- •1.1.1. Структура та завдання системи цивільного захисту України
- •1.1.2. Керівництво та органи управління цз України
- •1.1.3. Міністерство надзвичайних ситуацій України
- •1.2. Сили цивільного захисту України
- •1.2.1. Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту мнс
- •1.2.2. Сили цивільного захисту Міністерства інфраструктури України
- •1.2.3. Сили цивільного захисту Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
- •1.2.4. Сили цивільного захисту Міністерства охорони здоров'я України
- •1.2.5. Система екстреної допомоги населенню 112
- •1.2.6. Невоєнізовані формування цивільного захисту
- •1) За підпорядкуванням:
- •2) За призначенням:
- •1.3. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій
- •1.4. Міжнародні правові основи цивільного захисту
- •1.4.1. Женевські конвенції про захист цивільного населення і об’єктів у надзвичайних ситуаціях
- •1.4.2. Завдання та діяльність цивільного захисту країн світу
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2. Небезпеки, що можуть спричинити нс природного характеру
- •2.2.1. Тектонічні небезпечні природні явища
- •2.2.2. Геологічні небезпечні природні явища
- •2.2.3. Гідрологічні небезпечні природні явища
- •2.2.4. Метеорологічні небезпечні природні явища
- •2.2.5. Пожежі у природних екосистемах
- •2.2.6. Масові інфекційні захворювання людей, тварин і рослин
- •2.3. Небезпеки, що можуть спричинити надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •2.3.1. Радіаційно небезпечні об’єкти
- •2.3.2. Хімічно небезпечні об’єкти
- •2.3.3. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти
- •2.3.4. Транспортні аварії і катастрофи
- •2.3.5. Гідродинамічні небезпечні об'єкт
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1.1. Ядерна зброя масового ураження
- •Ударна повітряна хвиля
- •Світлове випромінювання ядерного вибуху
- •Проникаюча радіація
- •Радіоактивне забруднення
- •Електромагнітний імпульс
- •3.1.2. Хімічна зброя масового ураження
- •Бойові отруйні речовини
- •Бойові отруйні речовини нервово-паралітичної дії
- •Шкірнонаривні бойові отруйні речовини
- •Бойові отруйні речовини загальноотруйної дії
- •Задушливі бойові отруйні речовини
- •Психотропні бойові отруйні речовини
- •Токсини
- •Фітотоксиканти
- •Небезпечні хімічні речовини
- •3.1.3. Біологічна зброя масового ураження
- •3.2. Зона радіоактивного зараження
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на рно за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Характеристика зон можливого радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на аес
- •3.3. Зона хімічного зараження
- •3.4. Зона біологічного зараження
- •Запитання для самоконтролю
- •4.2. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій
- •4.3. Прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю
- •4.4. Прилади хімічної розвідки
- •4.5. Оцінка радіаційної обстановки
- •4.6. Оцінка хімічної обстановки
- •4.7. Оцінка пожежної обстановки
- •4.8. Оцінка інженерної обстановки
- •Запитання для самоконтролю
- •Оповіщення та інформування
- •Спостереження і лабораторний контроль
- •Укриття у захисних спорудах
- •Здійснення заходів з евакуації населення
- •Інженерний захист території
- •Медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •Екологічний захист
- •Радіаційний і хімічний захист
- •Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій
- •5.2. Інформація та оповіщення
- •5.3. Організація життєзабезпечення постраждалого населення в надзвичайних ситуаціях
- •5.4. Евакуаційні заходи
- •5.5. Укриття населення в захисних спорудах
- •5.6. Засоби індивідуального захисту
- •Запитання для самоконтролю
- •6.2. Надання екстреної психологічної допомоги постраждалому населенню внаслідок надзвичайної ситуації
- •1. Фаза шоку:
- •2. Фаза страждання:
- •3. Фаза прийняття:
- •6.3. Методика організації «Дня Цивільного захисту» у закладах освіти
- •1. Практичні заходи:
- •2. Навчально-методичні заходи:
- •3. Агітаційно-пропагандистські заходи:
- •Проведення заходів
- •Вікторини
- •Тренування
- •Змагання
- •Естафета
- •Об’єктове тренування
- •Підведення підсумків «Дня цз»
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Практичне заняття № 2. Тема: „Небезпеки, що можуть спричинити нс”
- •Питання, що виносяться на практичні заняття з цз Практичне заняття № 1. Тема: „Система Цивільного захисту України”
- •Система екстреної допомоги населенню 112.
- •Система повсякденного управління територіальною підсистемою єдсцз, сили і засоби, що входять до складу територіальної підсистеми єдсцз.
- •Сильна спека, суховії, посуха, сильні дощі, град, гроза.
- •Радіаційно небезпечні об’єкти. Аварія з викидом рр.
- •Вогнестійкість будинку, межа вогнестійкості конструкції, поділ будинків і споруд за ступенем вогнестійкості. Основні вражаючі фактори вибуху.
- •Практичне заняття № 3. Тема: „Характеристики зон радіоактивного, хімічного та біологічного зараження”
- •Поняття хімічної зброї, її бойові властивості, шляхи надходження в організм.
- •Бор загальноотруйної дії та задушливі.
- •Поняття біологічної зму, її особливості, способи застосування та шляхи проникнення в організм людини.
- •Практичне заняття № 4. Тема: „Моніторинг і прогнозування небезпек, що можуть спричинити нс”
- •Виявлення радіаційної обстановки методом прогнозування, послідовність оцінки, карта (схема) зон рз. Час випадання рр.
- •Хімічна обстановка. Хмара нхр, глибина її поширення.
- •Час підходу зараженого повітря до певної межі (об'єкта). Час уражаючої дії нхр в осередку хімічного ураження. Втрати людей в осередку хімічного ураження.
- •Практичне заняття № 5. Тема: „Забезпечення заходів і дій в межах єдсцз”
- •Загальна, часткова, тимчасова і негайна евакуація.
- •Комунально-побутове обслуговування евакуйованого населення.
- •Вимоги до зіз.
- •Практичне заняття № 6. Тема: „Заходи і дії цз в рамках профільної підготовки”
- •Список літератури
3.1.1. Ядерна зброя масового ураження
Ядерна зброя масового ураження (ЯЗМУ) — зброя, вражаюча дія якої ба-зується на використанні енергії, що вивільнюється під час ядерних перетворень, впершу чергу ланцюгової реакції ядерного вибуху.
Ядерними зарядами називаються пристрої, які використовуються для здійснення вибухового процесу і звільнення ядерної енергії. За характером вибухових реакцій вони поділяються на три види: ядерні, вражаюча дія яких базується на використанні енергії ділення ядер радіоактивних речовин; термоядерні, вражаюча дія яких базуються на енергії реакцій "ділення-син-тез", "ділення-синтез-ділення"; нейтронні — ядерні боєприпаси з підвище-ним виходом нейтронного потоку в складі проникаючої радіації
Потужність ядерних зарядів прийнято характеризувати кількістю енер-гії, яка виділяється під час вибуху. Цю енергію вимірюють величиною тро-тилового еквіваленту — така маса тротилового заряду, енергія при вибуху якого дорівнює енергії вибуху даного ядерного заряду. Тротиловий еквівалент вимірюють у тонах і кратних одиницях — кілотоннах (1 кт дорівнює 1 тис. т) і мегатоннах (1 Мт дорівнює 1 млн т). Наприклад, якщо ядерний заряд має тротиловий еквівалент (потужність) 20 кт — це означає, що при вибуху такого заряду звільниться енергія, яка дорівнює енергії при вибуху 20 тис. т тротилу.
Критичною масою називається найменша кількість ядерного палива, в якій може проходити ланцюгова ядерна реакція. Вона залежить від природи речовини, яка розщеплюється (уран, плутоній або суміші), та її щільності й ступеня чистоти, тому що домішка захвачує нейтрони. Критична маса зале-жить також від матеріалу, який її оточує. Наприклад, оболонка природного урану при оточенні речовини, яка розщеплюється, є дуже добрим рефлекто-ром, відбиваючи назад нейтрони, що виходять із речовини. При цьому маса, при якій стає можливою ланцюгова реакція, може бути зменшена у 2...3 рази. Так, критична маса для плутонію в металевій фазі дорівнює приблизно 11 кг, а при доброму рефлекторі вона може бути зменшена до 5 кг.
Ядерна ЗМУ складається з ядерних боєприпасів, засобів доставки їх до цілі (носіїв) і засобів управління. До ядерних боєприпасів належать осна-щені ядерними зарядами бойові частини торпед, ракет (боєголовки), авіаційні бомби, артилерійські снаряди, ядерні фугаси, міни тощо.
Засобами доставки ядерних боєприпасів до цілі є: ракети наземного, морського та повітряного базування, стратегічна бомбардувальна авіація, арти-лерія, а також диверсійно-розвідувальні групи.
Лише США, Росія, Великобританія, Франція і Китай мають повноцінні стратегічні сили ядерного стримування, які складаються з трьох компонен-тів: сухопутного, морського і повітряного.
Ядерний вибух – миттєве виділення величезної кількості ядерної енергії, що утворюється внаслідок ланцюгової реакції поділу ядер важких елементів (урану-235, плутонію-239, урану-233) або ланцюгової реакції синтезу ядер ізо-топів водню (дейтерію, тритію та сполуки дейтерію і літію – дейтериту літію).
Класифікації ядерних вибухів:
1. За типом заряду: а) ядерні, що базуються на реакціях поділу ядер;
б) термоядерні, що базуються на реакціях синтезу ядер;
в) нейтронні, під час яких утворюється величезний потік нейтронів і гамма-квантів (до 70 % всієї енергії вибуху);
г) комбіновані;
2. За видом вибуху: а) висотні (понад 10 км);
б) повітряні (вогняна куля не торкається поверхні Землі);
в) наземні (надводні); г) підземні (підводні);
3. За призначенням: а) випробувальні; б) у мирних цілях; в) у воєнних цілях;
4. За потужністю: а) надмалі ( 1 кт); б) малі (1...10 кт); в) середні (10...100 кт);
г) великі (100...1000 кт); д) надвеликі ( 1 Мт).
До основних вражаючих факторів ядерного вибуху відносять: ударну повітряну і сейсмічну хвилю; світлове випромінювання ядерного вибуху; проникаючу радіацію; радіоактивне забруднення; електромагнітний імпульс.
Масштаби можливих уражень залежать від потужності і виду вибу-ху, ступеня захищеності об'єкта, місця розміщення, від середовища, де від-бувся вибух, а також від ряду інших причин. Ядерні і термоядерні вибухи мають комбіновану уражаючу дію. Це означає, що всі уражаючі фактори вибуху діють майже одночасно на різні об'єкти.
При повітряному вибухові основними вражаючими факторами є: по-вітряна ударна хвиля, проникаюча радіація, світлове випромінювання і елек-тромагнітний імпульс. Максимальна ефективність ураження наземних об'єк-тів ударною хвилею досягається вибором оптимальної висоти вибуху. При наземному (надводному) вибухові вражаючими факторами є: ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, електромагнітний імпульс, широкі зони радіоактивного забруднення, а також ударні хвилі в грунті і воді. При підземному (підводному) ядерному вибухові основними вражаю-чими факторами є: сейсмічні хвилі у ґрунті і ударна хвиля у воді, а також сильне радіоактивне забруднення місцевості (акваторії) в районі вибуху.
Осередком ядерного ураження називається територія, на якій під впли-вом вражаючих факторів ядерного вибуху виникли руйнування будівель і споруд, пожежі, радіоактивне забруднення місцевості й ураження людей і тварин. Розглянемо дію основних вражаючих факторів ядерного вибуху.
