2. Бюджетна система та бюджетний процес у зарубіжних країнах

Бюджетні системи зарубіжних країн

1. В унітарних державах бюджетні системи включають дві ланки:

• державний бюджет;

• місцеві бюджети (бюджети міст, округів, сільських округів та ін.).

2. У федеративних державах бюджетна система складається з трьох ланок:

• державний бюджет (федеральний бюджет або бюджет центрального уряду);

• бюджети членів федерації (штатів у США, провінцій у Канаді, ландів-земель у ФРН, кантонів у Швейцарії та ін.);

• місцеві бюджети.

Складові (види бюджетів) бюджетної системи країни, принципи її побудови та основи функціонування, розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи, організація взаємовідносин між бюджетами різних рівнів визначаються бюджетним устроєм. Бюджетний устрій в свою чергу визначається державним устроєм країни та її адміністративно-територіальним поділом. Саме це обумовлює те, що кожна країна має індивідуальну, властиву тільки їй бюджетну систему.

Для зарубіжних країн характерна, як правило, три- або чотирівнева система бюджетів. Трирівнева система бюджетів функціонує у Швеції (бюджет центрального уряду, бюджети ленів, бюджети комун), у Великій Британії (центральний бюджет, бюджети префектур, бюджети округів), у Польщі (бюджет центрального уряду, бюджети воєводств, бюджети гімн), у Японії, в Норвегії, Фінляндії. Чотирирівнева система бюджетів функціонує у ФРН (бюджет федерації (центральний бюджет), бюджети земель, бюджети округів, бюджети громад), у Франції, США.

Місцеві бюджети в унітарних державах своїми доходами та видатками не входять до державного (центрального) бюджету, у федеративних – до бюджетів членів федерації, а останні не включаються у державний федеральний бюджет.

Основні стадії бюджетного процесу у зарубіжних країнах

Особливості бюджетного процесу у зарубіжних країнах

1. Складання проекту бюджету. Робота зі складання проекту державного бюджету починається задовго до початку бюджетного року: у ФРН – за 6 місяців, у Японії – за 7, у Франції – за 14, у США – за 18 місяців. Проект державного бюджету розробляється органами виконавчої влади, як правило, Міністерством фінансів, а в США – спеціальним органом – Адміністративно-бюджетним управлінням.

2. Розгляд і затвердження проекту бюджету. Після схвалення вищим виконавчим органом (Кабінетом Міністрів у Великій Британії; Канцлером у ФРН, Президентом у США, Франції) проект державного бюджету надходить у законодавчий орган – Парламент для розгляду і затвердження. Як правило, проект державного бюджету обговорюється кожною палатою Парламенту окремо (спочатку нижньою, а потім верхньою – у Франції, або одночасно в обох палатах – у США, ФРН). У кожній палаті Парламенту функціонують спеціальні комітети і комісії, які займаються конкретними бюджетними питаннями. Вони детально аналізують відповідні статті проекту бюджету, вносять корективи та дають висновок з пояснювальною запискою. Після прийняття бюджету кожною палатою при відсутності розбіжностей між ними виноситься загальне рішення Парламенту про бюджет. Якщо ж розбіжності виникли, то їх повинна зняти погоджувальна комісія, що складається з представників двох палат.

3. Виконання бюджету. Цей етап триває протягом бюджетного року (період протягом якого діє затверджений бюджет). Він не завжди збігається з календарним роком, що пояснюється історично сформованою практикою, термінами скликання сесій парламентів. У Франції, ФРН, Італії, Бельгії, Нідерландах, Швейцарії бюджетний рік збігається з календарним роком. У Великій Британії, Канаді, Японії бюджетний рік починається 1 квітня і закінчується 31 березня наступного року. У США бюджетний рік охоплює період з 1 жовтня по 30 вересня наступного року. Організацію виконання державного бюджету забезпечують відповідні органи виконавчої влади, як правило, це – Міністерство фінансів. касове виконання бюджету при банківській системі забезпечують Міністерство фінансів та банківські установи, в основному центральні банки. При казначейській системі касове виконання бюджету здійснює Казначейство, що має єдиний казначейський рахунок у центральному (національному) банку країни. У більшості зарубіжних країн існує банківська система касового виконання бюджету.