Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛАТ. Кочан..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
913 Кб
Скачать
☆
  1. Газетні заголовки

Читач газети насамперед звертає увагу на назви публікацій. Переглядаючи газетні колонки, ми за заголовками сприймає­мо початкову інформацію, про що там написано. Це перший сигнал, який спонукає нас читати матеріал чи не читати його зовсім. Дослідження психологів засвідчують: близько 80 % читачів спочатку переглядають лише заголовки. Проблемі за­головка в газеті присвячено чимало праць. Найповніше опра­цьовано питання про виразність газетного заголовка як само­стійної мовної одиниці. Детально висвітлено способи, як при­вернути увагу читачів до публікації1.

Заголовки у газетах:

  • зацікавлюють читача (“Людина, яка не їсть і не п’є”; “Жінка, перед якою відступив лев”; “У Штатах винайшли диво-подушку, яка фільтрує неприємні запахи”; “У метеоритах знайшли цукор”);

  • передають суть матеріалу (“Вирок виконано”; “Затрима­но найбільшу контрабанду у валюті”; “Знову пікет перед ме­рією”);

  • висувають проблему (“Куди зник Бетховен?”; “Маршрут­ки: рятівна соломинка чи кара небесна?”; “Графіті — вандалізм чи мистецтво?”);

  • містять висновок публікації (“Алкоголізм — ворог дер­жавності”; “Процес навчання містить елемент... насильства над дитиною”; “Фізична культура і спорт потребують реформ на найвищому рівні”);

  • застерігають (“Карстові провали загрожують катастро­фою”; “Світлофори можуть осліпнути”);

  • дають поради (“Як найефективніше повертати борги”; “Гірчиця “викорчовує” пирій”);

  • прогнозують події (“Якщо президентом стане жінка”; “Найбільше поломників очікується в Польщі”).

Рекламний заголовок — у полі зору І. Анніної2. Дослідниця стверджує, що мова реклами — це різновид публіцистичного стилю, і заголовки в ній виконують функцію переконання, орієнтують у виборі товару чи послуг.

  1. Заголовки наукових праць

Заголовок наукової статті здебільшого має перспективний характер. Якщо стаття написана досвідченим автором, то не виникатиме сумнівів стосовно характеру поданої інформації. Читач прогнозуватиме зміст статті. Тобто заголовок у жанрових текстах цього стилю виступає мінімальною одиницею мовлен­ня стосовно кількості мовних одиниць, але максимальною щодо психологічного спілкування.

Основними характеристиками таких заголовків є максимум інформації і мінімум знаків, тобто високий ступінь інформа­тивності та лаконічність. На думку багатьох дослідників, за­головок наукового тексту виконує кілька функцій, серед яких домінують психологічна, комунікативна і прагматична1.

Психологічна функція тісно пов’язана з фактором адресата. Адже адресат наукової літератури має певний науковий рівень (від студента до ступеньованого науковця). Відповідно основна прагматична функція — привернення уваги адресата до пода­ної інформації, фіксація його уваги. Прагматична функція тісно пов’язана з комунікативною і передбачає чітку, зрозумі­лу, доступну форму викладу.

Основна вимога до заголовка як композиційного елементу тексту — органічний зв’язок зі змістом публікації, погодженість і підпорядкування всіх загальних і часткових заголовків. До­тримання цих вимог надає публікації логічної послідовності, забезпечує доступність та однозначність її сприйняття, допо­магає диференціювати інформацію за логічним значенням.

Заголовки наукових праць не бувають однослівними, за винятком назв підручників чи посібників за науковою галуззю, наприклад: “Педагогіка”, “Риторика”, “Психологія”, “Пе­діатрія”, “Акушерство” тощо. Однак переважають у назвах книжок заголовки-словосполучення: “Загальне мовознавство”, “Педагогічна риторика”, “Всесвітня історія”, “Зарубіжна літе­ратура” та ін. Заголовки наукових праць: монографій, дисер­тацій, статей — здебільшого кількаслівні. Порівняймо: “Жан­рові модифікації казки у творчості...”, “Семантична характери­стика традиційних слів-символів”, “Прислівники в українських говорах Прикарпаття”, “Лазери та їх застосування”, “Нові наскельні зображення Південного Уралу”, “Супутниковий мо­ніторинг клімату океану” і под.

“Назва наукової праці містить основну ідею твору, подану в певному коді, і є не лише смисловим, а й психолінгвістичним ядром цієї ідеї, яка розкривається у творі”1.

Поза текстом заголовок втрачає всі свої функції.