5.5. Укриття населення в захисних спорудах

Укриття населення в захисних спорудах — це комплекс заходів із завчасним будівництвом захисних споруд та підтримання їх у готовності до використання, а також пристосуванням наявних приміщень для захисту населення. Укриттю в захисних спорудах в умовах НС підлягає все населення України. Укриття населення в захисних спорудах є надійним способом захисту від вражаючих факторів ядерної, хімічної, бактеріологічної, звичайної зброї, у разі аварій і деяких стихійних лих (ураганів, снігових заносів).

Захисні споруди за своїм призначенням і захисними властивостями по-діляються на сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ) і найпростіші укриття — щілини.

Сховища і протирадіаційні укриття будують завчасно, вони мають под-війне призначення: для потреб об’єктів народного господарства (навчальні класи, для спортивних секцій та ін.) і укриття населення.

Сховища — це інженерні споруди, які забезпечують надійний захист людей від усіх вражаючих факторів ядерного вибуху, БОР і НХР, біологічних засобів і вражаючих факторів звичайної зброї, обвалів і уламків зруйнованих будівель і споруд. Класифікуються вони за захисними властивостями, міст-кістю, місцем розміщення, забезпеченням фільтровентиляційним обладнан-ням і часом побудови.

За ступенем захисту сховища поділяються на п’ять класів, які вит-римують надлишковий тик ударної хвилі у 50, 100, 200, 300 кПа і більше.

За місткістю сховища поділяються на: малі — до 150 осіб, середні — від 150 до 600, великі — понад 600 осіб.

За місцем розташування — на вбудовані, які розміщені у підвальних приміщеннях будівель, та окремо побудовані поза будівлями.

За забезпеченням фільтровентиляційним обладнанням — промисло-вого виготовлення і спрощене, виготовлене з підручних матеріалів.

За часом побудови на: побудовані завчасно і швидко споруджені.

Сховища будуються з урахуванням таких вимог: забезпечувати захист людей від усіх вражаючих факторів, безперервне перебування в них людей не менше двох діб, розташування на місцевості, що не затоплюється на відстані від ліній водостоку і каналізації, мати входи і виходи з тим ступенем захисту, що й основні приміщення, а на випадок їх завалу — аварійні виходи, мати вільні підходи, де не повинно бути горючих або дуже димлячих матеріалів, висота основних приміщень не менше 2,2 м і рівень полу, вище ґрунтових води не менш як на 20 см.

Протирадіаційне укриття (ПРУ) — це захисна споруда, яка забезпечує захист у ній людей від радіоактивних речовин і опромінення в зонах радіоактив-ного забруднення місцевості, отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, біоло-гічних засобів у краплинно-рідинному вигляді та світлового випромінення ядерного вибуху, наслідків урагану.

Захисні властивості протирадіаційних укриттів оцінюються коефіцієнт-том захисту, який показує, у скільки разів доза радіації на відкритій місцевості на висоті 1 м більша від дози радіації в укритті, тобто коефіцієнт захисту показує, у скільки разів ПРУ послаблює дію радіації, а відповідно і дозу опромінення людей.

Протирадіаційні укриття можуть обладнуватись насамперед у під-вальних поверхах будинків і споруд. Підвали в дерев’яних одноповерхових будинках ослаблюють дозу радіації в 7 разів, а в житлових одноповерхових кам’яних (цегляних) будинках — у 40, у двоповерхових — у 100, середня час-тина підвалу кількаповерхового кам’яного будинку — у 800...1000 разів. При невисоких рівнях радіації, а також для захисту від бактеріальних засобів, па-рів отруйних і сильнодіючих ядучих речовин можна використовувати кам’яні (цегляні) або дерев’яні будівлі.

Найпростішим укриттям для захисту населення у сільській місцевості є щілини і землянки, які певною мірою захищають від ударної хвилі, світло-вого випромінювання, радіаційного ураження. Для будівництва щілин і землянок вибирають сухі підвищені місця.