,00 грн., в тому числі 2 000,00 грн. до митного кордону України. (Довідково: відстань від м. Париж (Франція) до пункту призначення м. Київ (Україна) складає 2 353,00 км, у тому числі від м. Париж до митного кордону України 1 811,60 км.) У даному прикладі витрати на транспортування по митній території України майже у 22 рази перевищують витрати на транспортування дорогами Франції, Німеччини, Польщі.

Отримані дані порівнюються з даними податкового обліку об’єкта контролю.

Аналогічні дії вчиняються у випадку наявності у перевіряючих об’єктивних сумнівів стосовно витрат на транспортування, понесених перевізником (експедитором).

ІІІ. Перевіряючими забезпечується співставлення даних платіжних документів з обліковими регістрами об’єкта контролю, з метою врахування випадків:

- здійснення оплати згідно одного рахунку декількома платіжними документами;

- перерахування коштів безпосередньо об’єктом контролю перевізнику, минаючи експедитора (незважаючи на умови договору).

IV. Для перевірки достовірності задекларованих витрат на транспортування перевіряючими досліджуються як безготівкові, так і готівкові розрахунки об’єкта контролю (перевізника, експедитора).

V. Об’єктом перевірки, експедитором, перевізником можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.

Альтернативна система оподаткування значно спрощує облік доходів і витрат підприємця (фізичної особи).

Рішення про неповноту наданих до перевірки підприємцем документів і, як наслідок, вжиття відповідних заходів, повинно прийматися з огляду на вимоги законодавства стосовно спрощеного обліку доходів та витрат суб’єктів.

Довідкова інформація стосовно особливостей спрощеної системи оподаткування, обліку доходів та витрат наведена у Додатку 3 до цієї Методики.

VI. У випадку здійснення ввезення на митну територію України товару автотранспортним засобом, який для виконання замовлення на перевезення - здійснення доставки товару, виїхав до пункту завантаження (відповідно до умов поставки) порожнім (тобто не виконував перевезення експортних вантажів), витрати, понесені перевізником поза межами митного кордону України на подачу транспортного засобу до місця завантаження, враховуються при декларуванні митної вартості та підлягають перевірці у частині достовірності та повноти декларування.

VIІ. При перевірці достовірності задекларованої вартості доставки механічного транспортного засобу як товару, якщо він перетинає митний кордон України своїм ходом, необхідно враховувати наступні моменти.

У разі, якщо договір про транспортування супутнього вантажу було укладено ще на території України, витрати на транспортування розподіляються пропорційно вазі напівпричепу та супутнього вантажу.

В тому випадку, коли договір на транспортування супутнього вантажу було укладено, коли водій знаходився за межами України, витрати на транспортування відносяться до вартості супутнього вантажу з моменту його навантаження і до ввезення на митну територію України. Всі інші транспорті витрати відносяться до вартості транспортування напівпричепу.

Приклади ситуацій, встановлених перевіркою транспортних витрат, наведено у Додатку 4 до цієї Методики.