Підготовка хворого до рентгенологічного обстеження системи органів сечовиділення, узд.

Проблема.

Рентгенобстеження нирок і сечовивідних шляхів дає можливість побачити нирки з мисками та чашечками, сечовід і сечовий міхур, а також дає більш точні відомості про можливі вроджені вади розвитку органів сечовиділення.

Показання.

Захворювання органів сечовиділення.

Протипоказання.

Відсутні.

Виконавець.

Медсестра стаціонару

Місце проведення:

стаціонар.

Оснащення робочого місця:

1. кухоль Есмарха або гумовий балончик;

2. вода для очисної клізми;

3. вазелінова олія;

4. пігулки карболену;

5. контрастні речовини: 70% розчин триомбраста, 60% розчин уротраста;

6. стерильні шприци ємністю 10-20 мл, 70^о спирт ;

7. стерильні ватні кульки, стерильні пінцети.

І. Попередній етап:

Підготовка медсестри.

Гігієнічна обробка рук. При проведені очисної клізми вдягнути халат, шапочку, фартух.

Підготовка предметів догляду.

Залежно від методу дослідження готують предмети догляду.

Підготовка пацієнта

1. За 2-3 доби перед обстеженням перевести хворого на дієту з виключенням газоутворюючих продуктів (чорний хліб, молоко, бобові).

2. За добу до обстеження необхідно визначити чутливість організму до контрастної речовини. Застосовують очну та внутрішньовенну проби згідно інструкції. У випадках алергічної реакції на проби до контрастної речовини треба проводити на протязі тижня десенсибілізуючу терапію, а потім знов зробити пробу на чутливість.

3. Ввечері зробити високу очисну клізму, до чистої води.

ІІ. Основний етап:

1. Обстеження проводити натще.

5. За 2 години до початку обстеження зробити другу очисну клізму.

6. Перед обстеженням пацієнт повинен помочитися.

7. При метеоризмі призначають карболен по 1 г 4 рази на добу.

ІІІ. Заключний етап:

1. Гігієнічна обробка рук.

2. Знезараження предметів догляду.

Примітка.

Вибір методу дослідження.

Головними методами рентгенодіагностики сечовидільної системи є екскреторна урографія і цистографія. Доповнюють данні екскреторної урографії і дискографії такі методи: ретроградна пієлографія, ниркова ангіографія, радіоізотопна рентгенографія, сканування нирок.

При проведенні УЗД органів сечовиділення хворого готують за розділом „Підготовка пацієнта пункт 1,3.

Увага!

Контрастні речовини треба вводити внутрішньовенно, оскільки потрапляння їх у прилеглі тканини може призвести до періфлебіту та некрозу жирової клітковини.

Взяття крові на біохімічний аналіз.

Проблема.

Необхідність уточнення діагнозу.

Показання.

Захворювання серця, печінки, нирок.

Протипоказання.

Відсутні.

Виконавець.

Медсестра стаціонару і медсестра поліклініки.

Місце проведення:

стаціонар, поліклініка.

Оснащення робочого місця:

1. Стерильний столик, на якому підготовлено: стерильні ватні кульки (20-25 шт.), пінцети (3-4), 70° спирт – 10 мл, одноразові шприци (2-3 шт.), стерильний лоток, лоток для забруднених пінцетів, склянка для забруднених ватних кульок.

2. Ємність з 0,2% розчином хлорантоїну для промивання голок і шприців.

3. Ємність з 0,2% розчином хлорантоїну для замочування шприців на одну годину.

4. Пелюшки.

5. Джгут.

6. Штатив зі стерильними пробірками.

7. Клейончаста подушка.

8. Укомплектована аптечка по профілактиці СНІДу.

І. Попередній етап:

Підготовка медсестри.

Продезінфікувати руки і одягти стерильні гумові рукавички.

Підготовка документації та інструментарію.

На стерильний лоток викласти 10 мл одноразовий шприц, ватні кульки змочити 70^оС спиртом.

Підготовка пацієнта

Пацієнту розказати про хід процедури. Кров з вени на біохімічний аналіз беруть до сніданку в стерильну пробірку. Медичний працівник надягає халат, шапочку, поліетиленовий фартух, маску, окуляри, гумові рукавички. Хвора дитина при виконанні маніпуляції лежить або сидить. Руку хворого розміщують долонею вверх на спеціальному столику, під ліктьовий суглоб підкладають клейончасту подушку.

ІІ. Основний етап:

1. Гумовий джгут накласти на серветку на плече, на 5 см вище, ніж ліктьова ямка. Після накладання джгута пульс на променевій артерії повинен визначатися.

2. Провести легкий масаж передпліччя в напрямку від кисті руки до ліктьової ямки.

3. Місце ін’єкції двічі обробити ватними кульками, які змочені спиртом.

4. Шприц взяти в праву руку, І, ІІІ, ІV пальцями зафіксувати циліндр, а ІІ пальцем – голку. Зріз голки направити вверх і встановити з боку поділок на шприци.

5. Лівою рукою відтягнути шкіру нижче місця ін’єкції, зафіксувати вену.

6. Шкіру проколоти різким рухом, паралельно вені, голку провести над веною 1-1,5 см, а потім проколоти стінку вени.

7. Для контролю розміщення голки в вені підтягнути поршень шприца на себе.

8. Якщо в шприц попала кров, продовжувати повільно підтягувати поршень шприца на себе. Набрати в шприц 5 мл крові.

9. До місця ін’єкції прикласти ватну кульку, змочену спиртом, розв’язати джгут, притиснути ватну кульку до місця ін’єкції і швидким рухом вивести голку з вени.

10. Руку пацієнта зігнути в ліктьовому суглобі і притискати ватну кульку зі спиртом до місця ін’єкції 5 хвилин.

11. Взяти в ліву руку стерильну пробірку, перед цим зняти з неї корок. Тримати пробірку між 3 і 4 пальцями. Ввести голку шприца у пробірку і притиснути голку до стінки пробірки, підтримуючи муфту голки 1 і 2 пальцями лівої руки. Правою рукою повільно по стінці пробірки випускати кров із шприца.

ІІІ. Заключний етап:

Поставити пробірку з кров’ю у штатив, закрити корком. Голку і шприц помити у першій ємності з 0,2% розчином, пропуст хлорантоїну ивши через голку 20 мл розчину. У другій ємності з 0,2% розчином хлорантоїну замочити шприц з голкою, виймаючи поршень шприца на 1 годину. На пробірці лабораторним олівцем поставити номер. Цей номер перенести у направлення до лабораторії, де зазначити прізвище, ім’я пацієнта, його вік, відділення, номер палати, діагноз, дату забору аналізу.

Примітка. Увага!

Пробірку треба помістити у контейнер, закрити його. Контейнер занести у лабораторію, до нього додати направлення. Замість контейнера можна використати бікс, на дно якого покласти чотири шари серветок, у бікс поставити штатив з пробірками, які закриті корками . Направлення в лабораторію в бікс ставити заборонено.

Збір добової сечі для визначення вмісту цукру.

Проблема.

Гіперглікемія.

Показання.

Діагностика цукрового діабету.

Протипоказання.

Відсутні.

Виконавець.

Медсестра поліклініки та стаціонару.

Місце проведення:

Стаціонар.

Домашні умови

Оснащення робочого місця:

1. Склянка ємністю 2 л.

2. Склянка ємністю 200 мл.

І. Попередній етап:

Підготовка медсестри.

Медсестра пояснює пацієнту, як зібрати сечу за добу.

Підготовка предметів догляду.

Підготувати ємність для збору сечі.

.

ІІ. Основний етап:

1. Першу порцію сечі ранком після ночі злити і не враховувати.

2. Почати збирати сечу. Наприклад: від 6.00 годин ранку до 6.00 годин наступної доби в дволітрову склянку

3. Визначити кількість добової сечі, розбовтати її і відлити в малу склянку, відправити в лабораторію.

ІІІ. Заключний етап:

В направленні аналізу сечі на цукор з добового діурезу обов’язково вказати кількість добової сечі.