Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПОСІБНИК.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆
    1. Предмет, об’єкти та суб’єкти митного пост-аудиту.

Будь-яка наука має свої предмет, об’єкти, суб’єкти і метод. Але зауважимо, що, незважаючи на те, що митний пост-аудит не є наукою, проте має свій предмет та об’єкти як навчальна дисципліна та практична діяльність посадових осіб митних органів.

Предмет дослідження формується в процесі пізнавальної, творчої та практичної діяльності людей.

Предметом митного пост-аудиту є фінансово-господарська діяльність підприємства, що стосується зовнішньоекономічних операцій з товарами та яка зафіксована в документах і звітності.

Предмет митного пост-аудиту складається на різних рівнях з окремих елементів (складових частин), які називаються його об’єктами.

Об’єкти митного пост-аудиту можна поділити на три групи:

  1. Підприємства, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, беруть у них участь опосередковано або забезпечують її.

  2. Окремі зовнішньоекономічні операції підприємств – суб’єктів ЗЕД.

  3. Об'єкти, що забезпечують зовнішньоекономічну діяльність.

Класифікацію об’єктів митного пост-аудиту наведено на рис. 1.2.

Підприємства, що безпосередньо здійснюють ЗЕД

Окремі зовнішньоекономічні операції підприємств:

  • імпортні;

  • реімпортні;

  • експортні ;

  • реекспортні;

  • інвестиційні;

  • бартерні;

  • операції з давальницькою сировиною тощо.

Об'єкти, що забезпечують зовнішньоекономічну діяльність:

  • імпортовані та експортовані товари і транспортні засоби;

  • давальницька сировина, виготовлена з неї готова продукція та відходи;

  • митна вартість товарів;

  • нараховані та стягнені митні платежі;

  • надані пільги в оподаткуванні;

  • строки здійснення операцій та розрахунків за їх результатами;

  • іноземна валюта в касі та на рахунках у банку;

  • заборгованість іноземних покупців та інших контрагентів;

  • заборгованість перед іноземними постачальниками та іншими контрагентами;

  • розрахунки з іноземними засновниками по внесках до статутного капіталу;

інші статті, виражені в іноземній валюті.

Рис. 1.2. Об’єкти митного пост-аудиту

Суб’єктами пост-аудиту є: на макрорівні – митний орган; на мікрорівні (під час кожної окремої перевірки) – посадова особа митного органу, яка має певні повноваження.

    1. Відмінність митного пост-аудиту від ревізії та незалежного аудиту.

Не слід ототожнювати митний пост-аудит з незалежним аудитом або ревізією, хоча у них є чимало спільного. Насамперед вони досліджують один предмет — зовнішньоекономічну діяльність підприємства, використовуючи при цьому загальні методичні прийоми і процедури контролю. Крім того, во­ни використовують одні джерела інформації. Однак між ними існують суттєві відмінності.

Митний пост-аудит є формою митного контролю, який проводиться у плановому та позаплановому порядку, у чітко визначених законодавством випадках за ініціативою митного або податкового органу. Може здійснюватись на підприємствах будь-якої форми власності

Аудит є незалежною формою фінансово-господарського контролю, може проводитися в будь-який час. Може виконувати прогнозні функції. Власники вибирають аудитора самі. Не проводиться в бюджетних установах.

Ревізія є формою державного контролю та проводиться відповідно до законодавства про підприємства в установах та організаціях, які повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів. Ініціатором ревізії є контролюючий орган. Може проводитися за рішен­ням правоохоронних органів.

Основні відмінності між цими трьома формами контролю наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Основні критерії розходження митного пост-аудиту, аудиту та ревізії

Критерій

Митний пост-аудит

Аудит

Ревізія

1

2

3

4

Законодавча основа

Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-IV.

ПКМУ «Про затвердження Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» від 23.12.2004 р. № 1730.

Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993 р. № 3126-II в редакції ЗУ від 14.09.2006 р. № 140-V

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436 – IV, Закон України від 26.01.1993 р. № 2939-ХІІ «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні»

Завдання

Перевірка законності та реальності зовнішньоекономічних операцій, повноти нарахування та сплати податків і зборів, законності отримання пільг в оподаткуванні, виявлення порушень, винних осіб та міри відповідальності

Підтвердження достовірності фінансової звітності, надання допомоги у сфері обліку й оподаткування

Перевірка фінансово-господарської діяльності бюджетних установ, законності проведених операцій, виявлення порушень і зловживань, притягнення винних осіб до відповідальності

Об’єкт перевірки

Підприємства будь-якої форми власності – суб’єкти ЗЕД

Всі підприємства, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів Державного бюджету

Підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок коштів Державного бюджету

Предмет перевірки

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства

Вся фінансово-господарська діяльність підприємства

Вся фінансово-господарська діяльність підприємства

Замовник (ініціатор)

Митний або податковий орган, судово-слідчі органи

Власник або керівник підприєм­ства

Державна контрольно-ревізійна служба, органи слідства і дізнання

Відповідальна особа, що здійснює перевірку

Посадова особа митного органу

Аудитор — незалежна особа, що одержала сертифікат

Ревізор — посадова особа, уповноважена державою виконувати контрольні функції

Реалізація результатів перевірки

За результатами до суб’єктів ЗЕД застосовуються штрафні санкції, донарахо-вуються і стягуються митні платежі. За результатами перевірки може складатись протокол про ПМП та вилучатись майно

Аудиторський висновок передається виключно замовнику аудиту

За результатами ревізії до підпри­ємств застосовуються штрафи, на посадових осіб підприємства накладаються стягнення