4.Визначення оптимального строку збирання плодів.

Забарвлення. Основне забарвлення шкірочки плодів зерняткових культур при настанні знімальної стиглості світлішає, з’являється жовтизна. Це відбувається у результаті того, що в плодах при достиганні зменшується вміст хлорофілу і з’являються флавони, що надають шкірочці жовтого забарв­лення. У зв’язку із значенням основного забарвлення як по­казника ступеня стиглості у ряді країн створені спеціальні кольорові таблиці для відповідних сортів яблук. Вони виправ­довують себе для сортів яблук, призначених для тривалого збе­рігання. Це досить сталий показник стану стиглості плодів.

Розмір плоду тільки в тому випадку свідчить про стадію його розвитку, коли у рамках сорту немає суттєвої різниці в розмірі плодів залежно від величини урожаю і погодних умов. Це особливо відноситься до черешні, вишні, ягід, але не має великого значення для плодів, які достигають на дереві (перша група), стиглість яких визначається органоліптично.

Стиглість плоду визначають і за забарвленням м’якуша. Цей метод точніше характеризує стадію стиглості, ніж забарв­лення шкірочки, до мого ж забарвлення м’якуша більш одно­рідне.

5.Відносна вологість повітря та її вплив на тривалість зберігання і якість плодів та овочів.

Абсолютний вміст вологи в повітрі (число грамів води на 1 м³ або 1 кг сухого повітря) залежить від температури повітря і атмосферного тиску. Ступінь насичення повітря вологою по відношенню до його максималь­ної здатності водопоглинання (в залежності від тиску і темпе­ратури повітря) виражають в процентах відносної вологості , повітря (ВВП).

Чим більший градієнт вологості між продукцією і повітрям сховища, тим більші втрати плодами і овочами, особливо теплими, тільки що закладеними на зберігання в холодне повітря сховища. Тому для попередження цього температу­ра самих плодів при високій ВВП у сховищі повинна бути швидко знижена.

6.Внутрішньотканинна атмосфера та її вплив на процеси дихання та якість плодів і овочів.

В основі життєдіяльності під час зберігання у всіх груп плодоовочевої продукції лежить процес дихання. За його раху­нок утворюються пластичні речовини і енергія для нового син­тезу і руху речовин, пов’язаних з диференціюванням бруньок, достиганням насіння і оплодня, захисними реакціями і т. ін. При диханні виділяється тепло, що визначає умови, які склада­ються в штабелях, і технологію розміщення і охолодження про­дукції.

Інтенсивність дихання залежить від фізіологічного стану плодів і овочів, виду, сорту, наявності пошкоджень, температури і складу газового середовища. Найбільшою інтенсивністю ди­хання відрізняються молоді рослинні органи, які швидко рос­туть. Досить енергійно дихають листки, бруньки, насіння, особ­ливо проростаючі, кінцівки коренеплодів, верхівки бульб.

На інтенсивність дихання продукції впливають різні пошкодження: механічні, мікробіологічні, фізіологічні та пошкод­ження шкідниками.