- •Санітарно-показові мікроорганізми
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8. Мікробіологія харчових продуктів
- •Мікробіологія молока та молочних продуктів
- •Мікрофлора сирого молока
- •Види мікробного псування молока
- •Мікрофлора питного молока
- •Мікробіологічні показники пастеризованого молока (за дсту 2661-94)
- •Мікрофлора кисломолочних продуктів
- •Мікрофлора сирів
- •Мікрофлора масла
- •Мікрофлора морозива
- •Мікробіологія м’яса та м’ясних продуктів
- •Мікробіологія яєць та яєчних продуктів
- •Мікробіологія риби та рибііих продуктів
- •Мікробіологія плодоовочевих товарів
- •Хвороби фруктів
- •Хвороби овочів
- •Мікробіологія квашених та солоних фруктів, овочів
- •Мікробіологія зерноборошняних товарів
- •Зміна мікрофлори зерна пшениці різної вологості після зо днів зберігання при температурі 20°с
- •Мікробіологія смакових товарів
- •Мікробіологія жирових продуктів
- •Мікробіологія крохмалю, цукру та кондитерських виробів
- •Забруднення цукру мікроорганізмами (у перерахунку на 10 г) за д. Бронштейном
- •Мікробіологічні показники якості борошняних кондитерських
- •Мікробіологія консервів
- •Тривалість відмирання спор при нагріванні до різних температур, у хв
- •Розділ 9. Мікробіологія непродовольчих товарів
- •Мікробіологія шкіри та шкіряних виробів
- •Мікробіологія гумових виробів
- •Мікробіологія текстильних товарів
- •Вплив обробки на стійкість бавовняних тканин до дії гриба і бактерій Cytophaga
- •Мікробіологія парфумерно-косметичних виробів
- •Мікробіологія паперу та паперових виробів
- •Мікробіологія деревини і виробів з дерева
- •- Шнур, який складається з 2-х типів гіф (а - тонкостінних; б - товстостінних); 2 - базидіоспори
- •- Базидіоспора
- •Мікробіологічна корозія заліза та сталі
- •Біодеградація синтетичних матеріалів
- •Біодеградація малярського покриття
- •Біодеградація асфальту, палива та мастильних матеріалів
- •Біодеградація асфальту
- •Мікроорганізми в паливі та мастильних матеріалах
- •Біодеградація фармацевтичних виробів
- •Які зміни якості непродовольчих товарів та матеріалів спричинюють мікроорганізми?
- •Мікробіологія шкіри та шкіряних виробів. Дефекти шкіри, спричинені мікроорганізмами.
- •Процес мікробіологічного розкладу волокон рослинного та тваринного походження.
- •Шляхи підвищення біостійкості текстильних виробів.
- •Мікробіологічні показники безпеки парфумерно-косметичних виробів.
- •Мікробіологія паперу та паперових виробів.
- •Які мікроорганізми спричинюють руйнування деревини і виробів з дерева?
- •Біодеградація асфальту, палива та мастильних матеріалів.
- •Біодеградація малярського покриття.
- •Біодеградація синтетичних полімерних матеріалів та виробів з них.
- •Додатки
- •Оптичний мікроскоп і робота з ним
- •Виготовлення та мікроскопування препаратів
- •Виготовлення препаратів методом роздавленої краплі
- •Фарбування бактерій за методом грама
- •Визначення санітарного стану торговельних підприємств за загальною кількістю мафам (мезофільних аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів)
- •Визначення загальної кількості мікроорганізмів на поверхні обладнання, інвентарю, посуду, рук, спецодягу
- •Визначення наявності бактерій групи кишкових паличок (бгкп) у молоці
- •Розрахунок і визначення колі-тигру молока за бродильною пробою (гост 9225)
- •Визначення якості кисломолочних продуктів за складом їх мікрофлори (гост 9225)
- •Орієнтовний склад мікрофлори кисломолочних продуктів (гост 9225)
- •Санітарно-бактеріологічне дослідження кондитерських виробів з кремом на наявність золотистого стафілококу
- •Мікроскопічний аналіз свіжості м’яса (гост 2392)
- •Санітарно-бактеріологічне дослідження якості ковбасних виробів Визначення загальної кількості за показником мафам
- •Дослідження ковбасних виробів на наявність бактерій групи кишкових паличок (бгкп) і бактерій роду Сальмонела
- •Роду Протей
- •Міжнародна класифікація бактерій
Додаток
З
На
предметному склі виготовляють фіксований
мазок бактерій. Режим
фарбування:
Генціан-віолет
(через
фільтрувальний папір) 2 хв
Розчин
Люголя 1-2 хв
Обробка
етиловим спиртом ЗО с
Промивання
водою (воду злити з
препарату)
Водний
розчин фуксину 1 хв
Промивання
водою (воду злити з
препарату)
Пофарбований
препарат необхідно промокнути з обох
боків фільтрувальним папером, нанести
краплю кедрової олії і розглянути під
мікроскопом, використовуючи імерсійний
об’єктив 90х.
Грампозитивні
бактерії забарвлені у синьо-фіолетовий
колір, грамнегативні - у червоний колір.
380Фарбування бактерій за методом грама
Додаток
4
Для
визначення загальної кількості
мікроорганізмів використовують
метод висівів на твердому поживному
середовищі — м’ясопептонному агарі
(МПА). Цей метод називають також методом
обліку
колоній
або чашковим
методом.
Кожна
жива клітина при висіві на тверде
поживне середовище закріплюється у
ньому, розмножується і нагромаджується
у вигляді колоній, які можна побачити
неозброєним оком. Проводячи облік
кількості мікроорганізмів, кожну
колонію рахують як одну бактеріальну
клітину. Загальна кількість мезофільних
аеробних та факультативно-анаеробних
мікроорганізмів (МАФАМ) розраховується
за кількістю колонієутворювальних
одиниць (КУО) мікроорганізмів в
одиниці об’єму (см3) змиву або на
одиниці площі (см2) об’єкта.
Визначення
загальної кількості мікроорганізмів
у повітрі Загальна
кількість мікроорганізмів у повітрі
визначається методом осадження їх на
поверхню поживного середовища МПА у
чашках Петрі.
Чашку
із середовищем МПА переносять у
досліджуване приміщення і розміщують
на розгорнутому папері, в якому вона
стерилізувалась. Не перевертаючи
чашки, зсувають кришку на край таким
чином, щоб вся поверхня була повністю
відкрита, і витримують 5 хв, потім
закривають кришкою і вміщують у термостат
при 37°С для культивування мікроорганізмів.
Обліковуючи
результати, користуються формулою В.
Омелян- ського, згідно з якою на поверхню
100 см2 осідає за 5 хв стільки
мікроорганізмів, скільки їх міститься
в 10 дм3 повітря.
Кількість
мікроорганізмів в 1 м3 повітря
(х) за скороченою формулою дорівнює:
а
- кількість колоній, що виросли в чашці
Петрі;
381
Визначення санітарного стану торговельних підприємств за загальною кількістю мафам (мезофільних аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів)
Загальна
кількість мікроорганізмів визначається
в 1 cmj
змиву
з поверхні досліджуваних об’єктів.
Змив
з обладнання
здійснюють за допомогою нержавіючих
металевих трафаретів (площа вирізу 10,
25 або 100 см2).
Перед взяттям проби трафарет обробляють
спиртом і обпалюють. Потім його накладають
на досліджувану поверхню, і обмежену
площу змивають змоченим у стерильній
воді стерильним ватним тампоном та
витирають сухим. Обидва тампони занурюють
у колбу з 100 см стерильної води і струшують
упродовж 5 хв. Таким чином отримують
розведення 1:100.
З
метою дотримання чистоти інвентарю та
посуду здійснюють змиви з усієї поверхні,
яка торкається продукту.
Зі
склянок беруть змиви
з внутрішньої поверхні та верхнього
краю зовнішньої поверхні на відстані
2 см від вінця.
Змиви
з рук
проводять, протираючи спочатку
зволоженим, а потім сухим стерильним
ватним тампоном долоні, місця під
нігтями і між пальцями рук.
Висів.
У стерильні чашки Петрі стерильною
піпеткою вносять 1 см3
розведеного змиву і заливають розплавленим
і охолодженим до 46...48°С МПА. Чашки Петрі
закривають і, легкими круговими обертами
на столі ретельно перемішують поживне
середовище з висіяним матеріалом, після
чого залишають чашку в горизонтальному
стані для застигання середовища. Чашки
з посівами вміщують у термостат при
37°С для культивування мікроорганізмів.
Облік
результатів.
Кількість
мікроорганізмів у досліджуваному
об’єкті визначають шляхом підрахунку
колоній, що виросли на чашках Петрі з
урахуванням ступеня розведення.
Отримані
результати порівнюють з вимогами
СанПіНів і роблять висновки про
відповідність санітарного стану чинним
вимогам.
382
Визначення загальної кількості мікроорганізмів на поверхні обладнання, інвентарю, посуду, рук, спецодягу
Додаток
5
ВИЗНАЧЕННЯ
ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ПИТНОЇ
ВОДИ ЗА ЗАГАЛЬНОЮ КІЛЬКІСТЮ МАФАМ
Згідно
з чинними стандартами загальна кількість
мікроорганізмів у харчових продуктах
та питній воді визначається методом
висівів на поживному середовищі МПА.
Вираховується загальна кількість
колонієутворювальних одиниць (КУО)
мікроорганізмів у 1 см3 або 1 г
продукту.
Вода.
Водопровідний кран обпалюють за
допомогою змоченого спиртом тампону,
відкривають і впродовж 10 хв спускають
воду, після чого відбирають пробу у
стерильну колбу чи пробірку.
Стерильною
піпеткою відбирають 1 см3
досліджуваної води і переносять її у
стерильну чашку Петрі, заливають
розплавленим МПА, ретельно перемішують.
Після застигання МПА чашку з посівами
поміщають у термостат.
Молоко.
Щоб здійснити розведення, використовують
пробірки з 9 см3 стерильної води.
Стерильною піпеткою відбирають 1 см3
молока і вносять в першу пробірку,
закривають ватним корком, ретельно
перемішують. Таким чином одержують
перше розведення 1:10. Аналогічно
виконують друге і наступні розведення.
З останнього розведення 1 см3
суспензії висівають у чашку Петрі й
заливають розплавленим МПА, ретельно
перемішують. Після застигання посіви
поміщають у термостат.
Харчові
продукти твердої консистенції (кухонна
сіль, цукор, кондитерські вироби,
борошно, крупи та ін.).
На стерильному папері або склі зважують
10 г продукту і переносять у колбу з 90
см3 стерильної води, збовтують 5
хв (кухонна сіль, цукор, цукристі
кондитерські вироби повністю
розчиняються). Таким чином отримують
перше розведення 1:10.
Готуючи
наступні 10-ти кратні розведення,
використовують пробірки з 9 см3
стерильної води і піпетки на 1 см:’. З
останнього розведення набирають однією
піпеткою 1 см3 суспензії, роблять
висів у чашку Петрі, заливають розплавленим
МПА. Чашки вміщують у термостат.
Облік
результатів.
Проводиться шляхом підрахунку кількості
колоній, що виросли на чашках Петрі, з
урахуванням розведення.
Отримані
результати порівнюють з чинними нормами.
383
Додаток
6
ВИЗНАЧЕННЯ
СТАНУ БАКТЕРІАЛЬНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ ЗА ЗАГАЛЬНОЮ
КІЛЬКІСТЮ
МАФАМ
Визначаючи
стан загального бактеріального
забруднення непродовольчих товарів,
застосовують метод висівів на твердому
поживному середовищі - м’ясо-пептонному
агарі (МПА). Обраховують загальну
кількість мікроорганізмів на 1 см2
площі (тканина, шкіра, посуд та ін.) або
в 1 г об’єкту (бавовна, шерсть, пряжа,
мило, косметичні засоби) об’єктів.
Визначення
кількості мікроорганізмів па поверхні
товарів. Змивають
10 см3 площі досліджуваного об’єкту
за допомогою стерильних трафаретів,
ватних тампонів і 100 см3 стерильної
води в колбах.
У
чашку Петрі піпеткою вносять 1 см3
змиву, запивають розплавленим МПА
і вміщують у термостат.
Визначення
кількості мікроорганізмів в одиниці
маси товарів. Дотримуючись
стерильності, зважують 10 г досліджуваного
об’єкта і переносять у колбу з 90 см3
стерильної води, ретельно перемішують,
збовтуючи впродовж 5 хв. Таким чином
отримують розведення 1:10. Далі піпеткою
відбирають з розведення 1 см3
суспензії, висівають у чашку Петрі,
заливають розплавленим МПА і вміщують
у термостат.
Облік
результатів.
Проводиться шляхом підрахунку кількості
колоній, що виросли на чашках Петрі, з
урахуванням розведення.
Отримані
результати порівнюють з чинними вимогами
і роблять висновок про ступінь
бактеріального забруднення досліджуваних
об’єктів.
384
Додаток
7
ОДЕРЖАННЯ
ЧИСТОЇ КУЛЬТУРИ БАКТЕРІЙ
Цей
метод зводиться до наступного. При
розмішуванні розведеного висівного
матеріалу в розплавленому твердому
поживному середовищі мікробні
клітини розподіляються більш-менш
далеко одна від одної. При застиганні
поживного середовища окремі клітини
закріплюються у ньому у визначеному
місці. Кожна ізольована таким чином
клітина розмножується на тому місці,
куди потрапила, утворюючи накопичення
клітин одного виду. Таке скупчення
клітин називається колонією.
Колонії видно неозброєним оком. Кожна
колонія, яка утворилася з однієї клітини,
є чистою культурою, яку необхідно
ізолювати в окрему пробірку з поживним
середовищем.
Щоб
виростити чисту культуру і в подальшому
процесі роботи не забруднювати її,
необхідно дотримуватися стерильності.
Техніка
роботи при виділенні чистих культур:
три
пробірки з МПА (по 10-12 мл агару у кожній)
нагрівають на киплячій водяній бані
до розплавлення агару.
три
стерильних чашки Петрі розгортають з
паперу і нумерують (1, 2, 3). На кожній
чашці вказують з чого зроблено висів,
дату висіву і ким він зроблений.
Розплавлений
агар переносять з кожної пробірки в
окрему чашку Петрі, дотримуючись при
цьому правил стерильності. Корок
пробірки обпалюють над полум’ям
пальника, потім, витягнувши його,
обпалюють край пробірки і, злегка
відкривши чашку, виливають до неї
поживне середовище з пробірки, після
чого кришку чашки швидко закривають.
У процесі роботи не можна торкатися ні
пальцями, ні пробіркою нижньої або
верхньої грані чашки.
Пропаленою
петлею беруть одну краплю висівного
матеріалу (висівним матеріалом може
бути вода або інший рідкий продукт, а
також настої різних продуктів,
бактеріальні суспензії, що містять
суміш різноманітних мікробів).
Злегка
піднявши кришку чашки № 1, змивають
висівний матеріал з петлі у розплавлене
поживне середовище і чашку зразу ж
закривають, а обмиту вже петлю змивають
повторно у поживне середовище чашки №
2, і потім цю ж петлю змивають у поживне
середовище чашки № 3. Таким чином,
отримують три послідовних розведення
висівного матеріалу. У чашку № 1 могло
потрапити дуже багато мікробних клітин,
у чашці № 2 їх буде значно менше, а в
385
чашку
№ 3 потрапляє незначна їх кількість.
Після цього, злегка похитуючи чашку,
ретельно перемішують поживне середовище,
щоб внесені мікроорганізми рівномірно
в ній розподілились. Температура
поживного середовища при внесенні в
нього висівного матеріалу повинна бути
не вищою за 45°С (при більш високій
температурі можуть загинути вегетативні
клітини мікробів). Усі операції щодо
перенесення поживних середовищ у чашки,
внесення висівного матеріалу і
перемішування його мають бути проведені
швидко (щоб не застиг агар).
Перемішавши
вміст, чашки залишають на столі до
застигання агару (5-7 хв), а потім
перевертають догори дном і вміщують у
термостат для вирощування мікробів,
де підтримується температура
32...36°С.
Через
2-3 дні у тих місцях, де закріпились
клітини в момент застигання поживного
середовища, утворюються видимі
неозброєним оком колонії. Кількість
колоній буде зменшуватись від чашки №
1 до чашки № 3. У чашці № 3 колоній буде
небагато і вони будуть розміщені
ізольовано одна від одної. Для того,
щоб впевнитись у тому, що ця колонія є
чистою культурою, тобто утворилася з
однієї клітини, необхідно виготовити
препарат. Якщо при перегляді препарату
під мікроскопом усі клітини виявляються
однаковими за своїми морфологічними
ознаками, то можна вважати, що ця колонія
є чистою культурою.
Виділену
і перевірену чисту культуру необхідно
ізолювати в пробірку на скошений МПА.
Для
цього пробірку з розплавленим МПА (5-6
мл) кладуть у нахиленому положенні й
залишають до застигання агару. Потім
пробірку беруть у ліву руку, обхопивши
її пальцями. Далі петлю обпалюють і
охолоджують, торкаючись поживного
середовища біля тієї колонії, яку будуть
ізолювати, і на неї беруть небагато
бактеріального нальоту колонії.
Обпалюють корок пробірки, виймають і
затискують її між мізинцем і долонею
правої руки. Обпалюють край пробірки
і вводять петлю з бактеріальним нальотом
всередину пробірки, проводять петлею
зигзагоподібну лінію по поверхні
скошеного МПА, виймають петлю з пробірки,
обпалюють внутрішній кінець ватного
корку і закривають пробірку. Таким
чином, здійснивши висів чистої культури
з колонії на чашці Петрі у пробірку зі
скошеним МПА, проводиться ізолювання
чистої культури. Щоб запобігти забрудненню
чистої культури висів необхідно
проводити швидко,
.186
близько
біля вогню: тримати пробірку в
горизонтальному стані; корок не повинен
торкатися руки.
Пробірки
з висівами вміщують на 2-3 дні в термостат.
За цей час у результаті розмноження
бактерій поверхня скошеного агару
покривається нальотом чистої культури
бактерій.
Додаток
8
КУЛЬТУРАЛЬНІ
ВЛАСТИВОСТІ МІКРООРГАНІЗМІВ
Характер
росту на твердому поживному середовищі
МГ1А вивчають з детальним описом форми,
розміру, кольору, поверхні, консистенції,
країв і структури колоній.
Форма:
округла, неправильна, коренеподібна,
еліпсоподібна та ін.
Розмір
(діаметр в мм): точкові колонії - до 1
мм, дрібні - 1-2 мм, середні - 2-4 мм, великі
- більше 4 мм.
Колір
(обумовлений пігментом): білий, червоний,
синьо-зелений, жовтий, оранжевий;
мікроби, які не утворюють пігменту,
мають колонії сірувато-білі (безбарвні).
Рельєф
(профіль колонії"): плескаті, опуклі,
куполоподібні, плескатоопуклі з
піднятим або запалим центром, піднятими
краями.
Поверхня:
гладенька, зморшкувата, бородавчата,
шорстка, звивиста та ін.
Блиск
поверхні:
блискуча, матова, тьмяна.
Прозорість:
прозора, непрозора, напівпрозора.
Характер
країв,
рівні, хвилясті, локоноподібні,
лопатоподібні, бахромчасті, зазубрені,
коренеподібні, розпливчасті (визначають
мікроскопуванням за збільшенням 8x15).
Структура:
дрібнозерниста або крупнозерниста,
строката, луската, струпна, гомогенна,
радіально або концентрично покреслена
(визначають мікроскопуванням за умови
збільшення 8х 15).
Консистенція:
слизиста, суха, мазеподібна, тістоподібна,
кашоподібна, крихка (визначають під
час виготовлення мазків за допомогою
бактеріологічної петлі).
387
