- •1.1.1. Структура та завдання системи цивільного захисту України
- •1.1.2. Керівництво та органи управління цз України
- •1.1.3. Міністерство надзвичайних ситуацій України
- •1.2. Сили цивільного захисту України
- •1.2.1. Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту мнс
- •1.2.2. Сили цивільного захисту Міністерства інфраструктури України
- •1.2.3. Сили цивільного захисту Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
- •1.2.4. Сили цивільного захисту Міністерства охорони здоров'я України
- •1.2.5. Система екстреної допомоги населенню 112
- •1.2.6. Невоєнізовані формування цивільного захисту
- •1) За підпорядкуванням:
- •2) За призначенням:
- •1.3. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій
- •1.4. Міжнародні правові основи цивільного захисту
- •1.4.1. Женевські конвенції про захист цивільного населення і об’єктів у надзвичайних ситуаціях
- •1.4.2. Завдання та діяльність цивільного захисту країн світу
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2. Небезпеки, що можуть спричинити нс природного характеру
- •2.2.1. Тектонічні небезпечні природні явища
- •2.2.2. Геологічні небезпечні природні явища
- •2.2.3. Гідрологічні небезпечні природні явища
- •2.2.4. Метеорологічні небезпечні природні явища
- •2.2.5. Пожежі у природних екосистемах
- •2.2.6. Масові інфекційні захворювання людей, тварин і рослин
- •2.3. Небезпеки, що можуть спричинити надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •2.3.1. Радіаційно небезпечні об’єкти
- •2.3.2. Хімічно небезпечні об’єкти
- •2.3.3. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти
- •2.3.4. Транспортні аварії і катастрофи
- •2.3.5. Гідродинамічні небезпечні об'єкт
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1.1. Ядерна зброя масового ураження
- •Ударна повітряна хвиля
- •Світлове випромінювання ядерного вибуху
- •Проникаюча радіація
- •Радіоактивне забруднення
- •Електромагнітний імпульс
- •3.1.2. Хімічна зброя масового ураження
- •Бойові отруйні речовини
- •Бойові отруйні речовини нервово-паралітичної дії
- •Шкірнонаривні бойові отруйні речовини
- •Бойові отруйні речовини загальноотруйної дії
- •Задушливі бойові отруйні речовини
- •Психотропні бойові отруйні речовини
- •Токсини
- •Фітотоксиканти
- •Небезпечні хімічні речовини
- •3.1.3. Біологічна зброя масового ураження
- •3.2. Зона радіоактивного зараження
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на рно за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Характеристика зон можливого радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на аес
- •3.3. Зона хімічного зараження
- •3.4. Зона біологічного зараження
- •Запитання для самоконтролю
- •4.2. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій
- •4.3. Прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю
- •4.4. Прилади хімічної розвідки
- •4.5. Оцінка радіаційної обстановки
- •4.6. Оцінка хімічної обстановки
- •4.7. Оцінка пожежної обстановки
- •4.8. Оцінка інженерної обстановки
- •Запитання для самоконтролю
- •Оповіщення та інформування
- •Спостереження і лабораторний контроль
- •Укриття у захисних спорудах
- •Здійснення заходів з евакуації населення
- •Інженерний захист території
- •Медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •Екологічний захист
- •Радіаційний і хімічний захист
- •Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій
- •5.2. Інформація та оповіщення
- •5.3. Організація життєзабезпечення постраждалого населення в надзвичайних ситуаціях
- •5.4. Евакуаційні заходи
- •5.5. Укриття населення в захисних спорудах
- •5.6. Засоби індивідуального захисту
- •Запитання для самоконтролю
- •6.2. Надання екстреної психологічної допомоги постраждалому населенню внаслідок надзвичайної ситуації
- •1. Фаза шоку:
- •2. Фаза страждання:
- •3. Фаза прийняття:
- •6.3. Методика організації «Дня Цивільного захисту» у закладах освіти
- •1. Практичні заходи:
- •2. Навчально-методичні заходи:
- •3. Агітаційно-пропагандистські заходи:
- •Проведення заходів
- •Вікторини
- •Тренування
- •Змагання
- •Естафета
- •Об’єктове тренування
- •Підведення підсумків «Дня цз»
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Практичне заняття № 2. Тема: „Небезпеки, що можуть спричинити нс”
- •Питання, що виносяться на практичні заняття з цз Практичне заняття № 1. Тема: „Система Цивільного захисту України”
- •Система екстреної допомоги населенню 112.
- •Система повсякденного управління територіальною підсистемою єдсцз, сили і засоби, що входять до складу територіальної підсистеми єдсцз.
- •Сильна спека, суховії, посуха, сильні дощі, град, гроза.
- •Радіаційно небезпечні об’єкти. Аварія з викидом рр.
- •Вогнестійкість будинку, межа вогнестійкості конструкції, поділ будинків і споруд за ступенем вогнестійкості. Основні вражаючі фактори вибуху.
- •Практичне заняття № 3. Тема: „Характеристики зон радіоактивного, хімічного та біологічного зараження”
- •Поняття хімічної зброї, її бойові властивості, шляхи надходження в організм.
- •Бор загальноотруйної дії та задушливі.
- •Поняття біологічної зму, її особливості, способи застосування та шляхи проникнення в організм людини.
- •Практичне заняття № 4. Тема: „Моніторинг і прогнозування небезпек, що можуть спричинити нс”
- •Виявлення радіаційної обстановки методом прогнозування, послідовність оцінки, карта (схема) зон рз. Час випадання рр.
- •Хімічна обстановка. Хмара нхр, глибина її поширення.
- •Час підходу зараженого повітря до певної межі (об'єкта). Час уражаючої дії нхр в осередку хімічного ураження. Втрати людей в осередку хімічного ураження.
- •Практичне заняття № 5. Тема: „Забезпечення заходів і дій в межах єдсцз”
- •Загальна, часткова, тимчасова і негайна евакуація.
- •Комунально-побутове обслуговування евакуйованого населення.
- •Вимоги до зіз.
- •Практичне заняття № 6. Тема: „Заходи і дії цз в рамках профільної підготовки”
- •Список літератури
2.2.2. Геологічні небезпечні природні явища
Зсуви — це зміщення мас гірських порід вниз по схилу під дією сили земного тяжіння без втрати контакту з нерухомою основою на більш низький гіпсометричний рівень. Найчастіше зсуви бувають у зонах тектонічних пору-шень, на терасах озер, водосховищ, морів, на схилах гір і річок.
Природними причини зсувів є — збільшення крутизни схилів, підмив їх основи морською чи річковою водою, сейсмічні поштовхи та ін.
Штучними (антропогенними) причини зсувів є — руйнування схилів дорожніми канавами, вирубування лісів, неправильний вибір агротехніки для сільськогосподарських угідь на схилах, надмірний винос ґрунту та ін.
Зсуви формуються у зволожених місцях, коли сила тяжіння накопиче-них на схилах продуктів руйнування гірських порід перевищує силу зчеплен-ня ґрунтів. Зсуви виникають в основному в літній час при великих опадах, у горах або на схилах, на берегах річок і ярів, там, де під верхнім водо проник-ним шаром знаходиться водотривкий, частіше всього глина. Причина цьому — інфільтрація шарів, з яких складається схил, їх перезволоження, підви-щення пластичності водотривкого шару, збільшення крутості схилу. Часто зсуви з’являються внаслідок необережного або бездумного, без урахування геологічних умов місцевості, ведення господарства. При будівництві різних споруд збільшується маса верхнього шару ґрунту, при копанні котлованів і ям руйнується схил, якщо вода з водопроводу і каналізації потрапляє у шар землі або закупорюються місця виходу підземних вод. Зсуви виникають при кру-тизні схилу 10 % і більше, а при надмірному зволоженні на глиняних ґрунтах можуть виникати і при крутизні 5...7 %. Ознакою зсуву може бути: переміщення ґрунту разом з насадженнями, будовами, заклинювання дверей та вікон будівель, просочування води на зсувонебезпечних схилах. Зсув почина-ється раптово. Спочатку з’являються тріщини у ґрунті, розриви доріг і бере-гових укріплень, зміщуються будівлі, споруди, дерева, телефонні і електричні стовпи, руйнуються підземні комунікації. При зсувах зі схилів ґрунт захоп-лює і несе з собою все, що знаходиться на його поверхні.
Зсуви поділяються:
за потужністю — на малі (до 10 тис. м3), великі (до 1 млн. м3), дуже великі (понад 1 млн. м3);
за глибиною залягання — на поверхневі (1 м), мілкі (5 м), глибокі (до 20 м), дуже глибокі (понад 20 м);
за типом матеріалу — на кам’яні (граніт, гнейс) і ґрунтові (пісок, глина, гравій);
за швидкістю зміщення порі — на повільні (швидкість декілька десятків сантиметрів на рік), середні (швидкість декілька метрів за годину або добу) і швидкі (швидкість становить декілька десятків кілометрів за годину).
Від зсувів слід очікувати таких небезпек, як: руйнування і завалення житлових та виробничих будівель, потенційно небезпечних об’єктів, інженер-них та дорожніх споруд, магістральних трубопроводів та ліній електромереж, систем життєзабезпечення, а також травмування та загибель людей. Крім того, зсуви створюють умови для перекриття рік, внаслідок чого можуть виникати катастрофічні паводки.
Готовність до виникнення зсуву:
уважно слухайте та вивчайте інформацію про обстановку, можливі місця та приблизні межі зсувів, а також інструкції про порядок дій у випадку загрози виникнення зсуву. Це особливо необхідно знати тим, у кого будівлі розташовані на узвишші, на схилах або біля підніжжя гір та пагорбів, навколо глибоких ярів;
повідомте при появі ознак зсуву органи місцевого самоврядування та орга-ни ЦЗ. Ознакою зсуву є заклинювання дверей та вікон будівель, просочу-вання води на зсувонебезпечних схилах та зміщення ґрунту. Зберігайте спокій, уникайте паніки.
Дії під час зсуву:
при отриманні інформації про стихійне лихо дійте залежно від рівня заг-рози та швидкості зміщення зсуву. Зберігайте спокій, уникайте паніки;
підготуйтесь до евакуації, з’ясуйте у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації;
при наявності часу та незначній швидкості руху зсуву (декілька метрів на місяць): за можливості вивозьте своє майно у раніше намічене місце; відключіть всі мережі постачання; щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; шибки, за можливості, захистіть віконницями або щитами;
рекомендується діяти негайно. Терміново евакуюйтесь у безпечне місце при швидкості руху зсуву понад 0,5...1,0 метр на добу;
попередьте сусідів, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу;
швидко одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш цінні і необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, ліки, кишеньковий ліхтарик та радіоприймач на батарейках;
від’єднайте електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання, загасіть вогонь у печах;
не користуйтесь ліфтом. Його може заклинити від перекосу будинку;
виведіть худобу на більш безпечну місцевість, а якщо немає часу, відчиніть хлів — дайте худобі можливість врятуватися.
Дії після зсуву:
зберігайте спокій, оцініть ситуацію;
допоможіть, за можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу для тих, хто її потребує. Допоможіть при необхідності рятувальникам у відкопуванні та діставанні постраждалих із завалів;
переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення;
перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопоста-чання;
перевірте, чи немає загрози пожежі. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу;
не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв’язку з вами;
з’ясуйте у місцевих органах державної влади та місцевого самовряду-вання адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
Селевий потік — це бурхливий потік води, грязі, каміння, який вини-кає несподівано під час великих злив або швидкого танення снігу, льодо-виків у горах та їх сповзання в русла річок. Ця маса рухається по руслу або прямолінійно, викликаючи на своєму шляху великі руйнування. Селевий потік характеризується великою масою і швидкістю руху, руйнує будівлі, дороги, гідротехнічні та інші споруди, знищує сади, поля, ліси, призводить до загибелі людей і тварин. Наближення селевого потоку можна впізнати за звуками ударів валунів і уламків каміння, що перекочуються, це нагадує гуркіт поїзда, який наближається з великою швидкістю.
Природні причини виникнення селевих потоків: сильні зливи, інтенси-вне танення снігу та льоду, розмив гребель водойм, землетруси і виверження вулканів. Антропогенні причини виникнення селевих потоків: вирубування лісів і деградація ґрунтів на гірських схилах, роботи в кар’єрах, вибухи гірсь-ких порід при прокладанні доріг, неправильна організація обвалів та підви-щена загазованість повітря, що згубно діє на ґрунтово-рослинний покрив. Ймовірність зародження селів залежить від складу та будови гірських порід, їх здатності до вивітрювання, рівня антропогенної дії на район та ступінь його екологічної деградації.
До селевого басейну належить гірська територія з прилеглими схилами, на яких містяться складові зруйнованих гірських порід, його витоки, всі його русла, водозбір, а також район його дії. Процеси виникнення і розвитку селів перебувають у залежності від таких характеристик селевих басейнів, як висота витоків, селеактивність, а також геологічна будова та ерозія гірських порід. Залежно від висоти селевих потоків селеві басейни поділяються на: 1) високогірні — 2,5 км і більше; 2) середньогірні — 1,0...2,5 км; 3) низькогірні — до 1 км. Басейни характеризуються і об’ємом селевого виносу. Чим вище витік, тим більший об’єм селевого виносу з 1 км2 поверхні басейну.
Виникнення і розвиток селевого потоку проходять у три етапи: а) накопичення в руслах селевих басейнів рихлого матеріалу внаслідок гірської ерозії і вивітрювання порід; б) переміщення рихлих гірських матеріалів по гірських руслах з підвищених ділянок у нижчі; в) розосередження селевих виносів у гірських долинах.
Рух селів — це суцільний потік із каміння, бруду та води. Вони мають у своєму складі тверді матеріали (10...75 % від всього об’єму) і рухаються зі швидкістю від 2 до 10 м/с. За об’ємом селевий потік може досягати від сотень тисяч до мільйонів кубічних метрів з розмірами уламків до 3...4 м в попе-речнику і масою 100...200 т. У фронті селевого потоку може утворюватись „голова” висотою до 25 м.
За складом розрізняють:
грязьові селеві потоки — суміш води з невеликою кількістю землі та дрібного каміння (об’ємна вага складає 1,5...2 т/м3);
грязекам’яні селеві потоки — суміш води, гравію, гальки та невеликого каміння (об’ємна вага складає 2,1...2,5 т/м3);
водокам’яні селеві потоки — суміш води з камінням переважно великого розміру (об’ємна вага складає 1,1...1,5 т/м3).
За потужністю (об’ємом) селеві потоки можуть бути:
катастрофічні, що характеризуються виносом матеріалу понад 1 млн. м3 і спостерігаються, як правило, на Земній кулі один раз в 30...50 років
потужні — виносять матеріал об’ємом в 100 м3 і виникають рідко.
середньої та малої потужності. При селях малої потужності виноситься матеріалу близько 10 тис. м3, і виникають такі селі щорічно, іноді по декілька разів на рік.
Дії населення при загрозі селю:
уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обста-новку, рекомендації про порядок дій;
зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку;
запам’ятайте, що від селевого потоку можна врятуватися, лише уникнувши його. При наявності часу завчасно організовується запобіжна евакуація населення;
підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках;
вимкніть електро- та водопостачання, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах;
зачиніть щільно вікна, двері, вентиляційні та інші отвори. Винесіть із будинку легкозаймисті та отруйні речовинні по можливості заховайте в ямах чи погребах;
виходьте самостійно в безпечні підвищені місця у разі екстреної евакуації (маршрут евакуації повинен бути відомим заздалегідь).
Дії населення у разі сходження селевого потоку:
зберігайте спокій, уникайте паніки, за необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам;
від селевого потоку можна врятуватися, лише уникнувши його. Почувши шум селевого потоку, що наближається, необхідно негайно піднятися з дна лощини вгору по стоку не менше ніж на 50...100 метрів;
пам’ятайте, що під час руху селевого потоку розкочується каміння великої маси на значні відстані;
якщо у селевий потік потрапили люди, їм надають допомогу із застосуван-ням засобів, які є поблизу: канатів, дощок, мотузок, жердин. Виводити потерпілих із селевого потоку треба за напрямком руху з поступовим наближенням до його краю.
Дії населення після сходження селевого потоку:
повідомте, за можливості, про лихо органи місцевої влади найближчого населеного пункту, якщо ви опинилися поза зоною сходження селевого потоку;
зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму внаслідок селю, оцініть ситуацію;
допоможіть, за можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує;
допоможіть, за потреби, рятувальникам у пошуку і рятуванні потерпілих;
повідомте своїх родичів про свій стан та місцеперебування. Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку;
переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовні-нім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Не користай-теся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу;
тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, парканів;
не поспішайте з оглядом населеного пункту, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога;
дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самовряду-вання адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
Снігова лавина — це раптове сходження з гірських вершин снігових мас, що виникають внаслідок перевантаження схилу після великого випадання сні-гу, під час відлиги, внаслідок формування в нижчих частинах снігової площі горизонту розрихлення. Великі лавини виникають на схилах 25...60º і, рухаю-чись зі швидкістю до 200 км/год., можуть нести сотні тисяч тон снігу. Причинами сходження снігових лавин можуть бути перенапруження снігового покрову, різкий порив вітру, звукова хвиля, різка зміна метеорологічних умов.
Розрізняють два основних типи лавин:
1. пилові лавини утворюються безформною сумішшю снігового пилу. Під час руху знизу додається все новий і новий сніг, і лавина зростає.
2. пластові лавини відділені площиною сковзання від основи. Вони виникають, як зсуви і зсуваються у вигляді пласта по старому снігові, що лежить нижче. Пластові лавини більш небезпечні, ніж пилові.
По характеру руху розрізняються:
осови — сніжні зсуви, які скочуються по всій поверхні схилу;
лоткові лавини — рухаються по формах рельєфу;
плигаючі лавини — котрі вільно падають з виступів.
Лавини рухаються із середньою швидкістю від 70 до 100 км/год. Сила удару може становити до 50 т/м2 (кубометр мокрого снігу важить до 300 кг).
Виникають лавини при наявності:
1. достатньої кількості снігу в будь-яку пору року на схилах різної стрімкості;
2. порушенні стійкості снігу внаслідок різких змін погоди:
а) сильні снігопади, хуртовини — коли сила зчеплення снігу, який щойно випав, з підстилаючою поверхнею незначні;
б) відлиги — поява водного змазування між снігом та підстилаючою поверхнею;
в) розпушення нижнього шару снігу із-за підвищення температури в його товщі та випарування снігу в теплому горизонті.
Без зовнішніх причин сніг не почне рух по гірському схилу. З великою ві-рогідністю можна передбачити початок лавини якщо: 1) йде сильний снігопад; 2) на поверхню снігу падає дощ; 3) температура повітря змінюється в ту чи іншу сторону під час снігопаду; 4) сильна хуртовина в горах переносить сніг. Часто причиною лавин є сонячне тепло, яке оплавляє кристали снігу і робить його нестійким на південних схилах гір. Землетрус силою 5...6 балів викликає потік сейсмічних лавин.
Найбільш лавинонебезпечні V-подібні долини, жолоби та схили під ни-ми, а також відкриті круті схили, покриті товстим шаром снігу. Оптимальними умовами для лавин є засніжені схили стрімкістю від 30 до 40 градусів. Щоб лавина зійшла, тут потрібен або свіжий сніг в 30 см товщиною, або лежалий — не менше 70 см. Якщо схил крутіше 45 градусів, лавини сходять після кожного снігопаду.
Основна небезпека снігових лавин проявляється у вигляді безпосередньої ударної дії на людей та на перешкоди (споруди, будівлі, системи життєзабез-печення). Факторами небезпеки лавин є: а) значна кількість травмувань і людських жертв; б) завалювання сніговою масою та руйнування будинків і споруд, потенційно небезпечних об’єктів, доріг, мостів, інженерних споруд, систем життєзабезпечення; в) знищення лісових масивів та значні збитки сільському господарству.
Дії населення у разі сходження снігової лавини:
зберігайте спокій, уникайте паніки, за необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам;
почувши шум наближення снігової лавини негайно заховайтеся за скелю, дерево, ляжте на землю, захистіть руками голову, притисніть коліна до живота, орієнтуючи своє тіло за рухом лавини, і дихайте через одяг.
Дії, коли захопила та зносить лавина:
виконуйте плавальні рухи і намагайтесь наблизитись до краю лавини, де швидкість руху менша;
спробуйте створити простір навколо обличчя і грудної клітини у разі зупинки лавини — це допоможе вашому диханню;
не кричіть, якщо ви опинились всередині лавини, сніг повністю поглинає звуки, а крик та безглузді рухи лише позбавлять вас сил, кисню та тепла;
не панікуйте та не дозволяйте собі заснути;
пам’ятайте, що вас шукають і можуть врятувати.
Дії населення після сходження снігової лавини:
повідомте, за можливості, про лихо органи місцевої влади найближчого населеного пункту, якщо ви опинилися поза зоною сходження лавини;
зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму внаслідок лавини, оцініть ситуацію;
вибравшись з-під лавинного снігу самостійно чи за допомогою рятувальни-ків, обстежте своє тіло, зверніться до лікаря, навіть якщо ви вважаєте себе здоровим;
допоможіть, за можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує;
допоможіть, за потреби, рятувальникам у пошуку і рятуванні потерпілих;
повідомте своїх родичів про свій стан та місцеперебування. Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку;
переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зов-нішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Не корис-туйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газови-ми плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу;
тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, парканів;
не поспішайте з оглядом населеного пункту, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога;
дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самовряду-вання адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потер-пілому населенню.
Обвал — це відокремлення великого блоку від масиву гірських порід на стрімкому, обривистому схилі чи укосу гір з послідуючим їх обвалюванням та скатуванням глибово-щебенистої маси під дією сили тяжіння. Можливі обвали льодяних мас. Виникненню цих явищ сприяють геологічна будова міс-цевості, наявність на схилах тріщин та зон дроблення гірських порід, послаб-лення їх зв'язаності під впливом вивітрювання, підмивання, розчинення і дії сил тяжіння. Обвали спостерігаються на берегах морів, обривах річкових до-лин і у горах. До 80 % обвалів виникають у результаті порушень при проведенні будівельних робіт та гірських розробок.
Осип — це нагромадження щебеню чи ґрунту біля підніжжя схилів.
Карстове провалля — западина на поверхні землі, яка виникла внаслідок розчинення гірських порід поверхневими чи підземними водами.
Абразія — це процес руйнування хвилями прибою берегів морів, озер та водосховищ.
