- •Г.Д. Горванко петрографія лабораторний практикум
- •Будова поляризаційного мікроскопа і його провірки
- •Теоретичні положення
- •Контрольні запитання
- •Вивчення під мікроскопом форми кристалів і спайності
- •Теоретичні положення
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 вивчення кольору і плеохроїзму мінералів
- •Порядок виконання роботи:
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 визначення сили подвійного променезаломлення мінералів
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 визначення характеру погасання, кута погасання та оптичного орієнтування
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8
- •Теоретичні положення
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 визначення світлозабарвлених мінералів (кварц, польові шпати) і продуктів їх зміни
- •Теоретичні положення
- •Група польових шпатів
- •Ортоклаз
- •Мікроклін
- •Анортоклаз
- •Плагіоклази
- •Нефелін
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 визначення темнозабарвлених мінералів (олівін, піроксени, амфіболи, слюди) і продуктів їх зміни
- •Теоретичні положення
- •Група олівіну
- •Група піроксенів
- •Група амфіболів
- •Група слюд
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11
- •Теоретичні положення
- •Опис інтрузивної породи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 метаморфічні гірські породи, зони метаморфізму та метаморфічні фації
- •Теоретичні положення
- •Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 породоутворюючі мінерали метаморфічних гірських порід
- •Теоретичні положення Група гранату
- •Група епідоту
- •Група хлоритів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 14 акцесорні мінерали
- •Теоретичні положення
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15 головні породоутворюючі мінерали осадових порід
- •Теоретичні положення
- •Група кренезему
- •Група карбонатів
- •Група сульфатів
- •Група хлоридів
- •Група глинистих мінералів
- •Група залізистих мінералів
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
Порядок виконання роботи
Перед визначенням окремих мінералів, необхідно переглянути весь шліф у паралельному світлі та при схрещених Ніколях і дати приблизно оцінити із яких породоутворюючих мінералів складається дана порода. Після цього за схемою повного опису мінералу (робота № 8) описують та визначають мінерали у відповідному порядку.
Контрольні запитання
1 Які мінерали належать до групи олівіну?
2 У якій сингонії кристалізуються мінерали групи олівіну, до яких силікатів за структурою належать ці мінерали?
3 Якими мінералами заміщується олівін після його зміни?
4 Які оптичні властивості є спільними для мінералів групи олівіну?
5 У якій сингонії кристалізуються піроксени?
6 Назвіть мінерали, які належать до ромбічних та моноклінних піроксенів.
7 Назвіть мінерали із групи піроксенів, які у шліфах безколірні або майже безколірні.
8 Яке погасання мають ромбічні та моноклінні піроксени?
9 У якого піроксена сила подвійного променезаломлення має найбільше значення і яких кольорів інтерференції він досягає?
10 Назвіть мінерали, які утворюються у процесі зміни піроксенів.
11 До складу яких порід входять піроксени як породоутворюючі мінерали?
12 До якої групи мінералів - забарвлених чи безколірних під мікроскопом належить більшість амфіболів?
13 Назвіть мінерали групи амфіболів, які найбільш поширені в магматичних породах.
14 У чому подібність і різниця мінералів із групи амфіболів та піроксенів?
15 Дайте оптичну характеристику звичайної та базальтичної рогової обманки.
16 До якого структурного підкласу алюмосилікатів належать слюди?
17 Чи існує залежність між хімічним складом слюд і їх оптичними властивостями?
18 За якими оптичними властивостями біотит різко відрізняється від інших слюд?
19 За якими оптичними ознаками відрізняються між собою біотит, мусковіт та флюгопіт?
Лабораторна робота № 11
СХЕМА ПОВНОГО ОПИСУ МАГМАТИЧНИХ ГІРСЬКИХ ПОРІД
Мета роботи: вміння давати повну петрографічну характеристику магматичної гірської породи під мікроскопом.
Завдання роботи:
- вміти визначати особливості розподілу мінералів в породі і їх співвідношення;
- характеризувати мінеральний склад породи як за кількісним співвідношенням, так і за особливостями кожного з цих мінералів;
- бути коротким, але в той же час і повним настільки, щоб за описом можна було скласти уяву про досліджувану породу.
Теоретичні положення
Дослідження магматичних порід в лабораторних умовах починається з детального описування їх зовнішнього вигляду: зернистості, кольору, міцності, щільності, текстурних особливостей. Потім приступають до мікроскопічного вивчення породи. Необхідно пам’ятати, що не можна зводити петрографічний опис породи тільки до правильного визначення породи. Необхідно навести настільки повну характеристику речовинного складу породи, щоб можна було зробити правильні генетичні і практичні висновки.
Опис інтрузивної породи
А Макроскопічний опис (наводять дані про зернистість, колір, щільність, міцність, текстурні особливості).
Б Мікроскопічний опис:
І Загальна характеристика породи під мікроскопом. Необхідно вказати на ступінь однорідності будови та характер змін породи в цілому, відмітити співвідношення безкольорових та забарвлених мінералів, наявність або відсутність мікротріщин та інші відомості.
ІІ Опис структури. Внутрішня будова породи характеризує як її фізико-механічні властивості, так і свідчить про умови формування (швидкість охолодження розплаву, порядок кристалізації мінералів та ін.)
Під час описування структури необхідно відмітити:
абсолютний розмір кристалів, мм;
відносний розмір кристалів;
ступінь ідіоморфізму кристалів у різних мінералів.
На основі всіх названих особливостей будови породи необхідно привести повну назву структури. Наприклад, гіпідіоморфнозерниста, габрова, діабазова та ін.
ІІІ Опис мінерального складу. Серед мінералів необхідно виділити головні породоутворюючі, які складають більшу частину породи (привести перелік і вказати процентний вміст), другорядні, які складають від 5 до 1 , та акцесорні, представлені, як правило, дрібними кристалами правильної форми, та епімагматичні, тобто продукти змін породоутворюючих мінералів.
Далі наводимо коротку характеристику кожного з породоутворюючих мінералів, вказують діагностичні ознаки та оптичні константи, які часто свідчать про їх хімічний склад. Крім того, бажано відмітити ступінь змінення головних компонентів та перерахувати епімагматичні мінерали, які утворилися в результаті постмагматичних процесів. Акцесорні мінерали можна не описувати, а тільки обмежитися їх назвою.
ІV Висновки про умови формування породи (абісальна, гіпабісальна) та хімічний склад породи (кисла, середня, лужна).
V Назва породи. Для визначення користуються додатковими літературними і табличними даними.
Опис ефузивної породи
А Макроскопічний опис (відмічають однорідність або неоднорідність кольору, щільність, наявність пустот, слідів течій та ін.)
Б Мікроскопічний опис
І Загальна характеристика породи під мікроскопом.
Необхідно вказати на співвідношення між основною масою породи і вкраплениками, кількість в останніх безкольорових та забарвлених мінералів, ступінь зміни породи в цілому, наявність мікропустот, мікротріщин і т.д.
ІІ Опис структури. Необхідно відмітити:
- кількість порфірових вкраплеників, їх розмір, розподіл в породі, приблизний процентний вміст стосовно площі шліфа;
- особливості будови основної маси ефузивної породи (характер її кристалізації, кількість вулканічного скла і мікролітів, розподіл їх в шліфі, наявність слідів, течій), назва структури (інтерсертальна, фельзитова, андезитова та ін.)
ІІІ Опис мінералів-вкраплеників. Перш за все перелічують мінерали і вказують на вміст кожного (це можна дати в процентах від об’єму породи в цілому або від сумарної кількості вкраплеників, а потім описують їх. При характеристиці мінералів приводять їхні оптичні константи і обов’язково відмічають ступінь змін.
ІV Висновки про умови формування породи та їх хімічний склад. При вирішенні питання про віднесення ефузивної породи до групи неотипних або палеотипних необхідно особливу увагу звернути на ступінь зміни мінералів-вкраплеників та основної маси. В неотипних породах вкрапленики і мікроліти представлені прозорими, повністю, або майже повністю без продуктів змін кристалами з чіткими обрисами, а вулканічне скло, якщо входить до складу породи, не розкристалізоване.
В палеотипних породах вкрапленики, за винятком кварцу, стають мутними, малопрозорими, інколи повністю заміщаються епімагматичними мінералами, вулканічне скло розкристалізовується і основна маса перетворюється в агрегат вторинних мінералів - хлориту, альбіту та ін. Висновки про хімічний склад порід даються за мінеральним складом вкраплеників.
V Назва породи. Для визначення назви ефузивної породи також користуються додатковою літературою, таблицями.
Таким чином, схема опису будь-якої магматичної породи така:
А Макроскопічний опис.
Б Мікроскопічний опис.
І Загальна характеристика породи.
ІІ Опис структури.
ІІІ Мінеральний склад.
ІV Висновки про умови формування та хімічний склад породи.
V Назва породи.
