- •Загальні положення теорії прийняття рішень
- •2 Метод експертних оцінок
- •2.1 Формування групи експертів
- •2.1.1 Вибір кількості експертів
- •2.1.2 Апріорна оцінка компетентності експертів (кандидатів)
- •2.2 Вимоги до опитування експертів
- •3 Методи формалізації експертної інформації
- •3.1 Метод безпосереднього оцінювання
- •3.3 Метод порівнянь
- •3.3.1 Метод послідовних переваг (порівнянь)
- •3.2 Метод ранжирування
- •3.3.2 Метод парних порівнянь
- •4 Узгодженість і достовірність експертних оцінок
- •4.1 Виявлення узгодженості оцінок експертів
- •4.2 Виявлення достовірності оцінок експертів
- •Додаток а Визначення коефіцієнтів значимості затрат праці диспетчерів із забезпечення польотів при виконанні задач ппіо
- •Додаток б Визначення завантаженості диспетчерського складу контрольованої зони
- •1. Кожен експерт заповнює матрицю індивідуальних переваг(табл. Б.1) та за допомогою парних порівнянь та ранжирування визначає ранги значимості процедур:
- •Додаток в Визначення коефіцієнтів значимості затрат праці співробітниками саб при виконанні професійних задач
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Бібліографічний опис
- •16. Подласый и.П. Педагогика: 100 вопросов - 100 ответов: учеб. Пособие для вузов/ и. П. Подласый. - м.: владос-пресс, 2004. - 365 с.
2.1.2 Апріорна оцінка компетентності експертів (кандидатів)
Ступінь відповідності експерта цьому комплексу вимог характеризується його компетентністю, що визначає здатність до експертизи. При відсутності можливості сформувати групу експертів високого рівня компетентності доцільно на етапі формування групи зробити оцінку компетентності кожного з експертів через коефіцієнти аргументованості суджень і поінформованості [4] - з метою відбору фахівців достатньої (попередньо заданої) компетентності і забезпечення можливості наступного урахування зваженої думки експертів при обробці результатів експертизи.
Компетентність кожного експерта визначається структурою і вагомістю аргументів, що послужили йому підставою для відповіді на поставлені питання, а також рівнем його поінформованості в розглянутій галузі знань [3].
Структура аргументів обраховується коефіцієнтом аргументації КАРГ, який відповідає формалізованим відомостям про характер джерел аргументації і про ступінь впливу кожного джерела на прийняті експертом рішення. Чисельне значення даного коефіцієнта визначається шляхом підсумовування зазначених i-м експертом у комірках таблиці 2.1 чисел.
Після багаторазового (періодичного) залучення групи експертів до оцінювання однакових або однотипних об'єктів дослідження структура таблиці 2.1 і її зміст можуть коректуватися залежно від достовірності отриманих індивідуальних оцінок експертів.
Таблиця 2.1 – Числові оцінки значимості вихідної інформації, відповідні до комбінацій джерел аргументації з урахуванням їх впливу на думку експерта
Джерело аргументації |
Ступінь впливу джерел на думку експерта |
||
висока |
середня |
низька |
|
Результати теоретичного аналізу |
0,30 |
0,20 |
0,10 |
Виробничий досвід |
0,25 |
0,20 |
0,10 |
Науковий досвід |
0,25 |
0,20 |
0,10 |
Результати узагальнення робіт вітчизняних авторів |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
Результати узагальнення робіт закордонних авторів |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
Особисте знайомство зі станом справ за кордоном |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
Інтуїція |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
При знаходженні КАРГ береться до уваги:
- сумарне значення КАРГ не повинне перевищувати 1;
- значенню КАРГ = 1 відповідає високий ступінь впливу на думку експерта всіх джерел аргументації;
- значенню КАРГ = 0,8 - середній ступінь впливу;
- значенню КАРГ = 0,5 - низький ступінь впливу;
- значення коефіцієнта аргументації зменшується при переході від «виробничого досвіду» до «теоретичного аналізу» і від останнього до інших джерел аргументації.
Значення коефіцієнта аргументації для i-го експерта визначається по формулі:
(2.3)
де
- оцінка, відзначена по i
–му варіанту j- го
джерела аргументації;
-
максимальна оцінка по i
–му варіанту;
n – кількість джерел аргументації в табл.2.1.
З
урахуванням того, що
=1,
робоча формула має вигляд:
(2.4)
Ступінь поінформованості експерта в обговорюваних питаннях обраховується коефіцієнтом поінформованості КІНФ .
Він відповідає формалізованим відомостям про поінформованість експерта по кожному з обговорюваних питань. Чисельне значення даного коефіцієнта визначається шляхом підсумовування зазначених i-м експертом у комірках таблиці 2.2 чисел.
Таблиця 2.2 - Числові кваліфікаційні оцінки, відповідні до різних ступенів поінформованості експерта
Стаж роботи в області ПР |
≤ 3 років |
4 роки |
5 років |
6 років |
7 років |
8 років |
9 років |
≥ 10 років |
0,13 |
0,355 |
0,4 |
0,45 |
0,5 |
0,55 |
0,6 |
0,65 |
Наявність наукового ступеня і вченого звання в області ПР |
Доктор наук, професор |
Кандидат наук, доцент |
Немає |
0,70 |
0,50 |
0,00 |
Н
Продовження
табл.2.2 |
Монографія |
Патент, АС |
Статті |
Алгоритми, програми |
0,70 |
0,60 |
0,45 |
0,30 |
Науково-організаційна робота |
Керівник комплексу робіт |
Керівник однієї роботи |
Учасник виконання декількох робіт |
Учасник виконання однієї роботи |
0,60 |
0,50 |
0,30 |
0,10 |
Участь у конференціях і семінарах в області ПР |
Міжнародні конференції й симпозіуми |
Всеукраїнські конференції й симпозіуми |
Галузеві конференції й семінари |
Конференції організацій і підприємств |
0,70 |
0,60 |
0,50 |
0,40 |
При плануванні експертизи по специфічній або вузько направленій проблемі, що вимагає від експертів досвіду й компетенції в деякій окремій галузі знань або діяльності, зміст таблиці 2.2 доцільно розширити або змінити з урахуванням специфіки майбутніх досліджень.
Якщо поінформованість експертів оцінюється по питанням у межах наведеній таблиці 2.2, то величина коефіцієнта КІНФ для i-го експерта визначається по формулі [3]:
(2.5)
де
- числова кваліфікаційна оцінка i–го
експерта по v-му
ознаку поінформованості;
-
максимальна оцінка по v-му
ознаку поінформованості.
З
урахуванням того, що
=
3,35, робоча формула має вигляд:
(2.6)
Коефіцієнт компетентності i–го експерта визначається як добуток коефіцієнтів аргументації та поінформованості, тобто:
або
(2.7)
Репрезентативність експертної групи в цілому оцінюється середньою арифметичною величиною компетентності експертів [3]:
(2.8)
де N – кількість експертів
Експертна група вважається репрезентативною за умови:
0,7
≤
≤ 1 (2.9)
