- •Техніка взяття калу для копрологічного дослідження.
- •Збирання харкотиння для загального клінічного аналізу, на чутливість до антибіотиків, для виявлення мікобактерій туберкульозу.
- •Збір сечі на загальний аналіз .
- •Проведення проби за Нечипоренком
- •Проведення проби за Зимницьким.
- •Підготовка хворого до рентгенологічного обстеження системи органів сечовиділення, узд.
- •Взяття крові на біохімічний аналіз.
- •Взяття змивів з носової частини горла для дослідження на наявність вірусів.
- •Підготовки хворого до рентгенологічного дослідження шлунка
- •Пілготовки хворого до езофагогастродуоденоскопії, асистування лікарю під час проведення процедури
- •Інструкції виконання маніпуляцій та процедур Інструкція діяльності постової медичної сестри
- •Інструкція діяльності перев’язувальної медичної сестри хірургічного відділення Інструкція діяльності операційної медичної сестри
- •Інструкція діяльності постової медичної сестри терапевтичного відділення( неврологічного )
- •Зняття швів з післяопераційної рани
- •Обов’язково показати результати (для подвійного контролю), після чого записати його в історію хвороби
- •Візуальне визначення придатності крові (препарату крові) до переливання
- •Вміст аптечки з препаратами проти сніДу
- •Постановка очисної клізми
- •Основні етапи виконання процедури
- •Проведення катетеризації сечового міхура
- •Уведення катетера жінці
- •Уведення катетера чоловікові
- •Уведення газовивідної трубки
- •Підготовка шкіри операційної ділянки
- •Робота постової медичної сестри хірургічного відділення з пацієнтом, який прибув на планову операцію (перший день у стаціонарі)
- •Проведення проби на чутливість до антибіотиків
- •Проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •Проведення внутрішньошкірної діагностичної проби на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •Проведення скарифікаційної діагностичної проби на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •На загальний аналіз крові
- •Приймального відділення з пацієнтом
- •Документація медичної сестри приймального відділення
- •Інструкція санітарного оброблення хворих на педикульоз
Взяття змивів з носової частини горла для дослідження на наявність вірусів.
І. Місце проведення:
Лор кабінет
. ІІ Оснащення робочого місця:
1. Стерильний ізотонічний розчин хлориду натрію.
2. Стерильна склянка, яка закрита вощеним папером і зав’язана.
3. Стерильні пробірки зі стержнями, на кінці яких ватні тампони.
4. Штатив для пробірок.
5. Стерильний шпатель.
6. Стерильний пінцет.
ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:
Змиви з носоглотки застосовуються для визначення вірусів при грипі, кору, вітряній віспі та інших вірусних інфекціях. Слід робити їх в 1-2 день захворювання, коли вірус розмножується в епітеліальних клітинах.
Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункт 1).
В баклабораторії отримати стерильну склянку, яка закрита вощеним папером і зав’язана, стерильні пробірки з ватними тампонами на металевих стержнях.
ІV. Основний етап виконання:
1. Запропонувати хворому прополоскати носоглотку стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду. Хворий втягує розчин через ніздрю і випльовує цю рідину в підготовлену стерильну склянку.
2. Процедуру повторити тричі, для змивів кожен раз брати 10-15 мл рідини.
3. Хворого посадити обличчям до світла. Окремими ватними тампонами на металевих стержнях протерти носові ходи, стерильним пінцетом зняти їх зі стержнів і занурити в склянку зі змивами.
4. Взяти третій металевий стержень з ватним тампоном із пробірки, зігнути металевий стержень під кутом біля ватного тампона.
5. попросити щоб пацієнт відкрив рот, шпателем притримати язик, ввести в ротову порожнину зігнутий стержень (кутом вверх) і ватним тампоном протерти задню стінку глотки.
6. Стерильним пінцетом зняти ватний тампон з металевого стержня і занурити його в склянку із змивами.
7. Закрити склянку і відразу відправити в баклабораторію, виписавши направлення.
Підготовки хворого до рентгенологічного дослідження шлунка
Рентгеноскопія (просвічування рентгенівськими променями) і рентгенографія (фотографування за допомогою рентгенівських променів) - важливі методи дослідження травного каналу. Для дослідження порожнистих органів (шлунка, кишок, жовчного міхура, ниркових мисок), які утворюють на екрані порівняно густу однорідну тінь, використовують контрастні речовини.
Рентгенологічне обстеження шлунка із застосуванням суспензії барію сульфату (контрастної речовини) дає змогу визначити форму, величину, положення, рухомість шлунка, виявити локалізацію виразки та інших патологічних утворень. Метою підготовки хворого до рентгенологічного дослідження шлунка є звільнення його від вмісту і газів.
Місце проведення:
стаціонар, рентгенологічний кабінет.
Оснащення робочого місця:
1. Медична карта стаціонарного хворого або амбулаторна карта хворого.
2. Барієва суміш.
3. Склянка.
4. Стерильний лоток.
5. Стерильний шприц ємністю 2 мл з голкою.
6. Стерильні ватні кульки.
7. 0,1% розчин атропіну сульфату в ампулах.
8. 70% етиловий спирт у флаконі.
Попередня підготовка:
Напередодні:
1. Медичній сестрі поліклініки виписати хворому направлення в рентгенологічний кабінет; проінформувати його про правила підготовки до процедури; дати заявку в рентгенологічний кабінет;
2. Медичній сестрі стаціонару зробити вибірку з листів призначень, кому із хворих призначене лікарем дане обстеження, попередити дитину про дане обстеження і проінформувати про правила підготовки до процедури; дати заявку в рентгенологічний кабінет;
У день дослідження:
3. Амбулаторний хворий приходить в рентгенологічний кабінет у призначений день і годину з направленням і з амбулаторною картою для записів результатів дослідження;
4. Стаціонарного хворого медсестра відводить у рентгенологічний кабінет і заносить його медичну карту.
Основний етап виконання:
1. Проінформувати пацієнта, що рентгенологічне обстеження шлунка проводиться натще. Легку вечерю можна вжити не пізніше 20-ї години. На ніч порекомендувати випити склянку кефіру.
2. Уранці в день обстеження хворий не повинен вживати їжу, приймати лікарські препарати, пити.
3. При деяких захворюваннях шлунка і дванадцятипалої кишки рентгенологічному обстеженню заважають накопичені в них рідина і слиз. У такому разі за призначенням лікаря у хворого слід відсмоктати шлунковий вміст через зонд, якщо необхідно, промити шлунок. Промивну рідину показати лікарю або рентгенологу.
4. Іноді, за призначенням рентгенолога, хворому вводять 0,5-1 мл 0,1% розчину атропіну сульфату підшкірно для зняття спазмів і посилення перистальтики шлунка.
5. У рентгенологічному кабінеті за вказівкою рентгенолога хворий випиває 200 г барієвої суміші.
6. Хворому із повільною евакуацією (стеноз, атонія) призначають повторне обстеження на 2-й і 3-й день для визначення добового залишку контрастної маси в шлунку. Дуже важливо точно дотримувати терміну повторного огляду.
