9. Інтонаційно-пунктуаційні засоби виражальності

Інтонаційно-мелодичний лад мови, що є найбільш прямим і безпосереднім виявом ставлення до предмета повідомлення, — суттєвий фактор експресії, проте відтворення його в художній мові, особливо прозовій, утруднене.

Певною мірою інтонаційний бік мовлення передається в ху­дожніх текстах за допомогою пунктуаційних знаків, які зумо­влюють ритмомелодичне членування мовлення персонажів

і автора-оповідача.

Дуже часто всередині речення спостерігаються три крап­ки — при розірваній, перерваній мові внаслідок хвилювання або зворушення того, хто говорить. Наприклад:

“Ой, лишенько... бабусю... Ой... горенько тяжкеє... — з плачем ледве вимовляла дівчинка. — Яз хутора... розбишаки були... всіх побили... порізали... постріляли... батька... й... матір... діда... дядьків... дядину... маленького братика... всіх... усіх... Одна я зосталася... одну мене не знайшли... втекла...” (Панас Мирний).

Розчленування тексту трьома крапками може також відби­вати напружену, насторожену увагу:

Мій поплавець, що наче би закляк,

Здригнувся раз... Удруге... півхвилини Чекання... Ваші штучки, рибо-лине!

Стис удилище... Сіпнув... Ого, це так!

(М. Рильський)

Іноді ця пунктограма передає роздуми, зокрема ліричні:

“От що робить сильний з немічним! Пани з кріпаками... Вони й моїм батьком таке виробляли... одібрали його в мене... я його не знаю, не ба­чив... покрили мою голову соромом, докорами... Прокляті!” (Панас Мир­ний).

Крапками може передаватись і перервність мови стомленої бігом людини:

“— Сержанте! — виштовхував з себе по слову за кожним пострибом. — Слухай... Як же це?.. Хто міг... У таку погоду... Ну, в суху... Я б його... пришив одним... пострілом... Десь... колись... щось... не заперечую... Але тут?..” (П. Загребельний).

У драматургії паузи, про які свідчать крапки, нерідко су­проводжуються й авторськими ремарками-коментарями, на­приклад: велика пауза, встає тощо. Подібні коментарі спо­стерігаються і в белетристиці:

“Все... воно мені... так коли... я там... — говорила розірвано і боязко” (О. Кобилянська).

Поширені у художньому писемному мовленні випадки на­низування та комбінування знаків оклику й питання, чим передаються різні ступені й відтінки вияву емоцій:

Всі здригнули:

Іван Гус буллу розірвав!!

Чи довго ще на сім світі катам панувати??

(Т. Шевченко)

У художніх текстах використовують і розділові знаки, вжи­вані самостійно, без тексту. Вони вказують на відсутність репліки у діалозі і водночас імітують значуще мовчання одно­го із співбесідників, начебто натякаючи на інтонацію, напри­клад, на вираження “німого запитання”:

“— Просимо дорогих шефів на зустріч Нового року! —??Т (Остап Вишня).

її*

¹ Рукопис програми з практикуму “Лінгвістичний аналіз тексту” для спе­ціальності “Українська мова і література філологічного факультету педагогіч­нім Інотитутів”. — С . 6. «Г ' Там само.

• Там само.

І*

¹ Лосева Л. Как строится текст. — М., 1980. — С. 17.

• Кутина Н. Структурно-см-^Ьловой анализ художественного текста. — Омрдловск, 1980. — С. 9.

• Мвйенова М. Теоретическая позтика. — Вроцлав, 1974. — С. 27.

‘ Ііахтин М. Зстетика словесного творчества. — М., 1979. — С. 365.

¹ Галь перин И. Р. О понятии “текст” // Лингвистика текста : Материалм Иауч. конф.: У 2 ч. — М., 1974. — 4,^*; — С. 69.

* Лосева Л. К изучению межфразовой связи (Абзац и сложное синтаксичес- ІММ Цвлов) // Рус. яз. в шк. — 1967. — № 1. — С. 26.

¹ Кацнельсон С, Д. Типология язика и язьїковое мьішление. — Ленинград, 1972. —С. 186.

4. За формою мовленнєвої презентації:

• усні; **

• письмові.

4 II-10.1.1

³ Кононенко В. І. Мова і народна культура // Мовознавство. — 2001. — № 3. - С. 64.

ство. — 2004. — № 5—6. — С. 25.

¹ Калашник В. Символіка образно-смислових єдностей у поетичній мові

¹ Януш Я. В. Зображальні функції антропонімів у мові української драма­тургії кінця XIX — поч. XX ст. // Мовознавство. — 1981. — №5. — С. 41— 47.

7 -8-1033

¹ Див.: Доценко П. П. “Ллються пахощі струмисті” // Культура слова. — шн;'.. Вип. 22. —С. 23—26.

‘ ПотебняО. О. Естетика і поетика слова. — К., 1985. — С. 214—215.

^II Франко І. Я. Зібрання творів: У 50 т. — Т. 31. — С. 95.

1 Подано за: Гольдберг Л. І., Королевич Н. Ф. Українська мова: Бібліограф, покажчик (1918—1961). — К., 1963.

1 Потебня О. О. Естетика і поетика слова. — К., 1985. — С. 12.

2 Булаховська Ю. Слово наукове — слово поетичне // Мовознавство. — 1983. — № 2. — С. 37.

1 Потебня О. Естетика і поетика слова. — К., 1985. — С. 25. 2-8-1033

1 Рукопис програми з практикуму “Лінгвістичний аналіз тексту” для спе­ціальності “Українська мова і література філологічного факультету педагогіч­них інститутів”. — С. 16.

1 Рукопис програми з практикуму “Лінгвістичний аналіз тексту” для спе­ціальності “Українська мова і література філологічного факультету педагогіч­них інститутів”. — С. 19—21.

1 Ковалик Т. І., Мацько Л. І., Плющ М. Я. Методика лінгвістичного аналізу тикоту. — К., 1984. — С. 4.

2 Малажай Г. М. Лінгвістичнії аналіз таксту. — Мн., 1992.

1 Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. Програма для філо­логічних факультетів вищих навчальних закладів України // Дивослово. — 2000. — № 11. — С. 30—39.

2 Українська мова: Енциклопедія. — С. 291.

1 Мельничайко В. Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мо­ви. — К., 1986. — С. 11.

1 Ковалик І., Мацько Л., Плющ М. Методика лінгвістичного аналізу тек­сту. — С. 7.

1 Заенітко А. П. Особливості конструювання тексту // Український син- «коис: У 2 ч. — К., 1996. — Ч. 2. — С. 162.

> К-10.13

2 Різун. В. В., Мамалига А. І., Феллер М.Д. Нариси про текст: Теоретичні питання комунікації тексту. — К., 1998. — С. 103.

1 Рілун В. В., Мамалига А. І., Феллер М.Д. Нариси про текст: Теоретичні ИИТаммії комунікації тексту. — С. 103.

1 Див.: Мельничайко В. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови. — С. 36—37.

1 Синиця І. Лексичний повтор як засіб реалізації семантичної зв’язності ФОКОТу // Мовознавство. — 1994. — М» 6. — С. 56.

1 Критенко А. Архітектонічна симетрія поетичного твору // Культура сло­ва. — 1978. — № 14. — С. 22 — 29.

1 Наїнітко А. П. Структурні ктаїпонети тексту. Членування текстових ве- МЧИМ // Український синтаксис. — Ч. 2. — С. 157—158.

1 Див.: Стриженко А. А. Проблеми общей лингвистики текста // Линг- вистические средства текстообразования. — Барнаул, 1985. — С. З—15; Галь- перин И. Р. Модальность текста // Лингвистические проблеми текста. — М., 1980. — С. 119—138.

1 Див .: Ковалик 1.1., Мацько Л. І., Пліощ М. М. Методика лінгвістичного иияліоу тексту. — С. 9.

1 За способом викладу:

• описові;

• розповідні;

• пояснювальні;

• модально-полемічні;

• тексти-роздуми;

« ¹ Кудрявцева Т. С. К созданию теории учебного тексте: типология 11 Текст. Щитакот. Подтекст. — М., 1968. — С. 28—31.

¥

2 Див.: Романенко Ю. Аналіз функціонально-смислових типів мовлення у навчальному тексті... // Укр. мова і літ-ра в шк. — 2005. — № 6. — С. 8—9.

1 К блок — конструктивний блок, блок моделі.

1 Див.: МороховскийА. Н. Некоторьіе основний понятия стилистики и лин- гвистики текста // Лингвистика текста и методика преподавания иностран них язьїков. — К., 1981. — С. 6—13.

2 Траченко О., Бортняк Є. Заголовок художнього твору як проблема верти­кального контексту // Іноземна філологія. — 1987. — № 88. — С. 35—40.

1 Гальперин И. Р. Текст как об-вект лингвистического исследования. — М., 1081.—С. 5,25.

• 2Там само. — С. 133.

• 3ВшотскийЛ. С. Психология искусства. — М., 1968. — С. 204.

4 Див.: Арнольд И. В. Значение сильной позиции для интерпретации худо- Жйотпенного текста // Иностр. яз. в шк. — 1978. — № 4. — С. 12.

1 Костьігина С.И. Функции заголовка в речевом произведении научно- популярного стиля // Организация речевого произведения и его составляю- щие. — Челябинск, 1988. — С. 50.

1 Подано за: Лазарева 9. А. Заголовок в газете. — Свердловск, 1989. — С. 4 -5.

1 Блисковский З.Д. Муки заголовка. — М., 1981. — С. 100.

• 1Лааарева 9. Заголовок в газете. — М., 1968.

2 Анніна І. Інформативність рекламного заголовка // Культура слова. — 1988. — Вип. 35. — С. 26—29.

1 Костьігина С. И. Функции заголовка в речевом произведении научно- популярного стиля // Организация речевого произведения и его составляю- щих. — Челябинск. — 1988. — С. 46—47.

1 І-ІОЗЗ

1 Див.: Дишлюк І. М. До питання про теорію поетичного концепту // Лінг- шіотичні дослідження: 36. наук, праць Харків, нац. пед. ун-ту. — 2002. — Вип.9. — С. 78—82.

• 2Литературньш знциклопедический словарь / Под ред. В. М. Кожевни- ковя, П. А. Николаева. — М., 1987. — С. 252.

1 Голубовська І. О. Етноспецифічні константи мовної свідомості. — К., 2004. — С. 12—13.

2 8ЬО\УО (РНіІоІоціса). — 1994. — Уоі. № 1/2 .

3 Жайворонок В. В. Етнолінгвістика в колі суміжних наук // Мовознав­

1 Див.: Дяченко Л. М. Фольклорна символіка як засіб віл ображення націо­нального світобачення 11 Мовознавство. — 1997. — № 2—3. — С. 67—71.

• 1Див.: Грицик І. “Летіла зозуля та й стала кувати...” // Культура слова. — 1909. — Вип. 62. — С. 30—33.

« - 8-1033

1 Сімович О. І. Семантична характеристика традиційних слів-символів в українській мові: Автореф. дис.... канд. філол. наук. — Л., 1999. — С. 5.

1^а Ставицька Л. Ріка життя і лебеді часу // Культура слова. — 1988. — Вип. 36. — С. 13—17.

л*

1 Драча // Культура слова . — 1988. — Вип. 34. — С. 11—15.

1 Черемиська О. С., Масло О. В. Національні особливості антропонімів ук­раїнських народних казок // Лінгвістичні дослідження: 36. наук, праць Хар­ків. нац. пед. ун-ту. — 2005. — Вип. 15. — С. 154.

1 Велей Л. Літературно-художні імена-символи // Культура слова. — 1996. — Вип. 46—47. — С. 63—67.

1 Попович А. С. Функціонування власних назв у творах сатирично-гумо­ристичного жанру // “Ну що б, здавалося, слова.36. наук, праць на пошану д-ра філол. наук, проф. Н. М. Сологуб. — К., 2005. — С. 89.

2 Див.: Кричун Л. П. Роль антропоніма у тлумаченні змісту художнього тексту // Семантика мови і тексту: 36. ст. 6-ї Міжнародн. конф. — Івано-Фран- кіяськ, 2000. — С. 276.

1 Стишов О. Складні прізвища як художній засіб // Культура слова. — 1990. — Вип. 38. — С. 26—29.

1 Лисюк Л. П. Стилістичні функції антропонімів у драматичних творах Лесі Українки// Організація тексту: граматика і стилістика. — К., 1979; Жай­воронок В. В. Що не ім’я — то образ, що не прізвище — шукай змісту // Рідне слово. — 1974. — Вип. 8. — С. 23.

1 Див. тут і далі: Януш Я. В. Мова української класичної драматургії. — Л., 1983. — С. 49—63.

1 Пилинський М. М. Мистецьке слово і мова // Мовознавство. — 1982 . — №6. — С. 46—49.

2 Там само.

1 Пилинський М. М. Мистецьке слово і мова // Мовознавство. — 1982 . — №6. — С. 46—49.

1 Там само.

1 Леонова М. В. Тропеїчні засоби мовлення // Укр. мова і л-ра в шк. — 1970. — № 7. — С. 17—19.

1 Павленко Є. І. Порівняння як граматична і стилістична категорія // Мо- шкінавство. — 1970. — № 3. — С. 78.

1 Арутюнова Н. Д. Язиковая метафора // Лингвистика и позтика. — М.,

1979. — С. 149.

1 Див.: Коптілов В. В. Метафора Миколи Бажана // Укр. мова і л-ра и шк. — 1979. — № 10. — С. 21—28.

2‘ Лобур Н. Антропометрична метафора у мовній картині світу: типологічні модолі: Дис. ... канд. філол. наук. — Л., 1997. — С. 67.

1 Тут і далі подаємо за: Різун В. Поняття тексту в журналістиці // Вісн. Львів, держ. ун-ту. — Сер. філол. — 2000. — Вип. 28. — С. 182—186.

1 Єрмоленко С. Я. Написи з української словесності: стилістика та культу­ри мови. — К., 1999. — С. 323.

К'

1 Цицерон Марк Тулий. Три трактата об ораторском искусстве. — М., 1972. — С. 23.

2 Лотман Ю. М. Структура художественного текста. — М., 1970. — С. 17.

1 Гримич Г. М. Оповідь у сучасній новелі // Мовознавство. — 1971. — № 2. — С. 66.

1 Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності: стилістика та культу­ра мови. — С. 303.

1 Критенко А. Колір і барва в поезії Тараса Шевченка // Мовознавство. — 1967. — № 4. — С. 63—65.

2 Див.: Бабій І. “Передо мною стояв світ новий і чорний” (кольористика у мові В. Стефаника) // Культура слова. —• 1996. — Вип. 48—49. — С. 50—54.

1 Франко І. Я. Із секретів поетичної творчості // Зібр. творів: У 50 т. — К.,

1980. — Т. 37. — С. 79.

1 Ставицька Л. Стать крізь призму запаху // Вісн. Львів, нац. ун-ту. — І!(І06. — Сер. філол. — Вип. 38: У 2 ч. — Ч. 2. — С. 72—78.

1 Рильський М. Як парость виноградної лози. — К., 1973. — С. 174.

1 Александрова С. Запахові відчуття — художня деталь в оповіданнях Гри- гора Тютюнника // Культура слова. — 1994. — Вип. 45.— С. 26—27.

2 Дятчук В. В. Як передається в мові відчуття запаху // Культура слова. — 1978 — Вип. 15. — С. 38.

3 Франко І. Я. Зібрання творів: У 50 т. — Т. 31. — С. 79—80.

1 Див.: Ставицька Л. О. Стильова норма українського символізму // Мо- моїпшвство. — 1998. — № 6. — С. 35—40.

1 Шттапп 8. ТЬе Ргіпсіріез о і Ветапіісз. — Охїогсі-Сіавеоуу, 1963. — Р. 274.

1 Див.: ЖураелевА. П. Звук и смьісл. — М., 1991.

2 Плющ М. П. Звуковий живопис у поезії Тараса Шевченка // Культура слова. — 1989. — Вип. 37. — С. 44.

1 Грицик І. Фоносемантичне наповнення консонантних повторів у поезії Ліни Костенко // “Ну що б, здавалося, слова...”: 36. наук, праць на пошану д-ра філол. наук, проф. Н. Сологуб. — С. 24—28.

1 чорнозем тужавіє соками знову,

/ проснуться під сонцем озимії сходи,

/ розстануть в полях сніговії покрови,

/ оновлення вічне у квітні забродить.

(Н. Кащук)

Звукова анафора виражена буквосполученням (наприклад, у поезії Т. Шевченка), може бути всередині вірша чи строфи: Мати “чорніше чорної землі іде, з хреста неначе знята...”; “Розтрощить трон, порве порфіру”, або у двох віршованих рядках підряд:

Гусла загули...

Гуляє князь, гуляють гості,

Ревуть палати на помості...

(Т. Шевченко)

Особливо майстерно використовував поет анафоричні аліте­рації у побудові строфи чи цілого вірша. Вони й створюють милозвучність або музикальність вірша:

1 Рондо — повторення певних рядків або слів (буквосполучень, звуків), які починають вірші (строфу) і закінчують його.

1 КолодяжнийА. С. Звукова інструментовка поезій Т. Г. Шевченка // Укр. мова і л-ра в шк. — 1965. — № 2. — С. 11—15.

1 Див.: Сологуб Н. М. Синтаксична організація і ритмічність прози Олеся Гончара // Мовознавство. — 1998. — № 1. — С. 35—40.

10. - 8-1033

1 Пешковский А. М. Стихи и проза с лингвистической точки зрения // Методика родного язика, лингвистика, стилистика, позтика. — Ленинград, 1925. — С. 165.

2 Там само.

1 Ківільша О. Є. До лінгвостилістичного аналізу експресивної графіки // Культура слова. — 1985. — Вип. 28. — С. 67—71.

1 Див.: Крупа М. Лігвістичний аналіз художнього тексту. — Т., 2005. — С. 117.

1 Див.: Загнітко А. П. Семантика великої літери // Лінгвістичні студії: Темат. зб. наук, праць Донецьк, держ. ун-ту. — 1994. — Вип. 1. — С. 160— 163.