Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПОСІБНИК.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

4.5. Методика митного пост-аудиту експортних операцій

Згідно із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ експорт товарів - це продаж товарів українськими суб'єктами ЗЕД іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Напрями митного пост-аудиту експортних товарів є:

1. Вивчення Статуту підприємства з метою встановлення законності здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з чинним законодавством підприємствам надане право проведення зовнішньоекономічної діяльності з моменту їх державної реєстрації. Для того, щоб підприємство мало право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, така можливість повинна бути передбачена в Статуті підприємства в розділі «Види діяльності». Тут також повинен бути відображений характер і номенклатура зовнішньоекономічної діяльності підприємства по виготовленню продукції та наданню послуг.

  1. Перевірка відповідності кількості та якості (за асортиментом, артикулом, ґатунком тощо) товарів, які були задекларовані під час митного оформлення, кількості та якості товарів, які були відображені в бухгалтерському обліку та звітності суб’єкта ЗЕД після проведення такого оформлення. Даний напрям має на меті виявити так звану «чорну» і «сіру» контрабанду.

  2. Перевірка правильності визначення коду товарів згідно з УКТЗЕД. При цьому особливу увагу потрібно приділити товарам «групи прикриття».

  3. Перевірка правильності визначення задекларованої митної вартості товарів і транспортних засобів, встановлення методу визначення митної вартості товарів, перевірка правильності формування митної вартості залежно від умов поставок INCOTERMS. Ретельно необхідно перевірити правильність віднесення витрат на собівартість реалізованої продукції (необхідно, щоб витрати були «виробничого характеру» і мали безпосереднє відношення до реалізації експортованого товару).

  4. Правильність застосування ставок мита та ПДВ (у розмірі 0%). Операції з продажу на умовах експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою. Підтвердженням нульової ставки ПДВ є належним чином оформлена вантажна митна декларація. Застосування нульової ставки ПДВ до операцій підприємства-експортера з продажу товарів, що були вивезені за межі митної території України, надає підприємству право на відшкодування з державного бюджету сум ПДВ, сплаченого постачальникам при придбанні експортованих товарів (експортне відшкодування).

Тому особливо уважно слід перевірити визначення суми податкового кредиту при здійсненні експортних операцій, та суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету, повноти та своєчасності відображення у бухгалтерському обліку реалізації готової продукції (робіт, послуг) нерезидентам; чи списуються експортні товари в порядку втрат в межах норм природного убутку на кожному етапі їх руху; чи проводиться списання товарів за результатами оприбуткування іноземними партнерами; чи відвантажуються товари на експорт відповідно до умов поставки, зазначених у договорі; чи ведеться аналітичний облік експортних операцій за видами поставок (прямі, через консигнаційні склади тощо). Виявлення ж значних відхилень за статтями витрат вказують на необхідність ретельнішого аналізу їх складу.

6. Перевірка правомірності отримання експортерами встановлених законодавством України пільг в оподаткуванні.

Детальний опис товарів, кодів податкових пільг, законодавчих підстав для їх надання, та необхідні документи для їх отримання визначені Наказом ДМСУ «Про затвердження Порядку подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України» від 22.06.2006 р. № 514.

  1. Перевірка дотримання строків (180 днів), повноти та форми розрахунків за експортними контрактами.

  2. Перевірка товарної кредиторської заборгованості по експорту товарів та дебіторської грошової заборгованості іноземних покупців та замовників, відображеної в бухгалтерському обліку та звітності суб’єкта ЗЕД.

Неохідно визначити список дебіторів, звірити та підтвердити сальдо по кожному іноземному покупцю, а також перевірити дотримання строку позовної давності. Для цього доцільно здійснити звірку підсумкових оборотів незакритої дебіторської заборгованості за субрахунком 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» у відомості по обліку реалізації, реєстрах бухгалтерського обліку (журналі № 1 і 3), Головної книги, фінансовій звітності підприємства (формі № 1 «Баланс», формі № 5 «Примітки до річної звітності» та інформації за сегментами за формою № 6).

  1. Переірка правильності та достовірності відображення в бухгалтерському обліку підприємства відвантаження експортних товарів, визначення їх собівартості, витрат при експорті, надходження валютної виручки, визначення курсових різниць тощо.

Методологічні основи обліку експортних операцій визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999 р.

Відображення доходу в бухгалтерському обліку відбувається одночасно з відображенням дебіторської заборгованості іноземного контрагента. Проте, виникає питання: в який момент необхідно відображати дохід в експортній операції. Відповідь необхідно шукати в контракті, зокрема в умовах поставки. Основна особливість визнання доходу від реалізації товарів на експорт є те, що експортер передає ризики володіння товаром, впевнений в економічній вигоді угоди, може достовірно визначити суму доходу, а також може реально оцінити фактичні витрати.

Як правило, дохід при експорті товарів відображають (крім договору на умовах поставки групи Е) – на момент митного оформлення. Якщо це умови поставки групи Е – в момент відвантаження товарів, готової продукції зі складу продавця. Не визнаються доходом суми попередньої оплати (авансу). При експорті послуг основним документом, що є підставою для відображення даної операції в бухгалтерському обліку, є оформлений належним чином Акт виконаних робі (наданих послуг).

При відвантаженні товарів на експорт у підприємство виникають витрати на їх доставку, навантаження-розвантаження, страхування, зберігання вантажів у дорозі, оплату зборів на митне оформлення. Ці витрати накопичуються на рахунку 93 «Витрати на збут» з наступним закриттям цього рахунку на рахунок 79 «Фінансові результати».

Типову кореспонденцію рахунків з обліку експорту товарів, що відображають суб’єкти ЗЕД, наведено у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1