- •Азія і Африка
- •73. Соціально –економічне і політичне становище китаю на рубежі нової і новітньої історії. Рух 4 травня 1919 р. Створення кпк.
- •79. Радянський рух в китаї та його поразка (1928 – 1935)
- •52. Початок національної революції в китаї 1925 – 1927 рр Її характер рушійні сили та особливості.
- •14 Громадянська війна в Китаї і прихід до влади кпк (1946 – 1949)
- •26. Відбудова народного господарства в кнр (1949 – 1952 рр.)
- •23. Будівництво соціалізму в кнр (1953 – 1957 рр. ) 8 зїзд кпк та його рішення.
- •38. Великий стрибок у кнр та його наслідки. (1958 – 1960 рр.)
- •12. Аграрні перетворення в кнк у 80–х рр. ХХст. – поч. Ххі ст. Та їх наслідки.
- •6. Реформування китайської промисловості 80-ті рр. Хх ст. – поч. Ххі ст.
- •68.Причини реформ у кнр та розробка їх концепції (друга половина 70- х рр. –поч . 80 –х рр.)
- •54. Соціально-економічний і політичний розвиток республіки Кореї у 50–х. Рр. Хх ст. – поч. Ххі ст. Економічна криза 1997–1998 рр.Та її наслідки. Складові корейського економічного дива.
- •22. Формування режиму авторитарної влади Чойбалсана в мнр (кінець 20 – поч. 30 – х рр. Хх ст.)
- •57. Соціально – економічний і політичний розвиток Пакистану у 80 – х рр. Хх ст. – поч. Ххі ст.
- •64. Утворення Саудівської Аравії. Внутрішня і зовнішня політика уряду у 30 – 1 пол . 40 – х рр. Хх ст.
- •93. Соціально-економічний і політичний розвиток м’янми у 50 – х рр. Хх ст.. Поч. – ххі ст.
- •58. Національна революція в Туреччині (1918 – 1923 ) та її наслідки.
- •98. Внутрішня і зовнішня політика Турецького уряду у 30 – ті рр. Хх ст.
- •18. Туреччина у повоєнні роки. Внутрішня і зовнішня політика уряду у 50 – х рр.. Політична криза 1960 р. І військовий переворот.
- •96. Соціально-економічний розвиток Туреччини в 60–х-1 пол. 70- х рр.. Хх ст.
- •3. Соціально-економічний та політичний розвиток Туреччини у 90 –х рр. Хх ст–поч. Ххі ст. Причини зростання ролі ісламського фактору.
- •13. Визвольна війна Афганського народу за незалежність у 1919 р.
- •2. Квітневий переворот 1978 р. В Афганістані. Афгано-радянська війна 1979 – 1989 рр. Та її наслідки.
- •69. Громадянська війна 90 – х рр.. В Афганістані. Прихід до влади талібів та політика їх уряду. Воєнні дії сша і їхніх союзників проти талібів. Формування нового політичного режиму.
- •42. Загостр. Внутріш. Пол. Ситуації в Індії в кінці 80-поч 90-хрр. Політика реформ та їх наслідки.
- •85. Кампанія громадянс. Непокори в Індії.
- •45. Основні напрями соц.-екон. І пол. Розв. Японії у др. Пол. 70- 80-х рр. Хх ст.
- •17. Соц.-екон. І пол розвиток Афганістану у др. 40-х – пер пол. 70-рр. Хх
- •41. Соц.-екон. Розв. Ізраїлю в 70- поч ххі ст.
23. Будівництво соціалізму в кнр (1953 – 1957 рр. ) 8 зїзд кпк та його рішення.
Ідейно-політична перемога Мао Цзедуна в цій внутрішньопартійній боротьбі призвела до принципових змін в соціально-економічній політиці КПК, і перш за все в аграрній сфері. Основні причини цього пов'язані, перш за все, з низьким рівнем розвитку продуктивних сил села, з малоземеллям, з перенаселеністю, зі слабким розвитком сільської інфраструктури, з нерозвиненістю ринкових відносин. Соціальні наслідки аграрної реформи, і перш за все опосередкування села, загострювали ця криза недовиробництва, так як вони збільшували селянське споживання і зменшували товарність сільського господарства. Вже в жовтні 1953 р. ЦК КПК приймає рішення про введення в країні хлібної монополії. Приватним особам було заборонено торгувати зерном. У містах вводилася карткова система. На наступний рік була введена державна монополія на торгівлю бавовною і бавовняними тканинами, а також державна монополія на рослинну олію. Незабаром карткова система була поширена на всі основні предмети споживання. Здійснення цих рішень зіткнулося, природно, з великими труднощами, перш за все з опором селянства. Ламаючи цей опір, потужна державна машина зуміла забезпечити значне зростання заготівель зерна. Селяни віддавали державі все товарне зерно, віддавали не тільки весь додатковий продукт свого господарства, а й частину необхідного. У результаті порушувався фізичний мінімальний рівень споживання китайського селянина, село залишалася на напівголодному пайку. У міру проведення аграрної реформи КПК прагнула залучити селянство в різні типи колективної праці і перш за все у тимчасові (сезонні) і постійні групи виробничої взаємодопомоги. В експериментальному порядку почали створюватися виробничі кооперативи. У лютому 1953 р. ЦК КПК приймає рішення про розвиток трудової взаємодопомоги і сільськогосподарської виробничої кооперації, в якому визначаються соціальні орієнтири політики партії на селі. У грудні 1953 р. ЦК КПК приймає ще одну постанову, конкретизувати шляхи і методи перетворення на селі. Мао Цзедун та деякі інші лідери КПК вирішили різко прискорити темпи будівництва «соціалізму», щоб обігнати СРСР і зайняти його місце у світовому комуністичному русі.
еоднозначною була і політична обстановка в кпк, особливо серед партійного керівництва. не припиняється ніколи прихована боротьба з питань шляхів та методів оновлення Китаю одержала тепер нових імпульсів - рішення XXс'езда КПРС, спрямовані на викриття культу особистості Сталіна, і підготовка до чергового VIIIс'езду кпк. рішення XXс'езда КПРС (1956) активізували боротьбу опонентів Мао Цзедуна, об'єктивно були підтримкою їх опору насадження культу особи Мао Цзедуна та її соціально-економічних авантюр. але і Мао Цзедун, як і своєму із задоволенням зустрів ці вирішення, побачивши в них нові можливості втілення в життя своїх честолюбних задумів ідейно-політичної гегемонії в національно-визвольному та комуністичному рухах. при цьому, природно, критику культу особи на свій рахунок вона не сприймала. незважаючи на те, що серед противників авантюристичної політики Мао Цзедуна значна частина була керівництва кпк та КНР - Шаоци лю, чень юань, ден цзихуей, бо бо, Ден Сяопін, міністр фінансів чи сяньнянь, міністр сільського господарства ляо луянь і деякі інші, вони не зуміли істотно вплинути на формування та реалізацію політики кпк в цей переломний час. вирішальне слово залишалося за Мао Цзедун. робота і рішення VIIIс'езда кпк ще раз це довели.
VIIIс'езд кпк проходив офіційно з 15 по 27 вересня 1956 р. і його делегати представляли понад 10 мільйонів членів правлячої партії. офіційним засіданням передувало закрите підготовче нарада всіх учасників з'їзду, що проходив із 29 серпня по 12 вересня (тобто на два дні більше офіційною частини). саме на цій нараді і йшло реальне обговорення і затвердження документів з'їзду, текстів доповідей та виступів делегатів, узгоджувалися кадрові питання. Мао Цзедун, не виступав на з'їзді з доповіддю, на нараді промовив велику промову, зумівши нав `язати свій підхід до аналізу ідейно-політичної ситуації в китае. в результаті з'їзд підтримав тезу Мао Цзедуна про те, що «пролетарсько-соціалістична» революція «в основному вже завершено». з'їзд також фактично схвалив усі соціальні експерименти Мао Цзедуна, високо оцінивши результати соціалістичних перетворень у місті і на селі. це була головна політична перемога Мао Цзедуна. з'їзд також схвалив розправу Мао Цзедуна з гао Ганом.
отримавши перемогу в головному політичному питанні, Мао Цзе-дун могла піти на деякі поступки в інших питаннях. так, з'їзд по доповіді Ден Сяопіна викреслив зі статуту кпк положення про те, що "ідеї Мао Цзедуна» є ідейною основою партії. доповідач також наголосив на необхідності для партії продовжувати боротьбу проти «випинання особистості, проти її прославлення», додавши, однак, що головну роль у боротьбу з культом особи в кпк грає Мао Цзедун.