Порядок включення гальм у поїзда

15.38 У залежності від технічного оснащення рухомого складу, в тому числі спеціального рухомого складу, гальмовими засобами Державна адміністрація залізничного транспорту України визначає:

єдине найменше гальмове натиснення на кожні 100 т ваги для вантажних і пасажирських поїздів та найбільший провідний спуск, на якому допускається рух поїздів із встановленими максимальними швидкостями;

залежність між швидкістю руху, величиною ухилу, гальмовим натисненням та гальмовою путтю;

розрахункові норми натиснення гальмових колодок на осі рухомого складу, в тому числі спеціального рухомого складу, норми забезпечення поїздів ручними гальмами та інші дані, потрібні для виконання гальмових розрахунків.

Визначені норми та дані поміщаються у книжках розкладу руху поїздів і відповідних інструкціях Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Для забезпечення безпечного руху, можливості регулювання швидкості, а в необхідних випадках і зупинки, кожний поїзд повинен мати достатні гальмівні засоби.

Кількість гальм у поїзді визначається із розрахунку гальмівного натиснення на кожні 100 тс маси поїзда, необхідного для зупинки його під час руху по керівному спуску з допустимою максимальною швидкістю.

У нормативах по гальмах, затверджених Державною адміністрацією залізничного транспорту України, для максимальних швидкостей руху поїздів встановлюється єдине найменше гальмівне натиснення в перерахунку на чавунні гальмівні колодки на кожні 100 тс маси:

состава навантаженого вантажного, порожнього вантажного поїзда з кількістю осей від 400 до 530 (включно) і рефрижераторного поїзда для швидкостей руху до 90 км/год включно (пневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки) – 33 тс;

состава з’єднаного вантажного поїзда масою до 12 тис. тс з об’єднаною гальмівною магістраллю і локомотивами в голові та середині поїзда для швидкості руху до 65 км/год включно (пневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки) – 33 тс;

состава з’єднаного вантажного поїзда масою до 12 тис. тс з необ’єднаними гальмівними магістралями для швидкостей руху до 60 км/год включно (пневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки) – 33 тс;

состава вантажного поїзда масою до 12 тис. тс з локомотивами в голові та хвості поїзда (хвостовий локомотив включений в гальмівну магістраль для управління гальмами) для швидкостей до 75 км/год включно (пневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки) – 33 тс;

состава з порожніх вантажних вагонів до 400 осей (включно) для швидкостей руху до 70 км/год включно (пневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки) – 33 тс;

состава з порожніх вантажних вагонів до 400 осей (включно) для швидкостей руху до 100 км/год включно (пневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки) – 55 тс;

пасажирського поїзда для швидкостей руху до 120 км/год включно (електропневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки) – 60 тс;

пасажирського поїзда для швидкостей руху понад 120 км/год до 130 км/год включно (електропневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки або накладки) – 68 тс;

пасажирського поїзда для швидкостей руху понад 130 км/год до 140 км/год включно (електропневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки або накладки) – 78 тс;

пасажирського поїзда для швидкостей руху понад 140 км/год до 160 км/год включно (електропневматичні гальма, композиційні гальмівні колодки або накладки) – 80 тс;

пасажирського поїзда, в складі якого є вагони габариту РІЦ і вагони інших країн з ввімкнутим пневматичним гальмом, але не обладнані електропневматичними гальмами і композиційними гальмівними колодками, на пневматичних гальмах: для швидкостей руху понад 120 км/год до 140 км/год включно – 70 тс; для швидкостей руху понад 140 км/год до 160 км/год включно – 80 тс;

рефрижераторного поїзда для швидкостей руху понад 90 км/год до 100 км/год включно (пневматичні гальма, композиційні гальмівні колодки) – 55 тс;

рефрижераторного поїзда для швидкостей руху понад 100 км/год до 120 км/год включно (пневматичні гальма і композиційні гальмівні колодки) – 60 тс;

вантажно-пасажирського поїзда для швидкостей руху до 90 км/год включно (пневматичні гальма, чавунні і композиційні гальмівні колодки) – 44 тс.

Загальне гальмівне натиснення в поїзді складається з суми натиснень гальмівних колодок на колісні пари усіх гальмівних вагонів. Щоб визначити загальне гальмівне натиснення для даного поїзда, необхідно кількість гальмівних осей помножити на величину гальмівного натиснення, що приходиться на одну вісь.

Норми гальмового натиснення встановлюються у залежності від роду вагона і режиму гальмування.

Розрахункові натиснення гальмових колодок для вагонів, локомотивів, моторвагонного рухомого складу і тендерів уміщуються в книгах руху поїздів.

Наприклад, вантажні вагони з чавунними гальмовими колодками мають натиснення гальмівних колодок на вісь: на вантажному режимі - 7 тс, на середньому – 5 тс, на порожньому – 3,5 тс; вагони рефрижераторного рухомого складу з чавунними гальмівними колодками при включенні на вантажний режим – 9 тс, на середній режим– 6 тс, на порожній режим – 3,5 тс; суцільнометалеві пасажирські вагони з тарою 53 тс і більше мають натиснення гальмівних колодок на вісь 10 тс, з тарою 48 тс і більше, але менше 53 тс – 9 тс, 42 тс і більше, але менше 48 тс – 8 тс і так далі.

Розглянемо приклад. У составі є 60 навантажених чотиривісних вагонів, 20 порожніх чотиривісних вагонів і 10 рефрижераторних з навантаженням на вісь до 6 тс (середній режим). Вагони у составі гальмівні.

Загальне гальмівне натиснення складе:

60 × 4 × 7 + 20 × 4 × 3,5 + 10 × 4× 6 = 2200 тс.

Припустимо, що загальна маса состава брутто 5640 тс, тоді гальмівне натиснення на кожні 100 тс маси поїзда буде:

.

Так як одержана величина гальмівного натиснення на 100 тс маси поїзда не менше встановленої норми єдиного найменшого натиснення, то такий поїзд має достатню кількість гальм. У такий спосіб перевіряється забезпеченість гальмами кожного сформованого поїзда.

Крім автоматичних гальм, у кожному вантажному поїзді повинна бути певна кількість вагонів з ручними гальмами, які необхідні для утримання на місці поїзда під час зупинки на перегоні у випадку, коли з якихось причин автоматичні гальма вийдуть з ладу. Кількість ручних гальм, якої не вистачає, може замінятися ручними гальмівними башмаками.

Необхідна кількість ручних гальм і гальмівних башмаків для утримання на місці після зупинки на перегоні у разі псування автогальм на кожні 100 тс маси состава вантажного, вантажно-пасажирського і поштово-багажного поїздів (без локомотива і тендера) у залежності від крутості спуску наведена у таблиці 15.3.

Таблиця 15.3

Крутість спуску (‰)	0	2	4	6	8	10	12	14	16	18	20
Кількість гальмівних башмаків	0,2 0,4	0,2 0,4	0,2 0,4	0,2 0,4	0,2 0,6	0,3 0,8	0,4 1,0	0,4 1,2	0,5 1,4	0,6 1,6	0,6 1,8
Кількість гальмівних осей	0,4	0,4	0,4	0,4	0,6	0,8	1,0	1,2	1,4	1,6	1,8

Крутість спуску (‰)	22	24	26	28	30	32	34	36	38	40
Кількість гальмівних башмаків	0,7 2,0	0,8 2,2	0,8 2,4	0,9 2,6	1,0 2,8	1,0 3,0	1,1 3,2	1,2 3,4	1,2 3,6	1,3 3,8
Кількість гальмівних осей	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-

У таблиці: в чисельнику – при навантаженні на вісь 10 тс і більше; в знаменнику – при навантаженні на вісь менше 10 тс.

Під час розрахунку кількості осей ручного гальмування враховуються ручні гальма вантажних і спеціальних вагонів, які мають бічний привод без прохідної гальмівної площадки.

15.42 Після повного випробування автогальм у поїзді оглядач вагонів вручає машиністу ведучого локомотива довідку форми ВУ-45 про забезпечення поїзда гальмами та справність їх дії. У довідці на поїзд зазначається номер хвостового вагона та час її видачі.

Про кожне повне випробування автогальм у моторвагонних поїздах робиться запис у журналі його технічного стану.

Після кожного скороченого випробування автогальм оглядач вагонів, а там, де ця посада не передбачена, черговий по станції, головний кондуктор чи складач поїздів робить відмітку про скорочене випробування автогальм (включаючи відмітку про зміни состава, що сталися) у довідці форми ВУ-45, яку має машиніст.

У випадку, якщо у скороченому випробуванні автогальм не спрацюють гальма хоча б одного з двох хвостових вагонів, працівник, якому доручено випробування автогальм, зобов’язаний вжити заходів, щоб не допустити відправлення поїзда.

На станціях, де посада оглядача вагонів не передбачена, до перевірки дії автогальм у пасажирських поїздах залучаються провідники вагонів, а у вантажних – працівники, яких навчили виконувати операції з випробування автогальм (перелік посад визначається начальником залізниці).

Порядок спільних дій локомотивної бригади та провідників вагонів пасажирсього поїзда після зупинки тривалістю понад 20 хвилин на перегонах і непередбачених розкладом зупиночних пунктах, порядок включення в автогальмову мережу вагонів у поїздах підвищеної маси і довжини, а також з’єднаних та порядок випробування автогальм у таких поїздах визначається Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

За результатами повного випробування автогальм оглядач вагонів складає і видає машиністу довідку форми ВУ-45 про забезпечення поїзда гальмами та справну їх дію.

У цій довідці зазначається маса і склад поїзда, кількість і рід автогальмівних вагонів, наявність автогальмівного натиснення колодок у поїзді та кількість наявних ручних гальм, а також потрібне за розрахунком автогальмівне натиснення і необхідна кількість ручних гальм. У довідці зазначаються також результати перевірки щільності повітряної магістралі.

Якщо на шляху прямування до состава поїзда будуть причеплені або від нього відчеплені вагони, тобто відбудеться зміна складу поїзда, то після скороченого випробування гальм про це робиться позначка на зворотному боці довідки із зазначенням змінених даних про склад поїзда і гальмівне натиснення.

У разі скороченого випробування перевіряється тільки цілісність гальмівної магістралі за дією гальм двох хвостових вагонів. Працівник, на якого покладене випробування гальм, перебуваючи у хвості поїзда, подає машиністу сигнал виконати гальмування. Переконавшись після цього в тому, що гальмівні колодки двох хвостових вагонів притиснулись до коліс, цей же працівник дає машиністу сигнал відпустити гальма і перевіряє, чи прийшли у розгальмований стан колодки цих вагонів.

Під час випробування автогальм подаються такі сигнали:

вимога машиністу провести пробне гальмування: удень – піднятою вертикально рукою, уночі – піднятим ручним ліхтарем з прозоро-білим вогнем (рис. 15.8, а і б). Машиніст відповідає одним коротким свистком локомотива та починає гальмування;

вимога машиністу відпустити гальма: удень – рухами руки перед собою по горизонтальній лінії; уночі – такими самими рухами ручного ліхтаря з прозоро-білим вогнем (рис. 15.8, в і г). Машиніст відповідає двома короткими свистками локомотива та відпускає гальма.

Для передачі вказівки для випробування автогальм можуть застосовуватися радіозв’язок або пристрої двостороннього паркового зв’язку.

Рис. 15.8 Сигнали, що використовуються під час випробування гальм