- •1.Анатомо-морфологічні процеси,що відбуваються під час зберігання.
- •2.Біологічні основи лежкості плодів та овочів.
- •3.Біохімія спокою картоплі та овочів.
- •4.Визначення оптимального строку збирання плодів.
- •5.Відносна вологість повітря та її вплив на тривалість зберігання і якість плодів та овочів.
- •6.Внутрішньотканинна атмосфера та її вплив на процеси дихання та якість плодів і овочів.
- •8. Вплив грунтово-кліматичних умов на тривалість зберігання і якість плодів овочів
- •14 Вплив умов вирощування на якість плоді в і овочів
- •21 Класифікація плодів і овочів як об’єктів зберігання
- •Класифікація способів зберігання плодів і овочів
- •23 Крохмаль. Його значення для зберігання. Методи визначення його вмісту
- •24 Методи створення модифікованого і регульованого складу газового середовища
- •25 Мікробіологічні процеси що відбуваються під час зберігання плодів та овочів
- •Асипна маса продукції. Значення і методи визначення
- •27 Особливості винограду як об’єкта зберігання
- •Особливості гарбузових овочів як об’єкт зберігання
- •42. Особливості створення модифікованого газового середовища
- •43. Особливості цибулевих овочів як об*єктів зберігання
- •45. Особливості ягідних культур як об*єктів зберігання
- •46. Періоди розвитку плодів.
- •47. Показники знімальної стиглості плодів, призначених для тривалого зберігання:
- •48. Покриття та їх застосування для обробки плодів і овочів
- •50.Системи вентиляції.
- •51.Системи охолодження камер.
- •52. Спостереження за станом продукції в сховищх
- •54. Стійкість плодів і овочів до інфекційних захворювань
- •55.Технологія зберігання винограду
- •56.Технологія зберігання горіхоплідних
- •57. Технологія зберігання зеленних овочів
- •58. Технологія зберігання плодів зерняткових культур
- •59. Технологія зберігання кавунів та динь
- •60.Технологія зберігання коренеплодів
- •61. Технологія зберігання насіневої кортоплі
- •62. Технологія зберігання огірків, кабачків, патисонів
- •70.Технологія зберігання цибулі.
- •71 Технологія зберігання яблук
- •72 Типи коренеплодів та особливості їх зберігання
- •73 Зберігання плодів і овочів в плівчастих контейнерах з газообмінним вікном.
- •74. Фактори що сприяють на інтенсивність дихання
- •75. Фізичні зміни що відбуваються під час зберігання
- •76. Фізичні принципи одержання холоду
- •77 Фітогормони і природні інгібітори
- •78 Фітонциди. Можливість їх використання при зберіганні плодів.
- •79 Харчова ціність плодів і овочів
- •80 Хімічний склад плодів та овочів
- •83 Шпаруватість. Значення і метод визначення
48. Покриття та їх застосування для обробки плодів і овочів
Для покриття використовують воски, парафіни, масляно- воскові і масляно-парафінові емульсії. Суть методу полягає у нанесенні їх на поверхню плодів, що особливо цінне для сортів, які в зв’язку з недостатнім розвитком природного шару схильні до зморщування шкірочки. Крім того, покриття надає плодам привабливого блиску. Найчастіше обробляють яблука, груші, сливи, цитрусові, томати тощо.Воскові покриття сприяють гальмуванню всіх фізіолого- біохімічних процесів, затримують газообмін, але вони повинні бути селективно проникні для С02 і 02, що сприяє створенню індивщуального середовища у внутрішньотканниному просторі, знижують природні втрати маси, адсорбують недоокислені продукти життєдіяльності, знижують рівень грибних і фізіологічних пошкоджень.
Оброблені плоди слід зберігати тільки при низьких температурах у плодосховищах-холодильниках.Не рекомендуеться обробляти щільним покриттям пере- i недозрілі, деформовані, пошкоджені, досить великі i дуже дрібні плоди.Відомий ряд зарубіжних патентів на плівкоутворюючий склад, до якого входять білки (желатин, казеТн, колаген) і жири (моногліцериди, ацетильовані моногліцериди) похідні целюлози. Це харчові плівки, які нетоксичні, не викликають побічних явищ і в той же час дозволяють суттєво збільшити строк зберігання продуктів. Такі плівки добре зберігають зовнішній вигляд, легко наносяться на продукцію, змиваються водою.
49. Процеси, що відбуваються під час зберігання плодів і овочів
Процеси, які протікають під час зберігання свіжих плодів і овочів, можна розділити на фізичні, фізико-біохімічні, анатомічні, морфологічні, мікробіологічні.
За функціональним призначенням більшість вказаних процесів здійснюють основну біологічну мету — збереження життєдіяльності меристематичних тканин для вегетативного або генеративного розмноження. Визначальними процесами життєдіяльності є дихання і випаровування води. Інші перетворення підтримують на необхідному рівні вказані процеси або забезпечують природну стійкість проти несприятливого зовнішнього впливу.
50.Системи вентиляції.
Сховища для зберігання продукції обладнують природною (припливно-витяжною), примусовою або активною вентиляцією.
Природна (припливно-витяжна) вентиляція здійснюється за законами теплової конвекції: тепле повітря розширюється, стає менш щільним і піднімається вгору, а холодне, більш щільне, опускається донизу. Інтенсивність протягу тим більша, чим вища різниця температур повітря зовні і всередині сховища або чим більша різниця рівнів припливного та витяжного повітря. Восени різниця температур невелика, тому природна інтенсивність вентилювання низька.Припливну вентиляцію у сховищах влаштовують унизу з торцевого боку, де вставляють дерев'яні утеплені труби із заслінками. Витяжні труби встановлюють по коньку перекриття так, щоб внутрішній їх обріз не виступав усередину й не перешкоджав виходу струменя повітря.
Примусова вентиляція є більш досконалою. Нею обладнують сховища великої і середньої місткості. Повітря у сховище нагнітається вентиляторами, а видаляється через витяжні труби створеним тиском.. Цей спосіб вентилювання дає змогу підтримувати бажаний режими зберігання продукції у північній частині України. Для влаштування примусової вентиляції використовують відцентрові вентилятори середнього тиску. Через їх значну габаритність вентиляторні будки встановлюють на покрівлі сховища. Повітропроводи розміщують під стелею та під підлогою. Найкраще охолоджується затарена продукція. Недоліком такої вентиляції є те, що повітря проникає на глибину не більше 0,7 м, тому верхні шари продукції можуть переохолоджуватись, а середні — зігріватись.
Активна вентиляція є найдосконалішою. Ефективність зберігання продукції в секціях, засіках чи бункерах за такого способу вентилювання майже однакова. Повітря через решітки, на яких розміщена продукція, надходить до кожного плоду. При цьому можна швидко подати повітря до продукції, обсушити її, а в разі потреби охолодити для сповільнення або обігріти для прискорення (пророщування) фізіологічних процесів. Додержання техніки вентилювання та режиму дає змогу підтримати нормальний тургор продукції та газовий склад повітря.