3. Податкові системи зарубіжних країн

Основні показники, що характеризують особливості податкових систем країн світу

Сучасним податковим системам властива значна частка податків у ВВП (податкового тягаря). У США, Японії вона становить 30-35%; у Великій Британії, Канаді, ФРН, Італії, Франції – 40-50%; в Бельгії, Нідерландах, Норвегії, Данії, Швеції – 50-60%.

Частка податків ВВП залежить від моделі ринкової економіки з властивими їй масштабами і формами регулювання, що і обумовлює відмінності в загальному рівні оподаткування різних країн світу.

Найменші масштаби перерозподілу ВВП характерні для американської моделі ліберальної ринкової економіки і японської моделі. У США це обумовлено використанням податкової політики як засобу державного регулювання економічних процесів і насамперед як засобу створення умов, сприятливих для діяльності промислових компаній, що вимагає достатньо низького податкового тягаря в країні. У Японії невелика частка податків у ВВП є наслідком того, що податкова політика як метод державного регулювання відіграє другорядну роль.

Найвища частка податків у ВВП характерна для шведської моделі функціонування соціалізації з властивим їй державним втручанням насамперед не у виробництво, а у відносини розподілу, що обумовлює необхідність акумулювання в руках держави значної частини ВВП із її подальшим використанням на соціальні потреби.

Більшості країн, у тому числі із соціально-орієнтованою ринковою економікою, властиве помірне оподаткування, яке оптимально поєднує дві мети: створення сприятливого податкового клімату для господарської діяльності (ця мета визначає верхню межу оподаткування) та ефективного вирішення соціальних проблем (ця мета визначає нижню межу оподаткування).

Важливими показниками, що характеризують сучасні податкові системи країн світу є склад і структура прямих та непрямих податків. Основними формами прямого оподаткування у більшості зарубіжних країн є прибутковий податок з громадян, податок на прибуток компаній, податок на приріст капіталу, земельний податок, податки на майно (будівлі, цінні папери), податки на автомобілі, внески робітників та службовців у фонди соціального страхування тощо. Найбільш розповсюдженими у світовій практиці формами непрямого оподаткування є податки на споживання, акцизи, мито, внески підприємців у фонди соціального страхування.

Країна

Особистий прибутко­вий податок

Подат­ки на прибу­ток

Внески на соціальне страхування

Податки на спо­живання

Акцизи

Інші

по­датки

робітників та службовців

підпри­ємців

США

35,8

7,3

11,6

16,6

7,6

6,8

14,3

Велика Брита­нія

28,9

11,0

6,6

10,6

16,6

12,3

14,0

ФРН

27,4

4,7

15,9

18,8

17,0

9,4

6,8

Франція

11,8

5,4

13,3

27,3

18,8

8,5

14,9

Італія

26,3

10,0

6,3

23,6

14,7

10,6

8,5

Канада

40,8

6,8

4,3

9,7

13,9

9,9

14,6

Японія

26,8

21,5

10,9

15,2

4,2

7,3

14,1

Чинники, які зумовлюють специфіку податкових країн світу щодо співвідношення прямих та непрямих податків

Співвідношення прямих та непрямих податків у країнах з розвиненою ринковою економікою

• прямі податки переважають у Голландії. Данії, Люксембурзі, Канаді, Новій Зеландії Швейцарії, Австрії, США, Японії;

• непрямі податки переважають у Франції, ФРН, Австралії, Ірландії, Греції, Іспанії;

• більш-менш врівноважену структуру мають Норвегія, Італія, Фінляндія, Швеція (частка непрямих податків в межах 47-48%);

• відбувається підвищення ролі прямих податків у Великій Британії, ФРН, Фінляндії; непрямих – у Швеції, Японії.