IV. Вивчення нового матеріалу.
Зміст |
Методика |
|
|
Життя суспільства неможливе без постійної зміни поколінь та відновлення різноманітних передумов нашої життєдіяльності. Чи замислювався ти над тим що необхідно, аби життя на Землі тривало? Що потрібно людині, щоб жити? Мабуть, ти погодишся, що для життя людині потрібне сприятливе навколишнє середовище, а саме: прийнятні кліматичні й геологічні умови, наявність кисню, води, землі, рослинного і тваринного світу. Окрім того, людина потребує їжі, одягу, житла тощо, тобто таких благ, які потрібно виробляти. Якщо в сиву давнину люди шукали сховища, збирали плоди, викопували їстівне коріння, полювали на тварин, то згодом для боротьби за своє життя вони мусили пристосовувати палицю і каміння. З часом почали виготовляти знаряддя праці, глиняний посуд, тканини й рибальські сіті. Пізніше вони навчилися створювати машини і обладнання, що давали змогу кількісно і якісно розвинути виробництво потрібних для життя речей. І все це робилося і робиться заради того, щоб люди могли постійно задовольняти свої потреби. Незважаючи на науково-технічний прогрес, навіть у розвинених державах Європи й Америки значна частина людства живе в бідності. Вони розуміють, що їх оточує світ ДОБРОБУТУ, але вони не мають змоги користуватися його здобутками. Водночас є люди, які досягли значних успіхів, але вони також невдоволені досягнутим. Зростання їхнього добробуту стимулює в них нові прагнення й бажання. Ця проблема існує завжди: суперечності між потребами та можливостями їх задоволення. Для розв’язання цієї суперечності й спрямована господарська та економічна діяльність людини. У людей різні потреби, які вони задовольняють, щоб забезпечити своє існування. Потребами називають усі фізичні й духовні відчуття людиною певної необхідності, які можна задовольнити за допомогою товарів і послуг. Здатність речей і послуг задовольняти наші потреби називається споживчим благом. Разом із розвитком людини відбувається розвиток її потреб. У сучасному суспільстві недостатньо задовольняти потреби в їжі, помешканні, одягу. Дедалі більше значення має задоволення духовних, культурних, освітніх потреб. Але от що цікаво. Спочатку потреби людини в їжі, одязі та житлі були мінімальними. Згодом з'являється потреба урізноманітнювати їжу, роблячи її калорійнішою і якіснішою, купувати якомога красивіший і модний одяг, створювати комфорт і затишок у своєму домі. Якщо, приміром, раніше люди раділи, придбавши чорно-білий телевізор або програвач, тепер вони купують кольорові телевізори з дистанційним керуванням, програвачі з компакт-дисками і комп'ютери. Отже, потреби людини не лише кількісно збільшуються, а й якісно змінюються. Як не існує "людини взагалі", а є лише конкретна людини, так само й потреби не існують самі по собі, це завжди потреби конкретної людини. Потреби завжди усвідомлюються людиною, їм надається конкретне сенсове забарвлення, пов'язане зі своєрідністю інтересів даної людини, її фізичними і психологічними особливостями та смаками. |
РОЗПОВІДЬ ВИКЛАДАЧА З ЕЛЕМЕНТАМИ БЕСІДИ підкріплюється демонстрацією презентації (слайд 7-9 демонструють класифікацію благ та визначення поняття потреби).
ВИСНОВОК. Це дає можливість зробити висновок, що потреби людини безмежні у своєму розвиткові й мають тенденцію до підвищення, тобто до якісних і кількісних змін. |
Уявімо собі ситуацію: група туристів тривалий час мандрувала і, зрештою, відчула спрагу. Під'їхавши до магазину (кафе), вони побачили, що тут є мінеральна вода, чай, кава, кока-кола й різноманітні соки. Усі ці люди навряд чи оберуть один і той же напій. Вибір конкретної людини залежить від її уподобань, від її віку (дітям батьки візьмуть не каву, а якісь інші напої або соки), від статі (смаки жінок і чоловіків також різняться), від її національних звичок і традицій (туркмен радше обрав би чай, а турок — каву), а також від стану здоров'я (людині із захворюванням шлунку зашкодять газовані, шипучі напої). Саме цими причинами зумовлюється й той факт, що в багатоповерховому будинку в схожих за плануванням квартирах у сім'ях із однаковими доходами ви побачите неоднакові речі, одяг, меблі, посуд, адже смаки цих людей, рівень освіти, виховання, інтереси дуже різні. Звідси й відмінності в предметах, що задовольняють їхні потреби. До того ж, потреби людей визначають кліматичні особливості місцевості, в якій вони мешкають. В Україні нам неодмінно знадобиться зимовий одяг і взуття, а на Кубі або в Домініканській Республіці, де середньорічна температура становить +24°С, ці речі навряд чи потрібні. |
РОЗПОВІДЬ ВИКЛАДАЧА З ЕЛЕМЕНТАМИ БЕСІДИ підкріплюється демонстрацією презентації (слайд 10 демонструє класифікацію вибору потреб). ВИСНОВОК. Отже, потреби, що виникають, залежать від багатьох причин. Деякі потреби задовольняються без економічної діяльності людини (потреба в повітрі, сонячному світлі, спілкуванні дітей із батьками). Але більшість потреб задовольняються за допомогою товарів послуг, які потребують економічної діяльності людини. Саме "економічні потреби" — це базове поняття науки економіки. (слайди 11-12 конкурси 2-3 з 1 варіанту Гри вікторини – музичний конкурс та конкурс загадки) |
Економічні блага завжди кількісно обмежені. Обмеженість — це відносна характеристика. Одна змія, що трапилася на твоєму шляху в лісі, — це "багато" з огляду на загрозу твоєму життю. Проте сотня змій як носіїв отрути для фармацевтичної промисловості — це замало. Обмеженість — це міра задоволення потреби на певне благо, яка існує за конкретних умов. Одне й те саме благо за різних умов може бути і обмеженим, і необмеженим (пісок у пустелі, пісок як будівельний матеріал; горіхи в тайзі, горіхи як сировина для вироблення кедрової олії). І зрештою, для створення економічних благ людина має використовувати інші блага. Адже твій светр зв'язаний із вовни, а черевики виготовлені зі шкіри. |
РОЗПОВІДЬ ВИКЛАДАЧА З ЕЛЕМЕНТАМИ БЕСІДИ підкріплюється демонстрацією презентації (слайд 13 демонструє поняття обмеженості)
|
Частину необхідних для життя людини благ вона бере від природи. Це повітря і сонячні промені, джерела води та водойми, лісові ягоди й горіхи, гриби та риба, квіти і лікарські рослини. Все це — неекономічні (безкоштовні) блага. Неекономічні (безкоштовні) блага люди не створюють, а знаходять у природі в готовому для використання вигляді. Безкоштовність таких благ відносна. Вона означає тільки те, що ці блага І не є продуктом людської праці, а отримані від природи. Якщо людина "додає" до природних благ свою працю, такі блага продаються за кошти (доставка мінеральної питної води, збирання лікарських рослин). Вони перетворюються на економічні Проте людині треба значно більше благ, ніж природа здатна дати. Тому люди навчилися видобувати й створювати необхідні їм блага. Отож, ті блага, що їх людина спеціально створює, виробляє з метою задоволення своїх потреб, називають економічними. Поглянувши на речі, якими ти користуєшся в житті, ти погодишся, що всі вони вироблені на різних заводах і фабриках заради задоволення твоїх потреб. Це — економічні блага, необхідні тобі в житті. Прикладами економічних благ можуть бути хліб, автомобіль, телевізор, лижі, авторучка, велосипед. Економічні блага відрізняються від неекономічних (безкоштовних) тим, що є результатом свідомої людської праці, зорієнтованої на вироблення певних благ для задоволення певних потреб. Створення економічних благ здійснюється усвідомлено, тобто відповідно до попереднього задуму чи плану. Процес створення людиною благ відрізняється від інстинктивних дій бджіл, які створюють чарунки з воску, або бобрів, які будують запруди, тим, що дії людини спрямовані на реалізацію заздалегідь поставленої мети. |
РОЗПОВІДЬ ВИКЛАДАЧА підкріплюється демонстрацією презентації (слайд 14 демонструє класифікацію благ).
ВИСНОВОК. Таким чином, критерієм поділу економічних благ на довготривалі й нетривалі є термін їх використання людиною. |
Дуже часто студенти плутають поняття «потреба» і «споживче благо». Спробуємо за допомогою наведених схем «Класифікації потреб» і «Класифікації споживчих благ», побудувати діаграму Вена, із якої побачимо, що ж спільного й відмінного в цих поняттях. Потреби можна класифікувати так: базові та породжені розвитком цивілізації, першочергові й другорядні, матеріальні та нематеріальні, індивідуальні й колективні, а також фізіологічні, потреби в захисті, спілкуванні, визнанні та самореалізації.
|
РОЗПОВІДЬ ВИКЛАДАЧА З ЕЛЕМЕНТАМИ БЕСІДИ підкріплюється демонстрацією презентації (слайд 14-17 демонструє класифікацію потреб, благ та діаграму Вена).
ВИСНОВОК. Потреби людей безмежні. Економічний розвиток суспільства визначається різноманітністю людських потреб і засобів їхнього задоволення Так чи інакше, але всі ми змушені ходити по магазинах і робити покупки. Звісно, один віддасть перевагу ковбасі, другий — рибі, третій — овочам. з 1 варіанту Гри вікторини – конкурс 4 «Як ти гадаєш?» |
Перед усіма завжди постає три запитання. Якщо спиратися лише на власний досвід, то кожен скаже, що людина у своєму виборі речей і послуг керується своїми доходами, порівнюючи їх із цінами і власними смаками. Щоб відповісти на запитання «Що придбати?», треба з'ясувати корисність речі для споживача, на запитання «Скільки коштує?» — дослідити ціну, а щоб з'ясувати, чи вистачить грошей, — визначити дохід споживача. Про ціни й доходи ми будемо говорити згодом, а щодо вподобань, тобто корисності, то вже зараз ми можемо зробити деякі узагальнення.
|
РОЗПОВІДЬ ВИКЛАДАЧА З ЕЛЕМЕНТАМИ БЕСІДИ підкріплюється демонстрацією презентації (слайд 18 демонструє «Три питання споживача») Що нас при цьому об'єднує?
ВИСНОВОК. У більшості випадків людина поводить себе раціонально, тобто намагається зробити якнайкращим свій добробут. Людина керується своєю власною оцінкою нагальності тієї чи іншої потреби. Оцінка споживчого блага залежить від запасу або кількості товару, призначеного для споживання. Споживач схильний постійно змінювати структуру споживання |
Викладач читає віршований уривок, а студенти називають потребу, про яку йде мова. (У процесі роботи на дошці з’являються картки з назвами потреб.) Потреба в їжі (фізіологічна потреба) Ест на завтрак яйца всмятку, Пять картофельных котлет, Два стакана простокваши И тарелку манной каши – Каша тоже не во вред! (С. Михалков. «Дядя Степа и Егор».) Потреба в освіті Вот уже стоит Егорка У доски с мелком в руке, Вот и первая пятерка У Егорки в дневнике…(С. Михалков. «Дядя Степа и Егор».) Потреба в повазі Я не знаю, как мне быть – Начал старшим я грубить. Скажет папа: - Дверь открыта! Притвори ее, герой! – Я ему в ответ сердит Отвечаю: - Сам закрой!(С. Михалков. «Лапуся».) Потреба в безпеці У далекой У заставы Часовой в лесу не спит. Он стоит – Над ним зарницы, Он глядит на облака: Над его ружьем границу Переходят облака.(С. Михалков. «Светлана».) |
ВИСНОВОК. Теорія потреб Маслоу - одна із найвідоміших теорій мотивації. Вона показує, як ті чи інші потреби можуть впливати на мотивацію людини до праці, і як надати людині можливості для задоволення своїх потреб. Теорія говорить, що задоволення не визначає мотивацію, а лише незадоволення визначає цю мотивацію. |
Перелічені положення розроблені представниками одного з найвпливовіших напрямів економічної теорії — маржиналізму. Маржиналізм (від фр. marginal — граничний) — один із напрямків економічної науки Заходу та її методологічний принцип. Основою маржиналізму є теорія граничної корисності, за якою ринкова ціна товару визначається не суспільно необхідними витратами праці, а рівнем потреби в ньому. Третє положення називають законом спадної Граничної корисності споживчого блага (перший закон Госсена). Що більшою кількістю блага ми володіємо, то меншу цінність має для нас кожна додаткова одиниця цього блага. Таким чином, ціна блага визначається не загальною, а його граничною корисністю для споживача. Гранична корисність (МU) — це додаткова корисність, одержана від споживання додаткової одиниці блага або приріст сукупної корисності. U — рівень корисності. Закон спадної граничної корисності стосується абсолютної більшості благ. Але він має винятки: деякі блага (антикваріат, колекціонування), а також антиблага (алкоголь, наркотики) зі збільшенням споживання мають зростаючу граничну корисність. Одиницею вимірювання корисності є ютиль. Загальна корисність — це загальна сума задоволення від споживання благ. Позначається TU. Закон зростаючої загальної корисності полягає в тому, що з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисності зростає до певної міри. Точка насичення — це точка, у якій споживач перестає розглядати додаткове споживче благо як таке, що приносить йому користь. Корисність — поняття виключно індивідуальне. Те, що для одного споживача може мати високу корисність, іншими може сприйматися як антиблаго. Хтось понад усе цінує зранку чашку міцної кави, а хтось за будь-яких умов її не питиме. Споживач схильний максимізувати корисність від споживаних благ. Рівновага споживача — це оптимальний набір товарів, що максимізує корисність при певному обмеженому рівні доходу споживача. Така рівновага передбачає: як тільки споживач отримує даний набір товарів — у нього зникає стимул змінювати цей набір на інший. Другий закон Госсена: споживач при заданих цінах та бюджеті максимізує свою функцію корисності, якщо виконується така рівновага:
|
РОЗПОВІДЬ ВИКЛАДАЧА З ЕЛЕМЕНТАМИ БЕСІДИ підкріплюється демонстрацією презентації (слайд 20-28 – положення Маржиналізму, закони Госсена та поняття корисності).
ДИДАКТИЧНИЙ МАТРІАЛ. Розв’язання задачі за законом спадної граничної корисності на дошці та в зошитах (Див. дидакт. матеріал). |
Геометричне місце точок, які вважаємо за набори товарів (Х і У), доступних покупцеві при конкретних цінах. Бюджетна лінія відображає потенціал (можливості) споживача залежить від його доходу.
|
РОЗПОВІДЬ ВИКЛАДАЧА З ЕЛЕМЕНТАМИ БЕСІДИ підкріплюється демонстрацією презентації (слайд 29-34 демонструє можливі варіанти бюджетної лінії) (слайд 35 відображає поняття кривої байдужості) (слайди 36-37 показують варіанти кривої байдужості) (слайд 38-39 взаємодія бюджетної лінії з кривою байдужості) |
Математичне вираження раціональної споживчої поведінки |
РОЗПОВІДЬ ВИКЛАДАЧА (слайд 40) |
Фактори, які впливають на поведінку споживача |
РОЗПОВІДЬ ВИКЛАДАЧА (слайд 41) |
