- •Г.Д. Горванко петрографія лабораторний практикум
- •Будова поляризаційного мікроскопа і його провірки
- •Теоретичні положення
- •Контрольні запитання
- •Вивчення під мікроскопом форми кристалів і спайності
- •Теоретичні положення
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 вивчення кольору і плеохроїзму мінералів
- •Порядок виконання роботи:
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 визначення сили подвійного променезаломлення мінералів
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 визначення характеру погасання, кута погасання та оптичного орієнтування
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8
- •Теоретичні положення
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 визначення світлозабарвлених мінералів (кварц, польові шпати) і продуктів їх зміни
- •Теоретичні положення
- •Група польових шпатів
- •Ортоклаз
- •Мікроклін
- •Анортоклаз
- •Плагіоклази
- •Нефелін
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 визначення темнозабарвлених мінералів (олівін, піроксени, амфіболи, слюди) і продуктів їх зміни
- •Теоретичні положення
- •Група олівіну
- •Група піроксенів
- •Група амфіболів
- •Група слюд
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11
- •Теоретичні положення
- •Опис інтрузивної породи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 метаморфічні гірські породи, зони метаморфізму та метаморфічні фації
- •Теоретичні положення
- •Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 породоутворюючі мінерали метаморфічних гірських порід
- •Теоретичні положення Група гранату
- •Група епідоту
- •Група хлоритів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 14 акцесорні мінерали
- •Теоретичні положення
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15 головні породоутворюючі мінерали осадових порід
- •Теоретичні положення
- •Група кренезему
- •Група карбонатів
- •Група сульфатів
- •Група хлоридів
- •Група глинистих мінералів
- •Група залізистих мінералів
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
Група сульфатів
До мінералів цієї групи належать гіпс та ангідрит. Вони володіють характерними фізичними властивостями і легко визначаються як у зразках так і під мікроскопом.
Гіпс - CaSO42H2O. Макроскопічно мінерал безкольоровий, білий, інколи жовтуватий або рожевий. Блиск скляний, а у тонковолокнистих різновидах - шовковистий. Гіпс має кристалічну будову, досконалу спайність у двох напрямках, невисоку твердість - 2 (дряпається нігтем) і невелику густину - 2,3 г/см3 (належить до легких мінералів).
У шліфах гіпс безкольоровий, кристала його мають призматичну форму, показник заломлення - n=1,519-1,531 (Лінія Беке при підніманні тубуса мікроскопа переміщується на канадський бальзам), шагрень і рельєф слабкі, майже відсутні. Спайність під мікроскопом спостерігається рідко, кольори інтерференції - сіро-білі першого порядку, погасання рівномірне та косе відносно довгого боку кристалу або спайності.
Гіпс під мікроскопом можна переплутати з кварцом або халцедоном. Слід зауважити, що відрізнити його можна лише за наявності спайності або за більш низьким показником заломлення.
Ангідрит - CaSO4. Породи, які складені цим мінералом мають сірий, блакитно-сірий, світло-блакитний, рідко білий, темно-сірий колір. У крупних кристалах чітко спостерігається спайність (досконало у двох напрямках під прямим кутом). Твердість ангідриту 3-3,5, густина - 3 г/см3. На відміну від гіпсу трапляється у вигляді досить щільних дрібнокристалічних мас.
Під мікроскопом ангідрит безкольоровий, кристали його мають стовпчасту, призматичну або довгопризматичну форму, при розмірі зерен більше ніж 0,5 мм помітна спайність у двох напрямках під прямим кутом, показник заломлення - n=1,219-1,531 (шагрень і рельєф добре помітні). У схрещених ніколях мінерал має яскраві кольори інтерференції (кінець другого - третій порядок таблиці Мішель-Леві) - =0,040; погасання рівномірне і пряме.
Формування гіпсу та ангідриту відбувається хемогенним шляхом у досить близьких умовах - при осіданні із високомінеральних континентальних і лагунних вод у континентальних і лагунних водоймах в областях з жарким, засушливим кліматом.
Група хлоридів
Мінерали цієї групи і породи, які з них складаються, досить легко діагностуються за характерними фізичними ознаками і під мікроскопом вивчаються тільки тоді, якщо потрібно детально вивчити речовинний склад порід і наявність у них домішок. Формуються вони подібно сульфатам, у засолених басейнах хемогенним шляхом.
Галіт - NaCl. Мінерал має начастіше крупнокристалічну будову (кристали у формі куба), колір - білий, сірий, рожевий, червоний інколи синій. Сіре забарвлення появляється якщо є домішки ангідриту або глинистого матеріалу. Різновиди галіту червоного кольору забарвлені темнуватими частинками гематиту. Блиск на свіжому зламі скляний, твердість - 2,5, густина - 2,1 г/см3. Для мінералу характерна досконала спайність у трьох взаємно перпендикулярних напрямках, легка розчинність, солоність на смак.
Галіт - оптично ізотропний, у шліфах безкольоровий, має слабкий рельєф і шагрень (n=1,544), спостерігаються зонально розміщені включення.
Сильвін - KCl. Цей мінерал, як правило, трапляється разом з галітом, має з ним багато спільного і відрізняється, в основному, за смаком - гірко-солоний і менш твердий - 1,5-2.
При вивченні під мікроскопом відрізняється від галіту величиною показника заломлення: n=1,49 (менше, ніж у канадського бальзаму).
