- •1.Конституційні засади державної служби в Україні
- •2. Загальна характеристика чинного законодавства про державну службу в Україні.
- •Державна служба як інститут служіння інтересам народу, суспільству, державі.
- •Державна служба як галузь законодавства.
- •Державна служба як правовий інститут адміністративного права.
- •6.Визначення та ознаки державної служби, їх характеристика
- •Основні напрями реформування державної служби в Україні.
- •8. Функції державної служби: визначення, види, характеристика.
- •Організаційно-функціональні принципи державної служби.
- •Правові засади служби в органах місцевого самоврядування
- •Поняття та ознаки служби в органах місцевого самоврядування.
- •Конституційно-правові принципи державної служби
- •13. Принципи служби в органах місцевого самоврядування
- •14. Загальна характеристика проходження служби в органах місцевого самоврядування.
- •15.Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування.
- •16.Загальна характеристика військової державної служби.
- •17.Особливості державної служби в органах законодавчої, виконавчої, судової влади.
- •18.Поняття і види державних службовців.
- •24. Службовий обов'язок і особиста відповідальність державного службовця.
- •25. Професіоналізм та компетентність державного службовця.
- •26. Обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу
- •27. Адміністративна відповідальність державних службовців.
- •28. Дисциплінарна відповідальність державних службовців.
- •29. Матеріальна відповідальність державних службовців.
- •30. Спосіб заміщення вакантної посади державного службовця.
- •31. Поняття та принципи атестації державного службовця
- •Поняття і правова природа дисциплінарного провадження.
- •Принципи дисциплінарного провадження та їхня характеристика.
- •Система органів управління державною службою.
- •Правовий статус Головного управління державної служби України.
- •Державний контроль у сфері державної служби.
- •Етичні вимоги до державних службовців.
- •Особливості державної (публічної) служби в сша.
- •Особливості державної (публічної) служби в країнах Західної Європи.
- •Теорії формування еліт. Сутність понять «Адміністративна еліта», «Управлінська еліта» та «Політичні еліта».
- •Особливості функціонування патронатної державної служби.
- •Державна кадрова політика та її принципи.
- •Основні положення Стратегії державної кадрової політики на 2012-2020 роки.
- •Кадрові процеси у державній службі.
- •Методичні рекомендації з розроблення профілів професійної компетентності посад
- •Місія, цілі діяльності та структура центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу.
- •Європейські інструменти підтримки розвитку державної служби в Україні.
- •Кадровий резерв у сфері державної служби.
- •Нормативно-правова база профспілкової діяльності у сфері державної служби.
- •Хабар та хабарництво, форми надання хабарів. Відповідальність за одержання хабарів.
- •Національна Стратегія боротьби з корупцією.
- •Особова справа державного службовця: основні вимоги та порядок ведення.
- •Дипломатична служба та її специфіка.
- •55.Класифікація посад на державній службі.
- •56. Особливості проходження державної служби в органах законодавчої влади.
- •57. Бюрократія та бюрократизм як атрибут державної служби.
- •58. Атестація посадових осіб місцевого самоврядування.
- •59. Види державної служби. Ознаки, відмінності та специфіка.
- •60. Врегулювання конфлікту інтересів. Компетенційні спори у сфері державної служби.
Національна Стратегія боротьби з корупцією.
3 метою вдосконалення правових та організаційних засад запобігання і протидії корупції Президентом України був прийнятий Указ Про Національну антикорупційнустратегію на 2011-2015 роки від 21.10.2011року.
Метою Національної антикорупційної стратегії є зменшення рівня корупції в Україні шляхом усунення передумов її виникнення через упровадження превентивних заходів, зміцнення режиму законності, а також формування у суспільстві нетерпимого, негативного ставлення до корупції як суспільно небезпечного явища за допомогою спільних зусиль державних та громадських структур, за участю міжнародних організацій.
Завданнями Національної антикорупційної стратегії є:
окреслення кола причин і умов, що породжують корупцію, визначення шляхів мінімізації факторів, що детермінують її виникнення та негативні наслідки;
визначення основних напрямів державної політики у сфері запобігання і протидії корупції;
підвищення ступеня довіри до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
упровадження системи моніторингу ефективності антикорупційного законодавства та забезпечення його виконання.
Успішна протидія корупції можлива за умови наявності таких складових: належного антикорупційного законодавства, ефективного його застосування відповідними органами державної влади і органами місцевого самоврядування, координації їх діяльності; ефективної системи протидії корупції в усіх сферах діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування та на всіх рівнях; відкритості та інформованості громадськості про здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції; взаємодії об'єднань громадян з органами державної влади і органами місцевого самоврядування у сфері формування та реалізації державної антикорупційної політики, підтримки антикорупційних заходів держави громадянським суспільством.
Для реалізації Національної антикорупційної стратегії необхідні узгоджені дії державних органів та органів місцевого самоврядування щодо:
1) реформування системи державного управління та адміністративних процедур.
2) зменшення адміністративного тиску на підприємців, запобігання тінізації економіки.
3) забезпечення доброчесності на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування.
4) поліпшення умов доступу фізичних, юридичних осіб та об'єднань громадян без статусу юридичної особи до інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
5) удосконалення системи використання державного майна та бюджетних коштів.
6) оптимізації фінансування політичних партій та виборчих кампаній шляхом установлення чітких правил їх фінансування, а також забезпечення ведення ефективного незалежного контролю за таким фінансуванням.
7) удосконалення антикорупційної експертизи шляхом запровадження багатоступеневої методики оцінки корупційних ризиків у законодавстві: на рівні розробників проектів нормативно-правових актів (як формалізована самооцінка); на рівні Міністерства юстиції України (як офіційна антикорупційна експертиза проекту нормативно-правового акта); на рівні громадської експертизи, яка забезпечується існуванням прозорої процедури нормопроектування та доступністю інформації для громадськості;
8) формування громадської підтримки дій влади у запобіганні і протидії корупції.
9) удосконалення системи спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
10) підвищення кваліфікації суддів, працівників прокуратури та правоохоронних органів.
11) запобігання проявам корупції у правоохоронних органах.
12) удосконалення інституту відповідальності за корупційні правопорушення.
13) зниження рівня корупції у приватному секторі.
14) зниження рівня корупції в зонах підвищеного корупційного ризику, зокрема правоохоронній, медичній, земельній, освітній, податковій, митній сферах, у сферах державних закупівель та державної служби.
15) активізації міжнародного співробітництва у сфері запобігання і протидії корупції.
Реалізація Національної антикорупційної стратегії дасть змогу забезпечити:
- розвиток вітчизняного законодавства у контексті відповідності світовим антикорупційним стандартам, передбаченим Конвенцією Організації Об'єднаних Націй проти корупції, Кримінальною конвенцією про боротьбу з корупцією , Додатковим протоколом до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією, Цивільною конвенцією про боротьбу з корупцією , згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, рекомендаціями Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та інших міжнародних інституцій;
- підвищення ефективності системи запобігання і протидії корупції;
- зниження рівня корупції у системі правоохоронних органів, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
- скорочення обсягів тіньової економіки;
- формування у громадськості активної позиції із запобігання і протидії корупції.
