При проведенні індексації одночасно проводиться індексація суми зносу, відображено в табл. 25.3.

Таблиця 25.3

Кореспонденція рахунків з обліку надходження нематеріальних активів

№ з/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Оприбуткування нематеріальних активів (вартість без ПДВ та сум без копійок) що сплачені шляхом попередньої оплати що сплачені після їх отримання	121, 122 121, 122	364 675
	Водночас проводить другий запис (сума без ПДВ) при оплаті коштами загального фонду при оплаті коштами спеціального фонду	801, 802 811 – 813	401 401
	Сума ПДВ: при оплаті коштами загального фонду при оплаті коштами спеціального фонду якщо ПДВ не включено до податкового кредиту якщо ПДВ включено до податкового кредиту	801, 802 811 – 813 641	364, 675 364, 675 364, 675
2	Списання сум копійок з нематеріальних активів	80, 81	364, 675
3	Безоплатне отримання нематеріальних активів (крім внутрівідомчої передачі в межах ГРК Водночас проводить другий запис	121, 122 812	364, 712 401, 133
4	Безоплатне отримання нематеріальних активів за операціями з внутрівідомчої передачі в межах ГРК	121, 122	401, 133
5	Отримання нематеріальних активів установою – замовником придбаних за операціями з централізованого постачання матеріальних цінностей, які проводяться за рахунок власних надходжень спеціального фонду кошторису, коли установа – закупник є бюджетною установою Водночас проводить другий запис	121, 122 811, 812	684 401

Видатки, пов’язані з придбанням нематеріальних активів, а також витрати на дослідження і розробки відображають у складі фактичних видатків бюджетної установи за кодами економічної класифікації, характеристику яких відображено в табл. 25.4.

Синтетичний облік надходження нематеріальних активів бюджетними установами здійснюється в меморіальних ордерах 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами» (т. ф. 408(б), 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами» (т. ф. 409(б), меморіальний ордер форми 274.

Для організації обліку та забезпечення контролю за зберіганням нематеріальних активів кожному об’єкту незалежно від того, чи перебуває він в експлуатації або на складі, присвоюється інвентарний номер.

Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені витрати на:

• дослідження;

• підготовку і перепідготовку кадрів.

Таблиця 25.4

Характеристика статей з обліку витрат на придбання нематеріальних активів, на

дослідження і розробки

КЕКВ	Назва статті витрат	Характеристика статті витрат
2300	Придбання землі і нематеріальних активів	Обліковують видатки на: 1) придбання нематеріальних активів, тобто активів, що не мають фізичної та/або матеріальної форми та використовуються установою (організацією) в процесі її господарської діяльності більше року: право на користування природними ресурсами (право на користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо); право на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо); право на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо); авторські та суміжні права (літературні та музичні твори, відеофільми, програми для комп’ютерної техніки, бази даних тощо); придбання програмного забезпечення для комп’ютерної та обчислювальної техніки (програмних продуктів, інформаційних систем та комплексів, баз даних, WEB-сторінок/сайтів/порталів тощо) з передачею виключних прав на володіння, користування і розпорядження замовнику; інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв) оплата робіт із створення програмного забезпечення (програмних продуктів, інформаційних систем та комплексів, баз даних, WEB-сторінок/сайтів/порталів) за умови передачі майнових прав власності замовнику оплату роялті, тобто періодичні відрахування, які за договором сплачує ліцензіат за право користування предметом договору - винаходом, патентом, виданням книги, прокатом кінофільму, постановкою п’єси, виконанням авторської музики тощо

Норми нарахування зносу та строки корисного використання об’єктів нематеріальних активів визначаються виходячи зі строку дії патенту, свідоцтва та інших обмежень строків використання об’єктів інтелектуальної власності відповідно до законодавства України. На нематеріальні активи, строк корисного використання яких не визначений, знос не нараховується.

Облік зносу нематеріальних активів відображається за рахунком 13 «Знос необоротних активів» за субрахунком – 133 «Знос нематеріальних активів».

Синтетичний облік нарахування зносу нематеріальних активів бюджетними установами здійснюється в меморіальному ордері форми 274.

Кореспонденцію рахунків з обліку нарахування зносу нематеріальних активів відображено в табл. 25.5.

Таблиця 25.5

Кореспонденція рахунків з обліку нарахування зносу нематеріальних активів

№ з/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Нарахування суми зносу в останній робочий день грудня	401	133

Нематеріальний актив списують з балансу установи в разі його вибуття або внаслідок продажу, безоплатної передачі.

Кореспонденцію рахунків з обліку реалізації нематеріальних активів відображено в табл. 25.6.

Таблиця 25.6

Кореспонденція рахунків з обліку реалізації нематеріальних активів

№ з/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Списано нематеріальні активи, непридатні для подальшого використання на суму залишкової вартості на суму нарахованого зносу	401 133	121, 122 121, 122
2	Списання повністю зношених, непридатних для використання нематеріальні активи	133	121, 122
3	Списано реалізовані нематеріальні активи на суму залишкової вартості - на суму нарахованого зносу	401 133	121, 122 121, 122

Синтетичний облік вибуття нематеріальних активів бюджетними установами здійснюється в накопичувальній відомості про вибуття та переміщення необоротних активів ф. 438 (бюджет) – меморіальний ордер 9.

24. Визнання та класифікація запасів бюджетних установ (склад, класифікація та оцінювання запасів, методи та завдання обліку запасів, документування операцій з обліку запасів, облікова реєстрація руху запасів, аналітичний і синтетичний облік запасів).

Склад, класифікація та оцінювання запасів

У процесі діяльності бюджетних установ у складі інших їхніх оборотних активів у кругообігу беруть участь запаси.

Запаси – це оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси визначено в «Інструкції з обліку запасів бюджетних установ», затвердженої Наказом ДКУ від 08.12.2000 р № 125.

Строк очікуваної експлуатації запасів установи встановлюється центральним органом виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання запасу.

За функціональною роллю в господарській діяльності бюджетних установ запаси поділяють на такі групи:

• виробничі запаси;

• тварини на вирощуванні та відгодівлі;

• малоцінні та швидкозношувані предмети;

• матеріали та продукти харчування;

• готова продукція;

• продукція сільськогосподарського виробництва.

Кожна група має відповідну кількість підгруп (табл. 26.1).

У бухгалтерському обліку бюджетних установ запаси, в тому числі отримані та передані безоплатно у визначеному чинним законодавством порядку оцінюють за балансовою вартістю, яка поділяється:

• первісну вартість – вартість придбання, одержання, виготовлення запасів;

• справедливу вартість – первісна вартість запасів, одержаних установою безоплатно;

• відновлювальну вартість – змінена первісна вартість запасів після проведення їх переоцінки.

Вартість запасів може бути змінена в результаті переоцінювання, але виключно на виконання нормативно-правових актів України або за рішенням керівника установи (якщо запаси морально застарілі та у зв’язку з тривалим часом їх перебування на збереженні в установі, їх первісна (справедлива, відновлювана) вартість значно відрізняється від аналогічних запасів, придбаних пізніше). Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом установи і не належить до доходів.

Переоцінка запасів установи проводиться комісією з переоцінки, яка призначається наказом керівника установи. Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці запасів і встановлюються нові ціни. Для визначення нової ціни комісія з проведення дооцінювання може користуватися:

• рахунком або накладною на отримані аналогічні матеріальні цінності;

• опублікованим у засобах масової інформації листком або прас – листком підприємства-постачальника та інших підприємств, що випускають аналогічну продукцію, із відображенням нової ціни;

• цінами, встановленими в торговельній мережі на аналогічні товари;

• експертним висновком щодо вартості запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів.

При встановленні цін на однотипні предмети, вони встановлюються однаковими в межах однієї установи.

За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості запасів, який затверджується керівником установи.

Таблиця 26.1