- •Санітарно-показові мікроорганізми
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8. Мікробіологія харчових продуктів
- •Мікробіологія молока та молочних продуктів
- •Мікрофлора сирого молока
- •Види мікробного псування молока
- •Мікрофлора питного молока
- •Мікробіологічні показники пастеризованого молока (за дсту 2661-94)
- •Мікрофлора кисломолочних продуктів
- •Мікрофлора сирів
- •Мікрофлора масла
- •Мікрофлора морозива
- •Мікробіологія м’яса та м’ясних продуктів
- •Мікробіологія яєць та яєчних продуктів
- •Мікробіологія риби та рибііих продуктів
- •Мікробіологія плодоовочевих товарів
- •Хвороби фруктів
- •Хвороби овочів
- •Мікробіологія квашених та солоних фруктів, овочів
- •Мікробіологія зерноборошняних товарів
- •Зміна мікрофлори зерна пшениці різної вологості після зо днів зберігання при температурі 20°с
- •Мікробіологія смакових товарів
- •Мікробіологія жирових продуктів
- •Мікробіологія крохмалю, цукру та кондитерських виробів
- •Забруднення цукру мікроорганізмами (у перерахунку на 10 г) за д. Бронштейном
- •Мікробіологічні показники якості борошняних кондитерських
- •Мікробіологія консервів
- •Тривалість відмирання спор при нагріванні до різних температур, у хв
- •Розділ 9. Мікробіологія непродовольчих товарів
- •Мікробіологія шкіри та шкіряних виробів
- •Мікробіологія гумових виробів
- •Мікробіологія текстильних товарів
- •Вплив обробки на стійкість бавовняних тканин до дії гриба і бактерій Cytophaga
- •Мікробіологія парфумерно-косметичних виробів
- •Мікробіологія паперу та паперових виробів
- •Мікробіологія деревини і виробів з дерева
- •- Шнур, який складається з 2-х типів гіф (а - тонкостінних; б - товстостінних); 2 - базидіоспори
- •- Базидіоспора
- •Мікробіологічна корозія заліза та сталі
- •Біодеградація синтетичних матеріалів
- •Біодеградація малярського покриття
- •Біодеградація асфальту, палива та мастильних матеріалів
- •Біодеградація асфальту
- •Мікроорганізми в паливі та мастильних матеріалах
- •Біодеградація фармацевтичних виробів
- •Які зміни якості непродовольчих товарів та матеріалів спричинюють мікроорганізми?
- •Мікробіологія шкіри та шкіряних виробів. Дефекти шкіри, спричинені мікроорганізмами.
- •Процес мікробіологічного розкладу волокон рослинного та тваринного походження.
- •Шляхи підвищення біостійкості текстильних виробів.
- •Мікробіологічні показники безпеки парфумерно-косметичних виробів.
- •Мікробіологія паперу та паперових виробів.
- •Які мікроорганізми спричинюють руйнування деревини і виробів з дерева?
- •Біодеградація асфальту, палива та мастильних матеріалів.
- •Біодеградація малярського покриття.
- •Біодеградація синтетичних полімерних матеріалів та виробів з них.
- •Додатки
- •Оптичний мікроскоп і робота з ним
- •Виготовлення та мікроскопування препаратів
- •Виготовлення препаратів методом роздавленої краплі
- •Фарбування бактерій за методом грама
- •Визначення санітарного стану торговельних підприємств за загальною кількістю мафам (мезофільних аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів)
- •Визначення загальної кількості мікроорганізмів на поверхні обладнання, інвентарю, посуду, рук, спецодягу
- •Визначення наявності бактерій групи кишкових паличок (бгкп) у молоці
- •Розрахунок і визначення колі-тигру молока за бродильною пробою (гост 9225)
- •Визначення якості кисломолочних продуктів за складом їх мікрофлори (гост 9225)
- •Орієнтовний склад мікрофлори кисломолочних продуктів (гост 9225)
- •Санітарно-бактеріологічне дослідження кондитерських виробів з кремом на наявність золотистого стафілококу
- •Мікроскопічний аналіз свіжості м’яса (гост 2392)
- •Санітарно-бактеріологічне дослідження якості ковбасних виробів Визначення загальної кількості за показником мафам
- •Дослідження ковбасних виробів на наявність бактерій групи кишкових паличок (бгкп) і бактерій роду Сальмонела
- •Роду Протей
- •Міжнародна класифікація бактерій
Додаток
13
Метод
ґрунтується на визначенні кількості
бактерій і ступеня розкладу м’язової
тканини шляхом мікроскопування
мазків-відбитків.
Поверхню
досліджуваного зразка м’яса
простерилізувати розпеченим шпателем
або обпалити тампоном, змоченим у
спирті.
Вирізати
стерильними ножицями шматки м’яса
розміром 2,0 х 1,5 х 2,5 см. Поверхнями зрізів
шматки прикласти до стерильного
знежиреного предметного скла (зробити
по три відбитки на двох предметних
скельцях).
Препарати
висушити на повітрі, зафіксувати над
полум’ям пальника, зафарбувати за
методом Грама і розглянути за допомогою
мікроскопа.
М’ясо
вважається свіжим,
якщо
в мазках-відбитках не виявлено мікрофлори
або в полі зору препарату видно поодинокі
(до 10 клітин) кулясті та паличкоподібні
бактерії і відсутні сліди розкладу
м’язової тканини.
М’ясо
вважають сумнівної
свіжості, якщо
в полі зору мазка- відбитка знайдено
не більше 30 кулястих та паличкоподібних
бактерій і видно сліди розкладу м’язової
тканини.
М’ясо
вважають несвіжим,
якщо
в полі зору мазка-відбитка знайдено
більше 30 кулястих та паличкоподібних
бактерій та спостерігається значний
розклад м’язової тканини.
391Мікроскопічний аналіз свіжості м’яса (гост 2392)
Додаток
14
Обраний
зразок ковбаси протерти ватним тампоном,
змоченим в етиловому спирті, й обпалити.
Стерильним скальпелем розрізати зразок
на дві половини вздовж, не перерізуючи
нижньої сторони оболонки. З обох
половинок всієї поверхні розрізу
стерильним скальпелем зіскоблити
фарш, а також вирізати шматки фаршу
зсередини.
На
технічній вазі, дотримуючись правил
стерильності, зважити
г
фаршу, помістити наважку в стерильну
фарфорову ступку і розтерти зі
стерильним піском, доливаючи невеликими
порціями 9 см3 стерильної води
(розведення 1:10).
У
чашку Петрі стерильною піпеткою внести
0,1 см3 отриманої суспензії (0,01 г
досліджуваного продукту), залити
розплавленим і охолодженим до 45...48 °С
МПА, перемішати і після застигання
помістити в термостат для вирощування
мікроорганізмів при температурі 37°С.
Облік
результатів проводять шляхом підрахунку
кількості колоній, що виросли на МПА,
з урахуванням розведення і порівняння
отриманих результатів із чинними
стандартами і СанПіНами.
Щоб
виявити БГКП і бактерії роду Сальмонела,
здійснюють висіви на елективне
середовище Ендо (фуксин-сульфітний
агар), яке містить лактозу і фуксин-сірчисту
кислоту. Для цього стерильною піпеткою
висівають 0,1 см3 суспензії (0,01 г
продукту) на поверхні поживного
середовища Ендо у чашки Петрі. Висів
розподіляють рівномірно по всій поверхні
середовища за допомогою стерильного
скляного шпателя. Чашки з посівами
поміщають у термостат для вирощування
мікроорганізмів при температурі 37°С.
Кишкова
паличка зброджує лактозу, внаслідок
чого утворюються альдегіди, що
сприяють виділенню у вільному стані
фуксину з
392Санітарно-бактеріологічне дослідження якості ковбасних виробів Визначення загальної кількості за показником мафам
Дослідження ковбасних виробів на наявність бактерій групи кишкових паличок (бгкп) і бактерій роду Сальмонела
