- •Г.Д. Горванко петрографія лабораторний практикум
- •Будова поляризаційного мікроскопа і його провірки
- •Теоретичні положення
- •Контрольні запитання
- •Вивчення під мікроскопом форми кристалів і спайності
- •Теоретичні положення
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 вивчення кольору і плеохроїзму мінералів
- •Порядок виконання роботи:
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 визначення сили подвійного променезаломлення мінералів
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 визначення характеру погасання, кута погасання та оптичного орієнтування
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8
- •Теоретичні положення
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 визначення світлозабарвлених мінералів (кварц, польові шпати) і продуктів їх зміни
- •Теоретичні положення
- •Група польових шпатів
- •Ортоклаз
- •Мікроклін
- •Анортоклаз
- •Плагіоклази
- •Нефелін
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 визначення темнозабарвлених мінералів (олівін, піроксени, амфіболи, слюди) і продуктів їх зміни
- •Теоретичні положення
- •Група олівіну
- •Група піроксенів
- •Група амфіболів
- •Група слюд
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11
- •Теоретичні положення
- •Опис інтрузивної породи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 метаморфічні гірські породи, зони метаморфізму та метаморфічні фації
- •Теоретичні положення
- •Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 породоутворюючі мінерали метаморфічних гірських порід
- •Теоретичні положення Група гранату
- •Група епідоту
- •Група хлоритів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 14 акцесорні мінерали
- •Теоретичні положення
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15 головні породоутворюючі мінерали осадових порід
- •Теоретичні положення
- •Група кренезему
- •Група карбонатів
- •Група сульфатів
- •Група хлоридів
- •Група глинистих мінералів
- •Група залізистих мінералів
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
Контрольні питання
1 Які оптичні властивості мінералів визначають при виключеному аналізаторі?
2 Назвіть оптичні властивості, які визначаються в схрещених ніколях.
За яким ознаками знаходять розрізи для визначення сили подвійного променезаломлення?
Лабораторна робота № 9 визначення світлозабарвлених мінералів (кварц, польові шпати) і продуктів їх зміни
Мета роботи: визначення світлозабарвлених мінералів (кварцу , польових шпатів) і продуктів їх зміни на основі оптичних властивостей.
Завдання роботи:
- знати, які мінерали належать до групи польових шпатів;
- знати, які мінерали належать до групи плагіоклазів;
- знати, які мінерали належать до групи фельдшпатоїдів;
- вміти за оптичними властивостями визначати мінерали під мікроскопом.
Теоретичні положення
До світлозабарвлених мінералів належать кварц, польові шпати та інші.
Кварц
Хімічна формула SiO2. Тригональний. Одноосний. Ne=1,553; No=1,544; Ne-No=0,009. Оптично додатний. Густина - 2,65.
Виділяють низькотемпературний -кварц і високотемпературний -кварц.
Низькотемпературний кварц як правило утворює призматичні кристали з гранями ромбоедра, трапецоедра і ін. Кристали утворюються в пустотах і тріщинах вивержених порід, у тріщинах кристалічних сланців і осадових порід.
Другий -кварц утворюється за високих температурах з переходом у -кварц і навпаки, -кварц в -кварц, при температурі 575 0С.
Критичний момент, коли -кварц не може формуватись, наступає на глибинах у 21 км, що відповідає t=6390 і Р=5272 ат.
У більшості випадків -кварц, як і -кварц утворює неправильні зерна. Нерідко знаходиться у скелетних формах проростання у польові шпати, як у пегматитах. Безколірний до молочно-білого, димчастий, інколи блакитний або рожевий, без спайності з мушлевидним зламом, з жирним блиском.
У шліфах зовсім безколірний і прозорий. Часто вміщає значну кількість включень, переважно газів і рідин. Показники заломлення невеликі: Ne-1,553, No-1,544 завдяки чому немає шагреневої поверхні і майже не видно лінії Бекке. Сила подвійного променезаломлення Ne-No = 0,0091, кольори інтерференції біло-сірі, у більш грубих шліфах - жовті. Погасання часто хвилясте, тобто одна частина зерна погасає, друга залишається світлою.
Відрізняється від подібних мінералів: від польових шпатів відсутністю спайності, продуктів вивітрювання і одноосністю; від кордієриту, з яким його легко змішати - відсутністю спайності, одноосністю і відсутністю плеохроїчних оболонок.
Кварц наявний в різноманітних породах: вивержених, осадових, метаморфічних, як головний або другорядний породоутворюючий мінерал.
Група польових шпатів
Польові шпати - головні породоутворюючі мінерали більшості вивержених і деяких осадочних порід. Походження назви пов'язане з тим, що брусочки і скалочки (швед. spath) цих мінералів були знайдені на ріллі (швед. jeldt), розміщеній на поверхні гранітних масивів Швеції.
На польові шпати припадає близько 50 % усієї маси земної кори. За своїм хімічним складом - це алюмосилікати Na, K, Ca, рідше барію. У дуже малих кількостях шпати містять Li, Rb, Cz, а також стронцій, що заміщує кальцій та барій, який в свою чергу може заміщуватись калієм. Особливістю польових шпатів є їх здатність утворювати ізоморфні, головним чином, бінарні ряди.
Основним елементом структури польових шпатів є паралельні ланцюжки, які складаються з кільцевих ланок, утворених чотирма тетраедрами у вигляді каркаса. У каркасі між ланцюжками з кремнелюмокисневих тетраедрів існують великі порожнини, в яких розміщені іони натрію, калію, кальцію. Властивості польових шпатів дуже близькі.
Склад більшості польових шпатів можна розглядати як потрійну систему Na[AlSi3O8] - K[AlSi3O8] -Ca[AlSi3O8]. Мінерали проміжні за складом між Na[AlSi3O8] і Ca[AlSi3O8]- називаються плагіоклазами, а мінерали, проміжні між Na[AlSi3O8] і K[AlSi3O8] - лужними польовими шпатами.
Група польових шпатів
Назва |
Хімічна формула |
Ng |
Nm |
Np |
Лужні (К-Na-єві польові шпати) |
||||
Ортоклаз |
(K,Na)AlSi3O8 |
1,526 |
1,524 |
1,519 |
Санідин |
(K,Na)AlSi3O8 |
1,524-1,526 |
1,523-1,525 |
1,517-1,520 |
Мікроклін |
(K,Na)AlSi3O8 |
1,527-1,549 |
1,526-1,549 |
1,522-1,536 |
Анортоклаз |
(K,Na)AlSi3O8 |
1,536-1,541 |
1,526-1,549 |
1,522-1,536 |
Плагіоклази (Са - Na - єві польові шпати) |
||||
Альбіт Анорит |
NaAlSi3O8 CaAl2Si3O8 |
1,536-1,541 1,582-1,588 |
1,529-1,536 1,577-1,583 |
1,525-1,532 1.571-1,575 |
Барієві польові шпати |
||||
Цельзіан |
BaAl2Si3O8 |
1,594 |
1,589 |
1,583 |
Гіалофан |
Ва - К плагіоклази |
1,534-1,547 |
|
1,529-1,542 |
Польові шпати утворюють дуже важливу групу мінералів, окремі члени якої являють собою алюмосилікати калію, натрію, кальцію, рідше барію. Ці алюмосилікати можуть змішуватись одні з другими в різних співвідношеннях, утворюючи ізоморфні суміші (тверді розчини).
Польові шпати кристалізуються у формах частково моноклінної, частково триклінної сингонії. Різниця величини кутів між рівнозначними або відповідними гранями у всіх членів коливається в межах декількох градусів. Всі члени володіють досконалою спайністю по другому пінакоїду (010)м і по третьому пінакоїду (001)р з прямим кутом між цими площинами у моноклінних і кутом 87-880 у триклинних. Твердість їх всіх 6, густина 2,54-3,84.
Величезну кількість польових шпатів, що входять до складу гірських порід, представлена трьома основними типами, які у вигляді мінералів (спрощених молекул) зображують таким чином:
1 KAlSi3O8 ортоклаз Oz, oz; густина 2,54; SiO2 64,7 %;
2 NaAlSi3O8 альбіт Ab, ab; густина 2,61; SiO2 68,8 %;
3 CaAl2Si3O8 анортит An, an; густина 2,765;
SiO2 43,2 %;
До цих мінералів приєднуються також мінерали барієвого польового шпату:
4 BaAl2Si3O8 цельзіан Cn, cn; густина 3,84;
SiO2 32,0 %.
Останній самостійно трапляється дуже рідко; відіграє другорядну роль, як домішки до інших польових шпатів.
Польові шпати відіграють важливу роль у складі земної кори, являючись головними складовими частинами більшості магматичних і метаморфічних порід, наявні у деяких осадових породах, виключення складають барієві польові шпати, які дуже рідко трапляються в гірських породах, часто утворюючи ізоморфні суміші з іншими польовими шпатами.
Серед польових шпатів, що утворюють одні з другими ізоморфні суміші або тверді розчини, є дві дуже поширені в земній корі групи, котрі відрізняються одні від інших своїми хімічними, кристалографічними і оптичними властивостями.
Це такі групи:
1 Калієво-натрієві (лужні) польові шпати, які складаються з ізоморфної суміші мінералів ортоклазу (oz) і альбіту (ab). Кут між площинами спайності по (001) і (010) в моноклінному ортоклазі 900, в триклінному відрізняється від прямого приблизно на 20´.
2 Вапняково-натрієві польові шпати (плагіоклази) являють собою ізоморфні суміші альбіту (ab) і анортиту (an). Всі члени цієї серії триклінні. Кути між площинами спайності у них 86030´ + 20´.
3 Барієво-калієві польові шпати (зустрічаються рідко).
Вапняково-натрієві і калієво-натрієві польові шпати входять до складу багатьох вивержених порід як головні складові компоненти, часто наявні в метаморфічних, рідше трапляються в осадових гірських породах.
Калієво-натрієві польові шпати як головні мінерали входять до складу гранітів і сієнітів, а також кварцових порфіритів, ліпаритів, трахітів та ін.
