Проведення заходів

Після урочистої лінійки відкриття «Дня ЦЗ», розпочинаються відкриті, підсумкові уроки, уроки-роздуми з курсу ОБЖБ інші заходи, на які можуть бути запрошені представники управління (відділу) МНС України, навчально-методичного центру ЦЗ та БЖД області, ветерани ЦЗ, ліквідатори аварії на ЧАЕС, батьки учнів.

Бесіда

Бесіда є найбільш доступною і широко розповсюдженою формою навчан-ня. Це метод, коли вчитель ставить запитання перед учнями і при їх активній участі обговорює і уточнює відповіді на нього. Призначення бесіди – роз'яс-нення положень ЦЗ, які потребують прищеплення учням практичних навиків. Бесіда з даної сфери методично будується так, як і по іншому предмету, і може складатися з взаємопов’язаних між собою частин: ввідної, основної і заключної. Ввідна частина – підготовка учнів, визначення завдання, яке треба роз’яснити на даному занятті, використовуючи знання попереднього матеріалу. В основній частині бесіди вчитель розкриває новий матеріал. В заключній частині – пе-ревіряє засвоєння головного питання нової теми, доводить домашнє завдання.

Ставити питання перед учнями потрібно дохідливо, щоб вони мали можли-вість дати осмислену відповідь. Вчитель повинен допомагати учням відповіда-ти на запитання, але не підміняти відповіді учнів своїми. Бажано ширше вико-ристовувати приклади і порівняння, які зрозумілі учням і беруться з повсяк-денного життя. Щоб бесіда була більш дохідливою, необхідно використовувати різні посібники, пам'ятки, плакати з ЦЗ.

Особливе місце серед наочності повинні займати файли з фільмами по ЦЗ. Бажано демонструвати не весь фільм, а окремі його фрагменти, супроводжуючи їх відповідним коментарем. Іноді частину фільму можна показати в кінці занят-тя. Цей порядок проведення заняття методом бесіди з демонстрацією плакатів, фрагментів з фільмів можна вважати типовим.

Можливі і інші варіанти бесід, в залежності від рівня знань учнів і навча-льно-матеріальної бази. Дуже ефективним методом організації заняття є вико-ристання по ходу бесіди контролюючих прикладів (вибір правильної відповіді з декількох наданих). Все це викликає інтерес і сприяє більш глибокому засвоєн-ню матеріалу з питань ЦЗ. Всі перераховані методичні засоби з використання наочностей технічних засобів навчання, які рекомендовані при проведенні бе-сід, можуть використовуватись і при проведенні вікторин.

Вікторини

Найбільш проста форма закріплення знань – вікторина. По змісту вона мо-же бути тематичною, тобто, проводитись тільки по питаннях ЦЗ або комплекс-ною, коли поряд з питаннями з курсу БЖД, ОЗ, ЗВ, розглядаються їх зв'язки з іншими предметами.

Для участі у вікторині від кожного класу або ланки виставляється команда. Інші учні класів беруть участь у якості вболівальників. Розпочати вікторину бажано з розминки капітанів чи безпосередньо з постановки питань керівником вікторини (вчитель ОБЖ, класний керівник, вчитель ЗВ) і відповідей її учасни-ків. Керівник вікторини ставить запитання з розрахунку підготовленості і вікових особливостей учнів, а вони відповідають на них. Задавати питання командам можна по-різному: усно, показати плакат, кадр з відеофільму тощо, при цьому необхідно виходити з можливості матеріального забезпечення і ступеня підготовленості учнів. При відповідях можуть теж використовуватись плакати і інші наочні посібники, ЗІЗ, макети, прибори тощо.

Кількість питань у вікторині ставиться в залежності від кількості учнів, які беруть участь, але не більше 5...6, якщо вікторина тематична. Важливо, щоб питання і практичні завдання до вікторин і змагань підбирали самі учні (команда для команди, або один учасник – іншому). Щоб зацікавити учнів, сприяти вихованню їх активної життєвої позиції та підготовки до самостійного життя, питання і відповіді не повинні носити характер іспиту чи заліку.

Для підведення підсумків вікторини створюється журі з вчителів, медич-них працівників, батьків, старших учнів. Відповіді учнів можуть оцінюватися так: за вірну, вичерпну відповідь – 5 балів, за відповідь з незначними упущен-нями – 4 бали, за відповідь з суттєвими помилками – 3 бали. Журі реєструє отримані бали за відповіді по кожному питанню, підводить підсумки і визначає місце, яке зайняв клас, ланка, команда у вікторині.

Різновидами вікторини можуть бути радіовікторини, брейн-ринги.

Радіовікторина. Підготовка до проведення такої вікторини розпочинаєть-ся заздалегідь. На видному місці вивішується кольорова програма, в якій вка-зано місце і час проведення, коло питань і література для підготовки, а також нагороди переможцям. Кількість груп учасників визначається в залежності від динаміки потужності радіовузла.

Групи розміщуються, наприклад, в актовому залі на однаковій відстані від журі. Встановлюються динаміки (один на одну-дві групи). Питання задаються по радіо для всіх. Кожне питання обговорюється в команді, письмово склада-ється відповідь і зв'язківець команди подає журі відповідь у конверті. Час на відповідь надається з моменту закінчення оголошення запитання. Для кожної відповіді встановлюється контрольний час, по використанню якого надається наступне запитання. Правильність відповідей оцінюється в балах. Надається де-кілька запитань, на кожне запитання визначена правильна відповідь з найви-щою оцінкою. Командам заздалегідь повідомляється сумарна кількість вищих оцінок, які необхідно набрати для правильних відповідей на запитання, для оде-ржання перемоги. Все це викликає азарт у змаганнях команд і дозволяє тримати на контролі свої успіхи і невдачі. Бажано, після надання відповідей до журі, об'являти правильну відповідь по радіо для того, щоб команди мали можливість перевірити правильність своїх відповідей. Першість визначається по найбіль-шій кількості балів за правильні відповіді команди. Нагородами переможцям можуть бути солодощі, канцтовари, тощо.

Аукціон (брейн-ринг) відбувається в масштабі класу, паралельних класів. Якщо у радіовікторині бере участь і заохочується команда, то при проведенні аукціону (брейн-рингу) заохочуються окремі учасники, які швидко і вірно від-повідали на запитання. В склад журі входить три і більше людини. У них для контролю є списки усіх питань і відповідей на них з визначенням кількості ба-лів за кожну правильну відповідь. Оцінки, які виставляються за відповідь, чле-ни журі показують на відкидних покажчиках, які вміщують цифри "0" до циф-ри, яка визначає найвищий бал. Для реєстрації учасників призначається секре-тар, який видає їм картки з картону чи ватману 20×15 см² з намальованими на них порядковими номерами.

Керівник брейн-рингу (заступник директора по навчально-виховній роботі) повертає барабан з пронумерованими кульками (можна більярдними), виймає кульку, називає номер, зачитує питання, і по оцінці суддів називає кількість ба-лів за відповідь. Встановлюється час на відповідь. Учасники, які бажають від-повісти на питання, підносять свій реєстраційний номер і, по дозволу керівни-ка, відповідають. Кожний член журі демонструє кількість балів за відповідь учасника. Секретар записує номери трьох-чотирьох учасників, які раніше за всіх підняли картки, і отримані кожним з них бали. В ході аукціону (брейн-рингу) секретар обраховує відповіді і суму балів, яку набрав кожний учасник.

Після того, як у когось з учасників сума балів зрівняється з контрольною, він визначається переможцем, а послідуючі місця визначаються по найбільшій сумі балів. Для того, щоб у журі був час для підрахунку балів, після 3-4 питань пропонується номер художньої самодіяльності.