- •Загальні положення теорії прийняття рішень
- •2 Метод експертних оцінок
- •2.1 Формування групи експертів
- •2.1.1 Вибір кількості експертів
- •2.1.2 Апріорна оцінка компетентності експертів (кандидатів)
- •2.2 Вимоги до опитування експертів
- •3 Методи формалізації експертної інформації
- •3.1 Метод безпосереднього оцінювання
- •3.3 Метод порівнянь
- •3.3.1 Метод послідовних переваг (порівнянь)
- •3.2 Метод ранжирування
- •3.3.2 Метод парних порівнянь
- •4 Узгодженість і достовірність експертних оцінок
- •4.1 Виявлення узгодженості оцінок експертів
- •4.2 Виявлення достовірності оцінок експертів
- •Додаток а Визначення коефіцієнтів значимості затрат праці диспетчерів із забезпечення польотів при виконанні задач ппіо
- •Додаток б Визначення завантаженості диспетчерського складу контрольованої зони
- •1. Кожен експерт заповнює матрицю індивідуальних переваг(табл. Б.1) та за допомогою парних порівнянь та ранжирування визначає ранги значимості процедур:
- •Додаток в Визначення коефіцієнтів значимості затрат праці співробітниками саб при виконанні професійних задач
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Бібліографічний опис
- •16. Подласый и.П. Педагогика: 100 вопросов - 100 ответов: учеб. Пособие для вузов/ и. П. Подласый. - м.: владос-пресс, 2004. - 365 с.
2.2 Вимоги до опитування експертів
Одним з найпоширеніших методів отримання експертної інформації є анкетування, яке трактується як метод збирання інформації за допомогою спеціально розроблених опитувальників, тобто анкет.
Серйозної уваги вимагає відбір питань, які бажано включити в анкету. Розрізняють три види питань, по яких дається експертна оцінка:
- питання, відповіді на які містять кількісну оцінку (наприклад, оцінка часу настання деякої події, імовірність здійснення події, кількісне значення прогнозованої характеристики об'єкта, вплив факторів один на одного по деякій шкалі);
- питання, що вимагають змістовної відповіді в стислій формі (тобто, варіантний (вибирається альтернатива));
- питання, що вимагають змістовної відповіді в розгорнутій формі (тобто, потребують відповіді у вигляді: переліку відомостей про об'єкт, переліку аргументів).
Крім анкет, експертам повинна бути дана пояснювальна записка, що має метою орієнтування експертів в інформації з цілей експертизи, задачах опитування, об'єктах експертизи, також подання необхідних організаційних відомостей та інструкцію із заповнення анкет, у якій наводяться приклади порядку і способу заповнення.
Необхідно попередньо провести так званий «пілотаж» (апробування на практиці) розробленої анкети для виявлення її недоліків. Розроблювач спочатку ретельно аналізує опитувальний лист, далі декілька екземплярів анкети випробовуються на досвідченій групі респондентів. Ця група представляє мікромодель планованої вибірки респондентів (експертів) з усіма признаками, істотними для репрезентативності вибірки.
Деякі аспекти опитування, необхідні для з'ясування в «пілотажі» анкети [24]:
Всі питання й варіанти відповідей зрозумілі?
Не занадто абстрактні питання, або не занадто вони конкретні?
Зрозумілі респондентові одиниці виміру, наявні в анкеті?
Чи немає небезпеки одержання «бажаних» або стереотипних відповідей?
Не занадто численні варіанти відповідей на запитання, зможуть респонденти впоратися з кількістю варіантів, як скоротити їхнє число або як розчленувати їх по блоках?
Чи немає побоювань викликати недовіру або які-небудь негативні емоції в опитуваних?
Наглядність та інформативність опитувального листа та ін..
Анкетування може бути очним і заочним.
Думки експертів про ступінь важливості кожного з факторів можуть бути формалізовані різними способами. На практиці найбільше поширення знаходять методи ранжирування, парних порівнянь, послідовних порівнянь, сортування, шкальних та бальних оцінок, коефіцієнтами важливості (значимості) [1,12,17].
3 Методи формалізації експертної інформації
Методи математичної статистики застосовуються при перетворенні інформації, отриманої від експертів, у раціональну форму, зручну для подальшого аналізу, спрямованого на підготовку й прийняття рішень.
Формалізація інформації, отриманої від експертів, повинна бути спрямована на підготовку вирішення таких проблем, які не можуть бути повною мірою описані математично, оскільки є слабко структурованими, тобто містять невизначеності, пов'язані не тільки з вимірюванням, але й самим характером досліджуваних цілей, засобів їх досягнення та зовнішніх умов. Треба формалізувати інформацію так, щоб допомогти ЛПР вибрати з безлічі дій одну або декілька, найбільш оптимальні відносно деякого критерію.
Якщо експерт у стані зрівняти й оцінити можливі варіанти дій, приписавши кожному з них певне число, виходить, він має певну систему переваг. Залежно від того, по якій шкалі можуть бути задані ці переваги, експертні оцінки містять більший або менший обсяг інформації й мають різну здатність до формалізації.
