3.1 Метод безпосереднього оцінювання

Цей метод дослідження в практиці досліджень використовується доволі рідко. Метод безпосередньої оцінки полягає в тому [1], що діапазон зміни якої-небудь якісної перемінної розбивається на кілька інтервалів, кожному з яких привласнюється певна оцінка (бал), наприклад від 0 до 10, при цьому найбільш важливому об’єкту присвоюється найбільша кількість балів по прийнятій шкалі.

Для того щоб перевести якість в кількість, при експертній оцінці використовують безрозмірні шкали: зазвичай в балах, дуже рідко в частках одиниці або відсотках. Балова шкала представляє собою впорядковану сукупність чисел або якісних характеристик, які наводяться у відповідності до оцінюваного об’єкту згідно обумовленої ознаки [13].

Балова шкала служить для кількісної оцінки, яка виражає якісний рівень ознаки. Шкала характеризується діапазоном, або бальністю, під якою розуміють кількість рівнів якості, що включені до шкали. Бали можуть поділятися на частки (1,1; 1,5; 1,7 бала і т.д.) або при оцінюванні можуть використовуватися не всі бали (5,10,15,20-50 балів і т.д.). наприклад, шкала з найбільшою оцінкою 5 балів з градацією через 0,5 балів має такий саме діапазон як і шкала з найвищою оцінкою 10 балів та градацією через 1 бал та аналогічно шкала з максимальною оцінкою 100 балів та градацією через 10 балів. Якщо в цих балових шкалах не використовується 0, то всі вони мають однаковий діапазон з 10 рівнями якості.

Питання, які потребують кількісної оцінки [11], містять набір відповідей, які дозволяють виразити інтенсивність думки респондента. Наприклад: «Задоволені ви своєю роботою в якості диспетчера із забезпечення польотів? Дуже задоволений; задоволений; байдужий; не задоволений». Використовуючи такі питанні, необхідно дотримуватися одного зауваження – число позитивних і негативних оцінок повинно бути рівним, їх загальна кількість – непарна із серединною нейтральною оцінкою типу «Байдуже». Цим самим будуть створені умови для отримання відповідей з рівною вірогідністю.

Стандартизований набір відповідей може бути використаний як оцінювальна шкала, яку можна виразити в балах. У наведеному прикладі така шкала буде побудована в порядку спадання ( за п’ятибальною системою: «дуже задоволений» - 5, «задоволений» - 4 і т.д. ). Наприклад, «дуже важливий», «важливий», «менш важливий» і т.д., але для зручності обробки результатів опитування переводиться в бальну шкалу (відповідно - 3,2,1). Тоді оціночне судження кожного респондента може бути виражене цифрою, а думка всієї групи респондентів - середнім арифметичним числом.

Розрахунок зваженого середнього арифметичного числа відбувається за наступною формулою:

, (3.1)

 де А, В, С – це відповідний варіанту відповіді бал, N₁, N₂, N₃ – кількість людей, що обрали дану відповідь та Х – загальна кількість респондентів, що прийняли участь в анкетуванні та відповіли на це питання.

При розробці шкал градацію шкали визначають в залежності від поставленого завдання, якості експертів, необхідної точності результатів дослідження та можливості словесного опису характеристик та якісних рівнів.

Шкала оцінок може бути не тільки позитивною, а, наприклад, містити в собі діапазон з інтервалом оцінок від -3 до +3. Найбільш розповсюджений діапазон шкал оцінок : від 0 до 1; від 1 до 5; від 0 до 10; від 0 до 100. Іноді оцінювання здійснюється у словесній формі.

Завдання експерта полягає в розташуванні кожного з розглянутих об'єктів (факторів) у певний оціночний інтервал, у відповідності зі ступенем володіння тою або іншою властивістю або відповідно до припущень експерта про їхню значимість. Число інтервалів, на який розбивається весь діапазон зміни якості, не обов'язково повинне бути однаково для кожного експерта. Крім того, кожному експертові дозволяється давати ту саму оцінку двом (або декільком) якісно різним факторам. У деяких випадках виявляється зручніше для вибору найбільш кращого фактора (альтернативи, об'єкта) спочатку зробити оцінку, а потім їх ранжирувати.

Такий метод застосовується тільки при впевненості в повній інформованості експертів щодо досліджуваної властивості об'єкта, чого часто не буває.