Порядок виконання роботи
1 Регулюють мікроскоп (освітлення, центрування, схрещеність ніколей).
2 Нитки окуляра встановлюють паралельно до площини коливання поляризатора та аналізатора, для чого використовують особливості плеохроїзму біотиту. Відомо, що біотит стає темним, коли напрям світлових коливань співпадає зі спайністю.
3 Нитка окуляра повинна бути встановлена паралельно до спайності біотита, якщо цього не спостерігається, то необхідно повернути окуляр так, щоб нитка співпала з напрямком тріщин спайності. Аналізатор виключений.
4 На столик мікроскопа ставлять шліф і з включеним аналізатором знаходять зерно з чіткими тріщинами спайності і найбільш високим інтерференційним забарвленням - (в такому перерізі в площині шліфа розміщуються осі Ng і Np. Це зерно поміщають в центр поля зору.
5 Столик мікроскопа повертають до моменту, коли тріщини спайності мінералу співпадають з напрямком однієї з ниток окуляра, і в такому положенні роблять перший відлік на лімбі столика.
6 Столик повертають до повного погасання і роблять другий відлік. Різниця між відліками відповідає величині кута погасання.
7 Зерно замальовують в момент погасання, наносять осі індікатриси (паралельно до ниток окуляра), тріщин спайності, грані кристалу або напряму видовження і вказують виміряний кут погасання (рис. 6.4). Зарисовку краще робити при виключеному аналізаторі, коли краще видно спайність.
Рисунок 6.4 - Визначення оптичного орієнтування і знака видовження кристала
Зерно зарисоване в момент погасання. На рисунку показане розміщення осей індікатриси (Ng, Np) і кут погасання ()
8 З положення погасання столик мікроскопа повертають на 450 для суміщення осей індікатриси мінералу з осями індікатриси компенсатора (на малюнку показано стрілкою напрям повороту столика). В такому положенні зерна найбільш чітко спостерігається інтерференційне забарвлення, а осі індікатриси мінералу розміщаються паралельно осям індікатриси компенсатора.
9 В спеціальний проріз в тубусі мікроскопа, над об’єктивом, вводиться компенсатор, при цьому відмічають зміну інтерференційного забарвлення мінералу. Підвищення його значить, що в кристалі і компенсаторі співпадають одноіменні осі індікатрис, і відповідно, вісь індікатриси мінералу, паралельна довгій стороні компенсатора, є віссю Np, якщо інтерференційне забарвлення знижується - віссю Ng (слід пам’ятати, що зміна забарвлення відбувається на величину, що відповідає різниці ходу компенсатора).
10 На малюнку підписують найменування осей індікатриси і результати роботи виражають в такому вигляді:
cNg=1cNp=900-,
де c - умовне позначення спайності.
Наприклад: кут погасання (рис. 11) дорівнює 350, він утворений спайністю і віссю Ng, тому cNg=350; тоді cNp=90-=450.
11 Визначають знак видовження або знак головної зони мінералу. Видовження вважається додатним, якщо, його найближчою віссю індікатриси стосовно довгої сторони кристала або напрямку спайності є вісь Ng, тобто cNg<450, і від’ємним, якщо цією віссю є Np.
В такому разі cNp<450.