1.3. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій

У цьому пункті наведені нижче терміни вживаються в такому значенні.

Техногенна безпека — стан захищеності населення, території, об'єктів від негативних наслідків НС техногенного характеру.

Несприятливі побутові або нестандартні ситуації — ситуації, що ви-никають у побуті, невиробничій сфері, які не набули масштабу НС, але являють собою загрозу життю та здоров'ю людей чи заподіяння матеріальних збитків.

Аварія — небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ура-ження, травмування та/або загибель людей або створює на об'єкті, чи окремій території загрозу життю та здоров‘ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа — велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків

Надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті, території або акваторії, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або може призвести до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Зона можливого ураження — окрема територія, акваторія або об’єкт, на яких внаслідок НС техногенного, природного чи воєнного характеру може ви-никнути загроза життю або здоров'ю людей чи заподіяння матеріальних втрат.

Зона надзвичайної ситуації — окрема територія та/або акваторія, де сталася надзвичайна ситуація.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій — проведення комплексу заходів, які включають аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що здійснюються в разі виникнення НС техногенного, природного та військового характеру, і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров'я людей, а також на локалізацію зон НС.

Аварійно-рятувальні роботи — роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей (включаючи надання їм невідкладної медичної допомоги), захист матеріальних і культурних цінностей та довкілля під час ліквідації наслідків НС, із залученням працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення.

Першочергові заходи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації — оперативне здійснення організаційно-технічних та інших невідкладних заходів, спрямованих на забезпечення мінімальних потреб життєзабезпечення населен-ня, яке постраждало внаслідок НС.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій — підготовка і реаліза-ція комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення НС на основі даних моніторингу, експер-тизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недо-пущення їх переростання у НС або пом'якшення її можливих наслідків.

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій (ЄДСЦЗ) — сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері ЦЗ.

ЄДСЦЗ створюється з метою об’єднання дій центральних і місцевих ор-ганів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, уста-нов і організацій, підпорядкованих їм сил для забезпечення реалізації заходів державної політики у сфері ЦЗ у мирний час та в особливий період.

ЄДСЦЗ складають: органи управління ЄДСЦЗ; сили, призначені для виконання завдань ЦЗ; фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, у тому числі їх резерви, які передбачені на випадок НС; система екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112; системи зв’язку (у тому числі спеціального), оповіщення та інформаційного забезпечен-ня; система моніторингу техногенної та природної безпеки і прогнозування НС; система навчання кадрів, керівного складу і фахівців для сфери ЦЗ, навчання населення діям у НС; система наукового забезпечення заходів ЦЗ.

Організаційну структуру ЄДСЦЗ становлять центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і створювані ними постійно діючи функціональні та територіальні підсистеми, які мають чотири рівні управління — загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

Функціональні підсистеми ЄДСЦЗ — органи управління, сили та засоби, матеріальне та фінансове забезпечення, що створюються міністерствами, відом-ствами та ін. центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням НС та захистом населення і територій в разі їх виникнення.

Територіальні підсистеми ЄДСЦЗ створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для запобігання та ліквідації наслідків НС техногенного, природного та військового характеру в межах відповідних територій і включають територіальні органи управління МНС України та відповідні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС).

У НС сили і засоби функціональних підсистем регіонального, місцевого та об’єктового рівнів підпорядковуються в межах, що не суперечать законодавству, органам управління відповідних територіальних підсистем ЄДСЦЗ.

Загальне керівництво територіальною підсистемою ЄДСЦЗ здійснює облдержадміністрація через управління з питань НС у взаємодії з ТУ МНС в області. Начальником територіальної підсистеми ЄДСЦЗ за посадою є голова облдержадміністрації. Начальник ТУ МНС в області за посадою є заступником начальника територіальної підсистеми ЄДСЦЗ.

Кожний рівень ЄДСЦЗ має: координуючі та постійні органи управління щодо розв'язання завдань у сфері запобігання НС, захисту населення і територій від їх наслідків; систему повсякденного управління; сили і засоби; резерви матеріальних та фінансових ресурсів; систему оповіщення зв’язку та інформ. забезпечення.

Координуючими органами ЄДСЦЗ є:

1) на загальнодержавному рівні:

а) Державна комісія з питань ТЕБ та НС;

б) Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення;

г) в окремих випадках для ліквідації НС загальнодержавного рівня та її наслідків рішенням Кабінету Міністрів України утворюється Спеціальна Урядова комісія з ліквідації надзвичайної ситуації;

2. на регіональному рівні — комісії з питань ТЕБ та НС Автономної Респуб-ліки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Для ліквідації конкретної НС регіонального рівня та її нас-лідків рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій утворюєть-ся спеціальна комісія з ліквідації надзвичайної ситуації регіонального рівня;

3. на місцевому рівні — комісії з питань ТЕБ та НС відповідної районної державної адміністрації та відповідного міськвиконкому. Для ліквідації конкретної НС місцевого рівня та її наслідків рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування утворюється спеціальна комісія з ліквідації надзвичайної ситуації місцевого рівня;

4. на об’єктовому рівні — комісії з питань ТЕБ та НС об’єкта (відповідного управління, об'єднання, підприємства). Для ліквідації конкретної НС об‘єк-тового рівня та її наслідків рішенням адміністрацій (адміністративного орга-ну) підприємства утворюється спеціальна комісія з ліквідації надзвичайної ситуації об‘єктового рівня.

Державні, регіональні, місцеві та об’єктові комісії (залежно від рівня надзвичайної ситуації) забезпечують безпосереднє керівництво реагуванням на НС або на загрозу її виникнення як центри управління.

Постійними органами управління ЄДСЦЗ є:

1) на загальнодержавному рівні:

а) Кабінет Міністрів України;

б) МНС, Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

2) на регіональному рівні — обласна державна адміністрація, управління з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації у взаємодії з ТУ МНС України в області;

3) на місцевому рівні — відповідна районна державна адміністрація, відповід-ний відділ з питань НС районної державної адміністрації; відповідний міськ-виконком, відповідний відділ (управління) з питань НС міськвиконкому в взаємодії з місцевими структурами, підпорядкованими ТУ МНС України в області;

4) на об’єктовому рівні — структурні підрозділи підприємств, установ та організацій або спеціально призначені особи з питань НС.

До системи повсякденного управління територіальною підсистемою ЄДСЦЗ входять оснащені необхідними засобами зв’язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації:

а) кризові центри управління в НС, оперативно-чергові служби МНС України (на регіональному рівні це кризовий центр управління в НС та оперативно-чергова служба управління з питань НС облдержадміністрації в координації з оперативно-черговою службою ТУ МНС України в області);

б) диспетчерські (інформаційні) служби центральних і місцевих органів вико-навчої влади (всіх обласних управлінь, об'єднань, підприємств регіональ-ного значення, райдержадміністрацій та міськвиконкомів), державних підприємств, установ та організацій.

До складу територіальної підсистеми ЄДСЦЗ входять сили і засоби:

— головних управлінь облдержадміністрації;

— ТУ МНС України в області;

— управління МВС України в області;

— обласного управління лісового та мисливського господарства;

— головного управління ветеринарної медицини в області;

— державної санітарно-епідеміологічної служби області;

— обласного виробничого управління водних ресурсів;

— обласного центру з гідрометеорології;

— спеціалізованих служб ЦЗ;

— територіальної дирекції залізничних перевезень Укрзалізниці;

— обласного підприємства з газопостачання та газифікації (ПАТ "...газ", напр., "Кіровоградгаз"); обласного підприємства з є постачання, передачі та виробництва електричної енергії (ПАТ "...-обленерго"); обласної філії ПАТ "Укртелеком", обласного ДП "... облавтодор";

— оснащені необхідним устаткуванням і технікою штатні або позаштатні кара-ули, зміни, бригади, команди, групи, формування інших обласних управлінь, об'єднань, установ, організацій, підприємств, які залучаються до виконання відповідних робіт.

Громадські об'єднання можуть брати участь у виконанні робіт, пов'язаних із запобіганням і реагуванням на НС під керівництвом управління з питань НС облдержадміністрації за наявності у учасників зазначених робіт - представників цих об'єднань відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному порядку. Частини та підрозділи Збройних Сил України, інших військових формувань, розташованих на території області, які утворені згідно із законами України, можуть залучатися для ліквідації наслідків НС.

Інформаційне забезпечення функціонування ЄДСЦЗ здійснюється:

• центром управління в надзвичайних ситуаціях МНС України;

• силами і засобами Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань НС із залученням технічних засобів і студійних комплексів Мінінформу;

• інформаційними центрами і центрами управління в НС міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

• оперативно-черговими службами управління з питань НС облдержадмініст-рацій в координації з оперативно-черговими службами ТУ МНС України в областях;

• регіональними кризовими центрами управління в НС Ради міністрів Авто-номної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

• диспетчерськими інформаційними службами:

на регіональному рівні — всіх розташованих на території області управлінь, об'єднань, установ, організацій, підприємств ре-гіонального значення;

на місцевому рівні — райдержадміністрацій та міськвиконкомів в коорди-нації з черговими службами територіальних струк-тур, підпорядкованих ТУ МНС України в області;

на об'єктовому рівні — підприємств, установ, організацій і потенційно не-безпечних об'єктів із залученням засобів зв’язку і передачі даних.

Органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, організації зобов’язані, відповідно до законодавства, надавати населенню оперативну і достовірну інформацію про виникнення НС та стан захисту населення і територій, вжиті заходи забезпечення безпеки, прийоми та способи захисту через засоби масової інформації та інші канали.

ЄДСЦЗ може функціонувати у режимі повсякденного функціонування, підвищеної готовності та в режимах надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану. Режим функціонування ЄДСЦЗ у межах конкретної території встановлюється залежно від існуючої або прогнозованої обстановки, масштабу НС за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, міської ради.

Режим повсякденного функціонування ЄДСЦЗ встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (в тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій. У режимі повсякденного функціонування органи управління, сили і засоби ЄДСЦЗ:

1) забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу;

2) розробляють і виконують науково-технічні програми щодо запобігання НС і зменшення можливих втрат;

3) здійснюють заходи по забезпеченню безпеки і захисту населення під час НС;

4) забезпечують підготовку органів управління до дій у надзвичайних, неспри-ятливих побутових або нестандартних ситуаціях, організовують навчання населення з поводження із засобами захисту в таких ситуаціях;

5) створюють і поновлюють матеріальні резерви для ліквідації наслідків НС;

6) проводять постійне прогнозування обстановки щодо її погіршення, яке може призвести до виникнення НС.

Режим підвищеної готовності ЄДСЦЗ встановлюється в разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (у тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки, за наявності загрози виникнення НС. У режимі підвищеної готовності органи управління ЄДСЦЗ:

1) надають оперативну допомогу органам і структурам, причетним до забезпечення ЦЗ, в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

2) формують комісії для виявлення причин погіршення обстановки безпосе-редньо в районі можливого виникнення НС, готують пропозиції щодо її нормалізації;

3) посилюють спостереження і контроль за ситуацією на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, здійснюють прогнозування можливості виникнення НС та їх масштабів;

4) розробляють заходи із захисту населення і територій в умовах НС;

5) приводять у стан підвищеної готовності наявні сили і засоби реагування, залучають додаткові сили і засоби, уточнюють плани їх дій та направляють їх у разі потреби в район загрози виникнення НС;

6) здійснюють заходи із запобігання НС.

Режим надзвичайної ситуації ЄДСЦЗ встановлюється в разі виникнення та під час ліквідації наслідків НС. У режимі надзвичайної ситуації органи управління ЄДСЦЗ:

1) визначають межі території, на якій виникла НС;

2) організовують захист населення і територій в умовах НС;

3) організовують роботи з локалізації або ліквідації наслідків НС, залучають необхідні сили і засоби;

4) здійснюють безперервний контроль за розвитком НС, становищем на аварійних об'єктах і прилеглих до них територіях;

5) оперативно доповідають вищим органам управління про розвиток НС, заходи, які виконуються, та оповіщають населення.

Режим функціонування ЄДСЦЗ в умовах надзвичайного стану встановлюється відповідно до вимог Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану".

Надзвичайний стан — це особливий правовий режим, який може тимчасо-во вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні НС техно-генного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що при-звели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють заг-розу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування націо-нальної економіки, органів державної влади та органів місцевого самовряду-вання, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і гро-мадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Метою введення надзвичайного стану є усунення загрози та якнайшви-дша ліквідація особливо тяжких НС техногенного або природного характеру, нормалізація обстановки, відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, для відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства. Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим.

Надзвичайний стан може бути введений в разі:

1) виникнення особливо тяжких НС техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров'ю значних верств населення;

2) здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об'єктів життєзабезпечення;

3) виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об'єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

4) виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

5) спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;

6) масового переходу державного кордону з території суміжних держав;

7) необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України.

Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більш як 30 діб і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України, але не більш як на 30 діб. Указ Президента України про продовження дії надзвичайного стану набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України.

На період надзвичайного стану можуть запроваджуватися такі заходи:

1) встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;

3) посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;

5) заборона страйків;

6) примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.

Додаткові заходи режиму надзвичайного стану у зв'язку із НС техногенного або природного характеру:

1) тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов'язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень;

2) встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-рятувальних формувань та військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій;

3) тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об'єктів, діяльність яких не пов'язана з ліквідацією НС або забезпечен-ням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань;

4) встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарних та протиепідемічних заходів;

5) запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;

6) мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації НС з обов'язковою компенсацією понесених втрат;

7) зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;

8) усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов'язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов'язків зазначених керівників на інших осіб.

З метою ліквідації стихійного лиха чи катастроф у мирний час може здійс-нюватися цільова мобілізація. У виняткових випадках, пов'язаних з необхідні-стю проведення невідкладних аварійно-рятувальних робіт, допускається тимча-сове переведення або залучення на добровільній основі працездатного населен-ня і транспортних засобів громадян для виконання зазначених робіт за дозво-лом відповідного керівника аварійно-рятувальних робіт та за умови обов'язко-вого забезпечення безпеки праці. При цьому забороняється залучення неповно-літніх, а також вагітних жінок до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров'я.

Режим функціонування ЄДСЦЗ в умовах воєнного стану, порядок підпорядкування її військовому командуванню визначаються відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

У разі введення в Україні або в окремих її місцевостях режиму воєнного стану, ЄДСЦЗ переводиться в режим функціонування в умовах воєнного стану у повному обсязі або у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Переведення ЄДСЦЗ в режим функціонування в умовах воєнного стану здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування згідно з планами ЦЗ на особливий період.

Виконання завдань ЦЗ під час функціонування ЄДСЦЗ в умовах воєнного стану покладається на її органи управління та здійснюється в тісної взаємодії з відповідним військовим командуванням.

Підготовка ЄДСЦЗ до виконання завдань ЦЗ в режимі воєнного стану та в умовах особливого періоду здійснюється завчасно у мирний час з урахуванням розвитку озброєння, воєнної техніки та засобів захисту населення від небезпек, які виникають при веденні воєнних дій або внаслідок цих дій.

Органи управління ЄДСЦЗ, зазначені в статті 33 (крім органів повсякден-ного управління з питань ЦЗ, що створюються у складі місцевих органів вико-навчої влади та виконавчих органів міських рад) видають, у межах своєї ком-петенції, обов’язкові до виконання на відповідній території, у тому числі спіль-ні, рішення, розпорядження, накази та директиви з питань забезпечення функ-ціонування ЄДСЦЗ, її територіальних та функціональних підсистем у режимі воєнного стану та в особливий період.

Основними завданнями у сфері ЦЗ у режимі воєнного стану та в особливий період, додатково до тих, що визначені Законом України "Про правовий режим воєнного стану", є:

1) навчання населення способам захисту від небезпек, які виникають під час ведення воєнних дій або внаслідок цих дій;

2) оповіщення населення про небезпеки, які виникають під час ведення воєнних дій або внаслідок цих дій;

3) евакуація населення, матеріальних та культурних цінностей у безпечні райони;

4) забезпечення населення засобами колективного та індивідуального захисту;

5) проведення заходів світломаскування та інших видів маскування;

6) проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виник-нення небезпеки для населення під час ведення воєнних дій або внаслідок цих дій, а також внаслідок НС техногенного та природного характеру;

7) надання, під час ведення воєнних дій або внаслідок цих дій, а також внас-лідок НС техногенного та природного характеру, медичної допомоги постра-ждалому населенню, організація його лікування та проведення санітарно-протиепідемічних заходів;

8) здійснення заходів життєзабезпечення населення, постраждалого під час ведення воєнних дій або внаслідок цих дій;

9) ліквідація пожеж, які виникають під час ведення воєнних дій або внаслідок цих дій;

10) виявлення та позначення районів, які зазнали радіоактивного, хімічного та біологічного зараження (крім районів бойових дій);

11) санітарна обробка людей та спеціальна обробка одягу, техніки, обладнання, будівель і територій, які зазнали радіоактивного, хімічного та біологічного забруднення;

12) участь у заходах з пошуку та знешкодження вибухонебезпечних предметів, які залишилися після ведення воєнних дій;

13) охорона громадського порядку в районах, які постраждали під час ведення воєнних дій або внаслідок цих дій, а також внаслідок НС техногенного та природного характеру;

14) розробка та здійснення заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об’єктів економіки у воєнний час;

15) забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до дій в умовах воєнного стану та в особливий період.