Проведення внутрішньошкірної діагностичної проби на індивідуальну чутливість організму до препарату

Оснащення робочого місця

• робочий маніпуляційний стіл%

• стерильний лоток;

• стерильні шприци одноразового використання ємністю 1 мл з поділками, що відповідають 0,01 мл, з голками завдовжки 1,5 см (найкоротші) та діаметром 0,4 мм (найтонші);

• гумові рукавички;

• лікарські препарати в ампулах, флаконах;

• 70% розчин етилового спирту у флаконі;

• пінцет у потрійному розчині;

• бікс зі стерильними ватними кульками;

• промарковані лотки, ємності для використання предметів.

Попередня підготовка до виконання процедури

• ретельно вимити руки з милом проточною водою, витерти індивідуальним рушником, обробити антисептиком;

• обов’язково надягти гумові рукавички, маску;

• підготувати одноразовий стерильний шприц та голку для ін’єкцій;

• в одноразовий шприц набрати 0,2 мл лікарського препарату з ампули або флакона, покласти шприц з двома стерильними (змоченими спиртом) ватними кульками в стерильний лоток;

• провести психологічну підготовку хворого;

• зручно посадити хворого, звільнити його передпліччя від одягу, надати руці зручне положення.

Основні етапи виконання процедури

1. Намітити місце ін’єкцій в середній третині внутрішньої поверхні передпліччя, де відсутні судини.

2. Протерти місце ін’єкцій стерильними ватним кульками, змоченими 70 % етиловим спиртом, занурити кульки в спеціальну ємність з розчином на 1 год.

3. Після висихання шкіри лівою рукою обхопити передпліччя хворого знизу і злегка розтягнути шкіру.

4. Узяти шприц з лікарським препаратом у праву руку так, щоб ІІ палець утримував муфту голки, І ІІІ, ІV пальці – циліндр шприца, V – поршень.

5. Голку відносно шкіри поставити зрізом догори, майже паралельно до поверхні шкіри, вколоти в товщу шкіри під гострим кутом, щоб занурився її зріз.

6. Обережно відпустити ліву руку.

7. Великим пальцем правої руки повільно натиснути на поршень і ввести 0,1 мл препарату так, щоб на місці ін’єкцій утворився білуватого кольору інфільтрат, який нагадує лимонну шкірочку.

8. Вийняти голку, ватку до голки під час її виймання не прикладати!

9. Сухою стерильною ватною кулькою легко (щоб не витиснути рідину) зняти залишки лікарського препарату на місці ін’єкцій.

10. Відпрацьовані кульки, шприц з голкою занурити у відповідні для них ємності, продезінфікувати інструменти.

Проведення скарифікаційної діагностичної проби на індивідуальну чутливість організму до препарату

Оснащення робочого місця

• робочий маніпуляційний стіл;

• стерильний лоток;

• стерильні шприці одноразового використання ємністю 1 та 10 мл з голками відповідної довжини та діаметра;

• стерильний ізотонічний (0,9%) розчин натрію хлориду;

• 70% розчин етилового спирту у флаконі;

• пінцет у потрійному розчині;

• бікс зі стерильними ватними кульками;

• лоток для використання предметів;

• стерильні скарифікатори.

Попередня підготовка до виконання процедури

• ретельно вимити руки з милом проточною водою, витерти індивідуальним рушником;

• обов’язково надягти гумові рукавички;

• у шприці набрати відповідні препарати для проведення проб.

Основні етапи виконання процедури

1. Заповнити стерильний шприц ємністю 1 мл розчином антибіотика, який містить 10 000 ОД препарату в ! мл розчинника. Для осіб з алергійними захворюваннями, а також для осіб, які мають професійний контакт із медикаментами – 1-10 ОД у 1 мл розчинника.

2. Внутрішню поверхню передпліччя однієї руки двічі протерти стерильною ватною кулькою, змоченою у 70% розчині етилового спирту.

3. Коли шкіра передпліччя підсохне, на неї нанести декілька крапель розчину антибіотика через голку з наповненого шприца.

4. Стерильним скарифікатором або тупим кінцем стерильної голки, здійснити паралельно на відстані 2-3 см одна від одної дві скарифікації епідермісу довжиною 1 см. Скарифікації повинні бути не глибокими, при їх виконанні не повинна з’явитися кров.

5. Для контролю іншим стерильним шприцом, заповненим 0,9% розчином хлориду натрію, через голку нанести декілька крапель розчину і зробити паралельно дві скарифікації епідермісу іншим стерильним скарифікатором.

Оцінювання діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату

Результати проб перевірити через 20 хв. І діагностувати їх на індивідуальну чутливість організму до препарату:

1. внутрішньошкірної проби

• на наявність гіперемії в діаметрі 9 мм і більше та набряку реакцію вважають позитивною;

• за наявності гіперемії, набряку до 9 мм у діаметрі, а також їх відсутності пробу вважають негативною;

скарифікаційної проби

• гіперемія без набряку – сумнівна ( + -) проба;

• чітка припухлість при натягуванні шкіри – слабка (+) проба;

• набряк у місці скарифікації, помітний без натягування, - позитивна середнього ступеня (++) проба;

• пухир до 10 мм – різко позитивна (+++) проба;

• пробу вважають негативною, коли повністю відсутні гіперемія і набряк, а залишився тільки слід від скарифікатора.

У разі позитивної та сумнівної реакції організму на введення препарату його вводити категорично забороняється, про результати проби доповісти лікареві, зробити відповідну позначку в картці стаціонарного хворого.

Робота медичної сестри кабінету поліклініки

1. Виписати направлення пацієнтові

• до лабораторії (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз калу на яйця гельмінтів);

• до рентгенкабінету (флюорографія органів грудної клітки);

• до кабінету функціональної діагностики (електрокардіографія - ЕКГ);

• до маніпуляційного кабінету (аналіз крові на RW, СНІД, аналіз крові на цукор, біохімічне дослідження крові, коагулограма);

• до суміжних спеціалістів

Пояснити, для чого потрібно звернутися повторно до лікаря з результатами обстежень.

Отримати підтвердження згоди пацієнта на лікування.

З’ясувати дату госпіталізації (вказує лікар).

Виписати направлення на госпіталізацію (підписує лікар).