Група епідоту

У різних метаморфічних породах в певних кількостях (до 20-25 %) трапляються клиноцоїзит і епідот, а також цоїзит - як правило другорядний компонент, який часто формується по плагіоклазах основного складу (лабрадору, бітовніту та анортиту). Інші мінерали групи епідоту або трапляються в якості акцесорних і складають у породах 1-2 % і менше (ортит), або відносяться до числа рідкісних (п"ємоніт).

Клиноцоїзит, епідот і цоїзит зовні дуже подібні. Вони мають одинакову досконалу спайність в одному напрямку, в другому - недосконалу, близькі значення твердості (6-7) і густини (3,25-3,7 г/см³). У породах правильні кристали майже не спостерігаються, а утворюють суцільні дрібнокристалічні маси, або окремі зерна.

Забарвлення мінералів залежить від хімічного складу - сіре, жовто-буре, зеленувато-сіре, але найчастіше зелене з різними відтінками (оливково-зелене, жовто-зелене, фісташково-зелене і ін.). Наявність у породі великої кількості мінералів групи епідоту часто визначає її колір у зразках.

Клиноцоїзит - Ca₂Al₃[SiO₄][SiO₂]O(OH) і епідот - Ca₂Fe⁺³ Alx[SiO₄][Si₂O₇]O(OH) острівні силікати, вони утворюють ізоморфний ряд мінералів, у яких змінюється Fe⁺³ і відповідно міняються їх оптичні властивості (табл. 3).

Таблиця 13.3 - Оптичні властивості мінералів групи епідоту

Мінерал	Забарвлення у шліфі	Характер плеохроїзму		Показники заломлення			=ng-np	Кут 2V,градус	Оптичний знак
			ng		nm	np
Клиноцоїзит	Безкольо- ровий	-		1,690	1,674	1,670	0,005	14-90	+
Цоїзит	-	-		1,734	1,725	1,715	0,015	14-90	+
Епідот	-	Забарвлені різновиди мають плеох-роїзм від жовто-зеленого до безкольорового		1,797	1,784	1,751	0,049	65-90	-

Клиноцоїзит та епідот кристалізується у моноклінній сингонії.

Під мікроскопом у шліфах спостерігаються у вигляді видовжених, таблитчастих або неправильної форми зерен, інколи утворюються радіально променисті зростки; спайність у двох напрямках під кутом 65⁰, причому в одному напрямку - досконала, а в другому - недосконала. Кут погасання від 0⁰ до 25-30⁰. Його величина і знак видовження залежать від того , з яким напрямком спайності змінюється кут.

Характерна особливість мінералів групи епідоту - наявність аномального інтерференційного забарвлення. Особливо помітне воно в цоїзиту (тускле сіро-синє, жовто-буре), у клиноцоїзиту - виражене слабше - (густі жовті і оранжево-жовті кольори), а в епідоту особливо яскравими стають червоні, малиново-червоні і зелені відтінки. Як породоутворюючі мінерали вони характерні для порід регіонального метаморфізму (амфіболітів, хлоритових сланців та ін.).