- •1.1.1. Структура та завдання системи цивільного захисту України
- •1.1.2. Керівництво та органи управління цз України
- •1.1.3. Міністерство надзвичайних ситуацій України
- •1.2. Сили цивільного захисту України
- •1.2.1. Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту мнс
- •1.2.2. Сили цивільного захисту Міністерства інфраструктури України
- •1.2.3. Сили цивільного захисту Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
- •1.2.4. Сили цивільного захисту Міністерства охорони здоров'я України
- •1.2.5. Система екстреної допомоги населенню 112
- •1.2.6. Невоєнізовані формування цивільного захисту
- •1) За підпорядкуванням:
- •2) За призначенням:
- •1.3. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій
- •1.4. Міжнародні правові основи цивільного захисту
- •1.4.1. Женевські конвенції про захист цивільного населення і об’єктів у надзвичайних ситуаціях
- •1.4.2. Завдання та діяльність цивільного захисту країн світу
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2. Небезпеки, що можуть спричинити нс природного характеру
- •2.2.1. Тектонічні небезпечні природні явища
- •2.2.2. Геологічні небезпечні природні явища
- •2.2.3. Гідрологічні небезпечні природні явища
- •2.2.4. Метеорологічні небезпечні природні явища
- •2.2.5. Пожежі у природних екосистемах
- •2.2.6. Масові інфекційні захворювання людей, тварин і рослин
- •2.3. Небезпеки, що можуть спричинити надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •2.3.1. Радіаційно небезпечні об’єкти
- •2.3.2. Хімічно небезпечні об’єкти
- •2.3.3. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти
- •2.3.4. Транспортні аварії і катастрофи
- •2.3.5. Гідродинамічні небезпечні об'єкт
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1.1. Ядерна зброя масового ураження
- •Ударна повітряна хвиля
- •Світлове випромінювання ядерного вибуху
- •Проникаюча радіація
- •Радіоактивне забруднення
- •Електромагнітний імпульс
- •3.1.2. Хімічна зброя масового ураження
- •Бойові отруйні речовини
- •Бойові отруйні речовини нервово-паралітичної дії
- •Шкірнонаривні бойові отруйні речовини
- •Бойові отруйні речовини загальноотруйної дії
- •Задушливі бойові отруйні речовини
- •Психотропні бойові отруйні речовини
- •Токсини
- •Фітотоксиканти
- •Небезпечні хімічні речовини
- •3.1.3. Біологічна зброя масового ураження
- •3.2. Зона радіоактивного зараження
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на рно за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Характеристика зон можливого радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на аес
- •3.3. Зона хімічного зараження
- •3.4. Зона біологічного зараження
- •Запитання для самоконтролю
- •4.2. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій
- •4.3. Прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю
- •4.4. Прилади хімічної розвідки
- •4.5. Оцінка радіаційної обстановки
- •4.6. Оцінка хімічної обстановки
- •4.7. Оцінка пожежної обстановки
- •4.8. Оцінка інженерної обстановки
- •Запитання для самоконтролю
- •Оповіщення та інформування
- •Спостереження і лабораторний контроль
- •Укриття у захисних спорудах
- •Здійснення заходів з евакуації населення
- •Інженерний захист території
- •Медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •Екологічний захист
- •Радіаційний і хімічний захист
- •Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій
- •5.2. Інформація та оповіщення
- •5.3. Організація життєзабезпечення постраждалого населення в надзвичайних ситуаціях
- •5.4. Евакуаційні заходи
- •5.5. Укриття населення в захисних спорудах
- •5.6. Засоби індивідуального захисту
- •Запитання для самоконтролю
- •6.2. Надання екстреної психологічної допомоги постраждалому населенню внаслідок надзвичайної ситуації
- •1. Фаза шоку:
- •2. Фаза страждання:
- •3. Фаза прийняття:
- •6.3. Методика організації «Дня Цивільного захисту» у закладах освіти
- •1. Практичні заходи:
- •2. Навчально-методичні заходи:
- •3. Агітаційно-пропагандистські заходи:
- •Проведення заходів
- •Вікторини
- •Тренування
- •Змагання
- •Естафета
- •Об’єктове тренування
- •Підведення підсумків «Дня цз»
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Практичне заняття № 2. Тема: „Небезпеки, що можуть спричинити нс”
- •Питання, що виносяться на практичні заняття з цз Практичне заняття № 1. Тема: „Система Цивільного захисту України”
- •Система екстреної допомоги населенню 112.
- •Система повсякденного управління територіальною підсистемою єдсцз, сили і засоби, що входять до складу територіальної підсистеми єдсцз.
- •Сильна спека, суховії, посуха, сильні дощі, град, гроза.
- •Радіаційно небезпечні об’єкти. Аварія з викидом рр.
- •Вогнестійкість будинку, межа вогнестійкості конструкції, поділ будинків і споруд за ступенем вогнестійкості. Основні вражаючі фактори вибуху.
- •Практичне заняття № 3. Тема: „Характеристики зон радіоактивного, хімічного та біологічного зараження”
- •Поняття хімічної зброї, її бойові властивості, шляхи надходження в організм.
- •Бор загальноотруйної дії та задушливі.
- •Поняття біологічної зму, її особливості, способи застосування та шляхи проникнення в організм людини.
- •Практичне заняття № 4. Тема: „Моніторинг і прогнозування небезпек, що можуть спричинити нс”
- •Виявлення радіаційної обстановки методом прогнозування, послідовність оцінки, карта (схема) зон рз. Час випадання рр.
- •Хімічна обстановка. Хмара нхр, глибина її поширення.
- •Час підходу зараженого повітря до певної межі (об'єкта). Час уражаючої дії нхр в осередку хімічного ураження. Втрати людей в осередку хімічного ураження.
- •Практичне заняття № 5. Тема: „Забезпечення заходів і дій в межах єдсцз”
- •Загальна, часткова, тимчасова і негайна евакуація.
- •Комунально-побутове обслуговування евакуйованого населення.
- •Вимоги до зіз.
- •Практичне заняття № 6. Тема: „Заходи і дії цз в рамках профільної підготовки”
- •Список літератури
2.2.6. Масові інфекційні захворювання людей, тварин і рослин
Епідемія — масове поширення інфекційних захворювань серед людей на значній території.
Однією з основних причин виникнення осередків інфекційних захво-рювань та випадків харчового отруєння людей є порушення санітарно-технологічних вимог під час виробництва та реалізації продуктів харчування.
Антропозоонозні захворювання — загальні для людей і тварин. До них на-лежать бактеріальні — чума, сибірка, туляремія, сап, меліоїдоз; вірусні — пси-такоз, енцефаломієліти, ящур; рикетсійні — Ку-пропасниця, плямиста пропас-ниця Скелястих гір; мікози — кокцидіоїдомікоз.
Група гострих, особливо небезпечних інфекційних хвороб, які уражають людей, це: вірусні — натуральна віспа, жовта пропасниця, грип; бактеріальні — холера, черевний тиф; рикетсійні — висипний тиф.
Епізоотія — одночасне поширення інфекційної хвороби серед великої кількості одного чи багатьох видів тварин у часі та просторі на території не менше ніж одного району, що значно перевищує звичайний зареєстрований рівень захворюваності на цій території. На території України найбільш поши-рені такі епізоотичні хвороби: туберкульоз великої рогатої худоби (ВРХ), лейкоз ВРХ, лептоспіроз, класична чума свиней, хвороба Марека, хвороба Гамборо, сальмонельози, сказ, сибірка, віспа, хвороба Ауєски, чума птахів.
Ураження сільськогосподарських тварин може статися від:
збудників інфекційних захворювань, які уражають людей і тварин — сибірки, ящуру, енцефаліту коней, сапу, туляремії, Ку-пропасниці та ін.;
збудників інфекційних захворювань, властивих тільки тваринам — чуми ВРХ, африканської чуми свиней, африканської чуми однокопитних.
Епіфітотія — масове, поширюване у часі та просторі, інфекційне захво-рювання рослин, що супроводжується численною загибеллю культур і зниже-нням їхньої продуктивності, при якому уражено більше 50 % їх поверхні.
Зараження сільськогосподарських культур або лісів може бути природ-ного чи штучного походження. Розвиток хвороб і шкідників сільськогоспо-дарських й лісогосподарських культур залежить від ряду факторів: наявності сортів і видів, стійких до хвороб і шкідників, температури і вологості повітря, системи заходів боротьби та ведення господарства тощо. Біологічний осередок ураження рослин може бути викликаний вірусами, бактеріальними, грибковими хворобами і найбільш небезпечними шкідниками.
На території України у посівах зернових культур бувають епіфітотії бурої листкової іржі, інколи стеблової (лінійної) іржі, борошнистої роси, фузаріозу, сажкових та інших хвороб. У степовій зоні був спалах розвитку небезпечного шкідника озимої пшениці — клопа черепашки.
При сажкових хворобах, що вражають всі зернові культури, втрати урожаю можуть досягати 20...60 %. При бактеріозах злакових (збудники різ-ні види бактерій) за сприятливих умов і сильному ураженні зниження уро-жаю може становити 80...85 %. Вірусні хвороби вражають зернові, зернобобові, буряки, тютюн та інші культури, в результаті чого урожайність знижується до 50 %. Рак картоплі — карантинна хвороба, призводить до загибелі уражених органів, втрати до 40...60 % урожаю.