фуксин-сірчистої кислоти. Фуксин забарвлює колонії кишкової палички в такі кольори: темно-червоний, яскраво-рожевий та рожевий з темним центром. Сальмонели не зброджують лактозу і на сере­довищі Ендо ростуть у вигляді прозорих незабарвлених колоній.

За наявності підозрілих для бактерій групи кишкових паличок і роду Сальмонел колоній, виготовляють з них фіксовані мазки і фарбують за методом Грама. Виявлення при мікроскопуванні коротких грамнегативних, неспорових, поодиноких паличок свідчить про наявність БГКП і сальмонел.

Дослідження ковбасних виробів на наявність бактерій

Роду Протей

Для виявлення бактерій роду Протей здійснюють висіви на свіжо приготовлений скошений м’ясо-пептонний агар (МПА) у пробірках.

Для цього стерильною піпеткою слід взяти 0,5 см³ приготованої суспензії (0,05 г досліджуваного продукту) і помістити в краплину конденсаційної вологи на дні пробірки зі скошеним МПА. Пробірки з висівами поставити вертикально в термостат при температурі 37°С для вирощування мікроорганізмів на 24 год.

При перегляді посівів звертають увагу на наявність типового росту для бактерій роду Протей: у вигляді прозорого вуглеподібного нальоту з голубим відтінком.

За наявності типового росту виготовляють фіксовані мазки і зафарбовують їх за методом Грама. Виявлення під час мікро­скопування поліморфних грамнегативних паличок свідчить про наявність у досліджуваному зразку бактерій роду Протей.

393

Додаток 15

Міжнародна класифікація бактерій

1. відділ. Ціанобактерії. Раніше їх називали "синьо-зеленими водоростями". Це фототрофні (фотосинтезуючі) мікроорганізми. Фотосинтез здійснюється з виділенням кисню. Утворюють прості або розгалужені нитки. Ціанобактерії заслуговують на увагу як продуценти харчового білка.

2. відділ. Бактерії. Цей відділ ділиться на 19 частин.

Частина 1. Фототрофні (фотосинтезуючі) бактерії. Це переваж­но водні бактерії, що мають клітини різної форми. У клітинах є пігменти бактеріохлорофіли і каротиноїди. До фототрофних бактерій належать пурпурні бактерії і зелені сіркобактерії. Фотобактерії поділяються на такі порядки, родини і роди:

Порядок 1. Rhodospirillales

Родина Rhodospirillaceae Родина Chromatiaceae

Рід I. Rhodospirillum Рід 1. Chromatium

Рід II. Rhodopseudomonas Рід II. Thiocystis

Рід III. Rhodomicrobium Рід III. Thiosarcina

Родина Chlorobiuceae Рід IV. Thiospirillum

Рід I. Chlorobium Рід V. Thiocapsa

Рід II. Prosthecochloris Рід VI. Lamprocystis

Рід III. Chloropseudomonas Рід VIII. Thidictyon

Рід IV. Pelodictyon Рід IX. Amoebobakter

Рід V. Clathrochloris Рід X. Ectothiorhodospira

Частина 2. Слизисті бактерії. Ці бактерії переміщуються ковзанням (повзучі). Слизисті бактерії поділяють на два порядки:

• Міксобактерії - палички, що утворюють плодові тіла - нагромадження клітин, замкнених у слизу. Клітини в плодових тілах переходять у стан спокою - міксоспори. Міксобактерії живуть, головним чином, у ґрунті, на рослинних залишках, які розкладаються.

• Циюфаги - палички і нитки, що не утворюють плодових тіл. Це переважно водні бактерії, які можуть жити і в ґрунті. Слизисті бактерії поділяються на такі порядки, родини та роди:

394

Порядок 1. Myxobacterales

Родина I. Myxococcaceae

Рід І. Мухо coccus

Родина II. Archangiaceae

Рід I. Archangium

Родина III. Cystobacteriaceae

Рід I. Cystobacter

Рід II. Melittangium

Рід III. Stigmatella

Родина IV. Polyangiaceae

Рід I. Polyangium

Рід II. Nannocystis

Рід III. Chondromyces

Порядок 2. Cytophagaceae

Родина I. Cytophagaceae

Рід I. Cytophaga

Рід II. Flexibacter

Рід III.Herpetosiphon

Рід IV. Flexithrix

Рід V. Saprospira

Рід VI. Sporocytophaga

Родина II. Beggiatoaceae

Рід I. Beggiatoa

Рід II. Vitroescilla

Рід III. Thioploca

Родина III. Simonsiellaceae

Рід I. Simonsiella

Рід II. Alisiella

Родина IV. Leucotrichaceae

Рід I. Leocothrix Рід II. Thiothrix

Родини і роди невизначеної належності

Рід Toxothrix Родина Achromatiaceae Рід I. Achromatium Родина Pelomataceae

Рід Реіотепа Рід Achroonema Рід Реіоріоса Рід Desmanthos

Частина 3. Хпамідобактерії. Це, в основному, бактерії з чохлом, що вміщують оксид марганцю або окиси заліза. Хламідо- бактерії можуть бути у вигляді поодиноких клітин або ниток, рух­ливими або прикріпленими до субстрату. Живуть вони у водоймищах та зустрічаються і в грунті. Поділяються на такі роди:

Рід Sphaerotilus Рід Leptothrix Рід Lieskeella Рід Phragmidiothrix Рід Crenothrix Рід Clorothrix

395

Частина 4. Брунькуючі й стебепькові бактерії. Вони утворюють стебла або бруньки, а також інші відростки. Поширені в фунті і водоймищах. Поділяються на такі роди:

Рід Caulobacter Рід Asticcacaulis

Рід Hyptomicrobium Рід Hytomonas Рід Pedomicrobium

Рід Ancalomicrobium Рід Prosthecomicrobium Рід Thiodendron

Рід. Seliberia Рід Gallionella Рід Nevskia Рід Planotomyces Рід. Metallogenium Рід Caulococus Рід Kusnezovia Рід Pasteuria

Рід Blastobacter

Частина 5. Спірохети. Це тонкі одноклітинні бактерії, які мають спіралі довжиною від 3 до 500 мкм. Вони рухливі, ендоспор не утворюють. Деякі види патогенні. Наприклад, до спірохет відносять збудників сифілісу і поворотного тифу. Класифікуються так:

Порядок 1. Spirochaetales Родина I. Spirochaetaceae

Рід I. Spirocheta Рід II. Cristispira Рід III. Treponema Рід IV. Borrelia Рід V. Leptospira

Частина 6. Спіральні та зігнуті бактерії. Це бактерії з одним або декількома завитками. Рухаються за допомогою джгутиків. Головним чином, сапрофіти, але зустрічаються і патогенні види. Поділяються на такі родини та роди:

Родина 1. Spirillaceae Роди невизначеної належності

Рід I. Spirillum Рід I. Bdellovibric

Рід II. Campylobacter Рід II. Microcyclus

Частина 7. Грамнегативні аеробні палички і коки. Це, переважно, рухливі палички, досить поширені у природі, серед яких є види, патогенні для рослин. До цієї групи належить багато бактерій,

Рід III Pelosigma Рід IV. Brachyarcus

396

які є збудниками псування харчових продуктів. Поділяються на такі

родини і роди:

Родина II. Azotobacteraceae

Рід I. Azotobacter Рід II. Azomonas Рід III. Beijerinckia Рід IV. Derxia

Родина IV. Methylomonadaceae

Рід l.Methilomonas Рід II. Methilococcus

Родина I. Pseudomonadaceae

Рід I.Pseudomonas

Рід II. Xanthomonas

Рід III. Zoogloea

Рід W.Gluconobacter

Родина III. Rhizobiaceae

Рід I.Rhizobium

Рід II. Agrobacterium

Родина V. Halobakteriaceae

Рід I. Halobakcterium

Рід II. Halococcus

Роди невизначеної належності

Рід Alcaligenes

Рід Acetobacter

Рід Brucella

Рід Bordetella

Рід Francisella

Рід Thermus

Частина 8. Грамнегативні факультативно-анаеробні патички. Серед них є рухливі й нерухливі. Вони дуже поширені у природі. Деякі бактерії цієї групи завжди знаходяться в кишечнику людей і тварин, інші є збудниками інфекційних кишкових захворювань (дизентерії, черевного тифу, паратифу), деякі є збудниками харчових отруєнь (сальмонела, протей). Поділяються на такі родини і роди:

Родина Enlerobacteriaceae

Рід I. Escherichia Рід II. Edwardsiella Рід III.Citrobacter Рід IV. Salmonella Рід V. Shigella Рід VI. Klebsiella Рід VII. Enterobacter Рід VIII. Haftia Рід IX. Serratia Рід X. Proteus Рід XI. Yersinia Рід XII. Erwinia

Родина Vibrionaceae

Рід I. Vibrio Рід II. Aeromonas Рід III. Plesiomonas Рід IV. Photobacter Рід V. Lucibacteria

397

Роди невизначеної належності

Рід Zymomonas

Рід Chromobacterium

Рід Flavobacterium

Рід Haetophilus ( Н.vaginalis)

Рід Pasteurella Рід Actinobacilus Рід Cardiobacterium Рід Streptobacillus Рід Callymmatobacterium Паразити Paramecium

Частина 9. Грамнегативні анаеробні бактерії. Це одноклітинні або поліморфні палички, рухливі або нерухливі, спор не утворюють. Серед них є патогенні види, що є збудниками гнійних чи гангре­нозних інфекцій. Поділяються на такі родини та роди:

Родина Т. Bakteroidaceae Роди невизначеної належності

Рід I. Bacteroides Рід I. Desulfovibrio

Рід II. Fusobacterum Рід II. Butyrivibrio

Рід III. Leptotrichia Рід III. Succinivibrio

Рід IV. Lachnospira Рід V. Selenomonas

Частина 10. Грамнегативні коки і кокобацили. Клітини у цих бактерій сферичні, інколи сполучені попарно, а інколи утворюють різні скупчення, нерухливі. Зустрічаються види, патогенні для людей і тварин. Розрізняють такі роди та види:

Родина Neisseria Роди невизначеної належності

Рід I. Neisseria Paracoccus

Рід II. Branhamella Lampropedia

Рід III. Moraxella Рід IV. Acinetobacter

Частина 11. Грамнегативні анаеробні коки. Утворюють пари, ланцюги, але бувають і поодинокі. Живуть у травному тракті людини і тварини. Непатогенні. Належать до однієї родини, яка ділиться на три роди, а саме:

398

Родина Veillonellaceae

Рід І. Veillonella Рід II. Acidaminococcus Рід III. Megasphaera

Частина 12. Грамнегативні хемолітотрофні бактерії. Це палич­коподібні, еліпсоподібні та сферичні клітини без ендоспор. Серед них є рухливі й нерухливі. Енергію отримують за рахунок окиснення аміаку або нітрату, сірки, а також її сполук. Вуглець фіксують із вуглекислого газу повітря. Живуть у грунті та воді. Залежно від того, які речовини окиснюють, поділяються на такі родини та роди:

а) бактерії, які окиснюють аміак або нітрати:

Родина I. Nitrobacteraceae

Рід I. Nitrobacter Рід II. Nitrospina Рід III. Nitrococcus Рід IV. Nitrosomonas Рід V. Nitrosospira Рід VI. Nitrosococcus Рід VII. Nitrosolobus

б) бактерії, які здатні до метаболізму сірки:

Рід Thiobacillus Рід Sulfolobus

Рід Thiobacterium Рід Makromonas

Рід Thiovulum Рід Thiospira

в) бактерії, які накопичують залізо або оксиди марганцю:

Родина I. Siderocapsaceae

Рід I. Siderosapsa Рід II. Naumannietia Рід III. Ochrobium Рід IV. Siderococcus

Частина 13. Метаноутворювальні бактерії. Це палички або коки. Рухливі або нерухливі, грампозитивні та грамнегативні. Спор не утворюють. Анаероби, що утворюють метан, у природі дуже поширені. Входять до однієї родини, що поділяється на 3 роди:

Родина 1. Methanobactericeae Рід I. Metanobacterium Рід II. Methanosarcina Рід III. Methanococcus

399

Частина 14. Грампозитивні коки мають кулясту форму. При розмноженні клітини цих бактерій поділяються в одній або кількох площинах з утворенням правильних чи неправильних угруповань, ланцюгів, пакетів та ін. Вони аероби, факультативні анаероби або мікроафосфіли. Досить поширені у природі. Багато з них є причиною псування різних харчових продуктів. Деякі стафілококи можуть розвиватися на харчових продуктах, продукувати токсичні речовини і спричинювати отруєння. До цієї групи бактерій належать молочнокислі стрептококи, що використовуються при виробництві кисломолочних та деяких інших продуктів. Коки цієї групи, враховуючи наявність кисню, поділяються на такі родини та роди:

а) аероби і факультативні анаероби:

Родина І. Місгососсасеае Родина II. Streptococcaceae

Рід I. Micrococcus Рід I. Streptococcus

Рід II. Staphilococcus Рід II. Leuconostoc

Рід III. Planococcus Рід III. Pedicoccus

Рід IV. Aerococcus Рід V. Gemella

б) анаероби:

Родина III. Peptococcus

Рід I. Peptococcus Рід II. Peptostreptococcus Рід III. Rumonococcus Рід IV. Sarcina

Частина 15. Палички і коки, які утворюють ендоспори. Більшість паличок грампозитивні, рухливі. Серед бактерій цієї групи є аероби, анаероби, факультативні анаероби. Багато з них спричиню­ють псування харчових продуктів. Зустрічаються патогенні бактерії, які можуть передаватися через харчові продукти і спричинювати захворювання (збудник сибірської виразки). До цієї групи належить також збудник найважчого харчового отруєння - ботулізму. Поділяються на такі родини та роди:

Родина І. ВасіІІасеае Рід невизначеної належності

Рід I. Bacillus Oscillospira

Рід II. Sporolactobacillus

Рід \\\.Clostridium

Рід IV. Desulfomaculum

Рід V. Sporosarcina

400

Частина 16. Грампозитивні аспорогенні паличкоподібні бактерії. Це поодинокі і з’єднані у вигляді ланцюгів рухливі або нерухливі палички. До цієї групи відносяться і паличкоподібні молочнокислі бактерії, які використовують при виготовленні кисломолочних продуктів, сирів, квашених овочів, у приготуванні тіста. Поділяються на такі родини і роди:

Родина Lactobacilaaceae Роди невизначеної належності

Рід I. Lactobacillus Рід I. Listeria

Рід Erysilothrix Рід Caryophanon

Частина 17. Актиноміцети і споріднені організми. До них нале- жать коринеформні, пропіоновокислі бактерії й актиноміцети. Бактерії цієї групи паличкоподібні, часто неправильної форми, мо- жуть утворювати гіфи. Деякі актиноміцети ростуть у вигляді тонких розгалужених ниток, утворюють міцелій. Вони розмножуються спорами, що утворюються на повітряних галузках міцелію і часто бувають забарвлені у різні кольори. Широко поширені у природі. Можуть зустрічатися і на харчових продуктах, викликати їх псування. Серед актиноміцетів є патогенні види (дифтерійна і туберкульозна палички та ін.). Деякі актиноміцети продукують антибіотики і використовуються для їхнього промислового виробництва. Класифі-

кація цієї групи бактерій така:

Родина Corinebacteriaceae

Рід I. Corynebacterium

а) патогени людей і тварин

б) патогени рослин

в) непатогенні Corinebacteria Рід II. Arthrobacter Рід III. Cellulomonas Рід IV. Kurthia Порядок І.

Родина I. Actinomycetaceae

Рід I. Actinomyces Рід II. Arachnia Рід III. Bifidobacterium Рід IV. Bacterionema Рід V. Rothia

Роди невизначеної належності

Рід I. Brevibacterium

Рід II. Microbacterium

Родина I. Propioniobacteriaceae

Рід I. Propioniobacterium Рід II. Eubacterium

Родина II. Mycobacteriaceae

Рід I. Mycobacterium Родина III. Frankiaceae

Рід I. Frankia

401

Родина IV. Actinoplanaceae

Рід I. Actinoplanes Рід II. Spirilloplanes Рід III. Streptosporangium Рід IV. Amorphosporangium Рід V. Ampullariella Рід VI. Pilimelia Рід VII. Planomonospora Рід VIII. Planobispora Рід IX. Dastylosporangium Рід X. Kitasatoa

Родина VIII. Micromonosporaceae

Рід I. Micronospora Рід II. Thermoactinomyces Рід III. Actinobifida Рід IV. Thermomonospora Рід V. Microbispora Рід VI. Micropolyspora

Родина V. Dermatophilaceae

Рід I. Dermatophilus

Рід II. Geodermatophilus

Родина VI. Nocardiacaea

Рід I. Nocardia

Рід II. Pseudonocardia

Родина VII. Streptomycetaceae

Рід I. Straptomyces

Рід II. Streptoverticillium

Рід III. Sporichthya

Рід IV. Microllobosporia

402

Частина 18. Рикетсії. Це паличкоподібні та кокові бактерії.

Вони нерухливі, грамнегативні, спор не утворюють. Належать до внутрішньоклітинних паразитів. Деякі з них є збудниками

захворювань тварин і людей (висипний тиф, ку-лихоманка). Переносять рикетсії, в основному, воші, блохи, кліщі. їх класифікація: Порядок 1 Rikets idles

Родина I. Riketsiaceae Родина II. Bartonellaceae

Рід I. Riketsia Рід I. Bartonella

Рід II. Rochalimaea Рід II. Grahamella

Рід III. Coxiella Родина III. Anaplasmataceae

Рід IV. Ehrlichia Рід I. Anaplasma

Рід V. Cowdria Рід II. Par anaplasma

Рід VI. Neorickettsia Рід III. Aegyptionella

Рід VII. Wolbachia Рід IV. Haemobartonella

Рід VIII. Symbiotes Рід V. Eperythrozoon

Рід IX. Blattabacterium

Рід X. Rickettsiella

Порядок 2.Chlamydiales Родина I. Chlamydiaceae

Рід I. Chlamydia

Частина 19. Мікоплазми клітин цих організмів не мають клітинної стінки й оточені тільки тришаровою мембраною. Клітини дуже дрібні, деколи ультрамікроскопічного розміру (близько 200 нм), поліморфні, різної форми (від кокової до ниткоподібної). Серед них зустрічаються сапрофіти і паразити. Деякі є збудниками захворювань людей, тварин і рослин. їх класифікація:

Порядок І. Mycoplasmalales

Родина I. Mycoplasmataceae

Рід I. Mycoplasma

Родина II. Acholeplasmataceae

Рід I. Acholeplasma

Роди невизначеної належності

Thermoplasma

Spiroplasma.

403