- •Г.Д. Горванко петрографія лабораторний практикум
- •Будова поляризаційного мікроскопа і його провірки
- •Теоретичні положення
- •Контрольні запитання
- •Вивчення під мікроскопом форми кристалів і спайності
- •Теоретичні положення
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 вивчення кольору і плеохроїзму мінералів
- •Порядок виконання роботи:
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 визначення сили подвійного променезаломлення мінералів
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 визначення характеру погасання, кута погасання та оптичного орієнтування
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8
- •Теоретичні положення
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 визначення світлозабарвлених мінералів (кварц, польові шпати) і продуктів їх зміни
- •Теоретичні положення
- •Група польових шпатів
- •Ортоклаз
- •Мікроклін
- •Анортоклаз
- •Плагіоклази
- •Нефелін
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 визначення темнозабарвлених мінералів (олівін, піроксени, амфіболи, слюди) і продуктів їх зміни
- •Теоретичні положення
- •Група олівіну
- •Група піроксенів
- •Група амфіболів
- •Група слюд
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11
- •Теоретичні положення
- •Опис інтрузивної породи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 метаморфічні гірські породи, зони метаморфізму та метаморфічні фації
- •Теоретичні положення
- •Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 породоутворюючі мінерали метаморфічних гірських порід
- •Теоретичні положення Група гранату
- •Група епідоту
- •Група хлоритів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 14 акцесорні мінерали
- •Теоретичні положення
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15 головні породоутворюючі мінерали осадових порід
- •Теоретичні положення
- •Група кренезему
- •Група карбонатів
- •Група сульфатів
- •Група хлоридів
- •Група глинистих мінералів
- •Група залізистих мінералів
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
Порядок виконання роботи
1 Регулюють мікроскоп (освітлення, центрування, схрещеність ніколей).
2 Нитки окуляра встановлюють паралельно до площини коливання поляризатора та аналізатора, для чого використовують особливості плеохроїзму біотиту. Відомо, що біотит стає темним, коли напрям світлових коливань співпадає зі спайністю.
3 Нитка окуляра повинна бути встановлена паралельно до спайності біотита, якщо цього не спостерігається, то необхідно повернути окуляр так, щоб нитка співпала з напрямком тріщин спайності. Аналізатор виключений.
4 На столик мікроскопа ставлять шліф і з включеним аналізатором знаходять зерно з чіткими тріщинами спайності і найбільш високим інтерференційним забарвленням - (в такому перерізі в площині шліфа розміщуються осі Ng і Np. Це зерно поміщають в центр поля зору.
5 Столик мікроскопа повертають до моменту, коли тріщини спайності мінералу співпадають з напрямком однієї з ниток окуляра, і в такому положенні роблять перший відлік на лімбі столика.
6 Столик повертають до повного погасання і роблять другий відлік. Різниця між відліками відповідає величині кута погасання.
7 Зерно замальовують в момент погасання, наносять осі індікатриси (паралельно до ниток окуляра), тріщин спайності, грані кристалу або напряму видовження і вказують виміряний кут погасання (рис. 6.4). Зарисовку краще робити при виключеному аналізаторі, коли краще видно спайність.
Рисунок 6.4 - Визначення оптичного орієнтування і знака видовження кристала
Зерно зарисоване в момент погасання. На рисунку показане розміщення осей індікатриси (Ng, Np) і кут погасання ()
8 З положення погасання столик мікроскопа повертають на 450 для суміщення осей індікатриси мінералу з осями індікатриси компенсатора (на малюнку показано стрілкою напрям повороту столика). В такому положенні зерна найбільш чітко спостерігається інтерференційне забарвлення, а осі індікатриси мінералу розміщаються паралельно осям індікатриси компенсатора.
9 В спеціальний проріз в тубусі мікроскопа, над об’єктивом, вводиться компенсатор, при цьому відмічають зміну інтерференційного забарвлення мінералу. Підвищення його значить, що в кристалі і компенсаторі співпадають одноіменні осі індікатрис, і відповідно, вісь індікатриси мінералу, паралельна довгій стороні компенсатора, є віссю Np, якщо інтерференційне забарвлення знижується - віссю Ng (слід пам’ятати, що зміна забарвлення відбувається на величину, що відповідає різниці ходу компенсатора).
10 На малюнку підписують найменування осей індікатриси і результати роботи виражають в такому вигляді:
cNg=1cNp=900-,
де c - умовне позначення спайності.
Наприклад: кут погасання (рис. 11) дорівнює 350, він утворений спайністю і віссю Ng, тому cNg=350; тоді cNp=90-=450.
11 Визначають знак видовження або знак головної зони мінералу. Видовження вважається додатним, якщо, його найближчою віссю індікатриси стосовно довгої сторони кристала або напрямку спайності є вісь Ng, тобто cNg<450, і від’ємним, якщо цією віссю є Np.
В такому разі cNp<450.
