- •1.Конституційні засади державної служби в Україні
- •2. Загальна характеристика чинного законодавства про державну службу в Україні.
- •Державна служба як інститут служіння інтересам народу, суспільству, державі.
- •Державна служба як галузь законодавства.
- •Державна служба як правовий інститут адміністративного права.
- •6.Визначення та ознаки державної служби, їх характеристика
- •Основні напрями реформування державної служби в Україні.
- •8. Функції державної служби: визначення, види, характеристика.
- •Організаційно-функціональні принципи державної служби.
- •Правові засади служби в органах місцевого самоврядування
- •Поняття та ознаки служби в органах місцевого самоврядування.
- •Конституційно-правові принципи державної служби
- •13. Принципи служби в органах місцевого самоврядування
- •14. Загальна характеристика проходження служби в органах місцевого самоврядування.
- •15.Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування.
- •16.Загальна характеристика військової державної служби.
- •17.Особливості державної служби в органах законодавчої, виконавчої, судової влади.
- •18.Поняття і види державних службовців.
- •24. Службовий обов'язок і особиста відповідальність державного службовця.
- •25. Професіоналізм та компетентність державного службовця.
- •26. Обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу
- •27. Адміністративна відповідальність державних службовців.
- •28. Дисциплінарна відповідальність державних службовців.
- •29. Матеріальна відповідальність державних службовців.
- •30. Спосіб заміщення вакантної посади державного службовця.
- •31. Поняття та принципи атестації державного службовця
- •Поняття і правова природа дисциплінарного провадження.
- •Принципи дисциплінарного провадження та їхня характеристика.
- •Система органів управління державною службою.
- •Правовий статус Головного управління державної служби України.
- •Державний контроль у сфері державної служби.
- •Етичні вимоги до державних службовців.
- •Особливості державної (публічної) служби в сша.
- •Особливості державної (публічної) служби в країнах Західної Європи.
- •Теорії формування еліт. Сутність понять «Адміністративна еліта», «Управлінська еліта» та «Політичні еліта».
- •Особливості функціонування патронатної державної служби.
- •Державна кадрова політика та її принципи.
- •Основні положення Стратегії державної кадрової політики на 2012-2020 роки.
- •Кадрові процеси у державній службі.
- •Методичні рекомендації з розроблення профілів професійної компетентності посад
- •Місія, цілі діяльності та структура центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу.
- •Європейські інструменти підтримки розвитку державної служби в Україні.
- •Кадровий резерв у сфері державної служби.
- •Нормативно-правова база профспілкової діяльності у сфері державної служби.
- •Хабар та хабарництво, форми надання хабарів. Відповідальність за одержання хабарів.
- •Національна Стратегія боротьби з корупцією.
- •Особова справа державного службовця: основні вимоги та порядок ведення.
- •Дипломатична служба та її специфіка.
- •55.Класифікація посад на державній службі.
- •56. Особливості проходження державної служби в органах законодавчої влади.
- •57. Бюрократія та бюрократизм як атрибут державної служби.
- •58. Атестація посадових осіб місцевого самоврядування.
- •59. Види державної служби. Ознаки, відмінності та специфіка.
- •60. Врегулювання конфлікту інтересів. Компетенційні спори у сфері державної служби.
Дипломатична служба та її специфіка.
Дипломатична служба України - це професійна діяльність громадян України, спрямована на практичну реалізацію зовнішньої політики України, захист національних інтересів України у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном.
Дипломатичний працівник є державним службовцем, який виконує дипломатичні або консульські функції в Україні чи за кордоном та має відповідний дипломатичний ранг.
Відносини, що виникають у зв'язку з проходженням дипломатичної служби, регулюються Конституцією, законами "Про дипломатичну службу", "Про державну службу", КЗпП, Консульським статутом України, затв. Указом Президента України віл 2 квітня 1994 р. Мі? 127/94, та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Основними завданнями дипломатичної служби є:
- забезпечення національних інтересів і безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права;
- проведення зовнішньополітичного курсу України, спрямованого на розвиток політичних, економічних, гуманітарних, наукових, інших зв'язків з іншими державами, міжнародними організаціями;
- захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном;
- сприяння забезпеченню стабільності міжнародного становища України, піднесенню її міжнародного авторитету, поширенню у світі образу України як надійного і передбачуваного партнера;
- забезпечення дипломатичними засобами та методами захисту суверенітету, безпеки, територіальної цілісності та непорушності кордонів України, її політичних, торговельно-економічних та інших інтересів;
- координація діяльності інших органів виконавчої влади щодо забезпечення проведення єдиного зовнішньополітичного курсу України;
- вивчення політичного та економічного становища у світі, зовнішньої та внутрішньої політики іноземних держав, діяльності міжнародних організацій;
- забезпечення органів державної влади України інформацією, необхідною для здійснення ефективної зовнішньої та внутрішньої політики;
- здійснення інших завдань відповідно до законодавства України.
Система органів дипломатичної служби:
1) Міністерство закордонних справ України (центральний орган виконавчої влади, який забезпечує проведення зовнішньої політики держави і координацію діяльності у сфері зовнішніх зносин України);
2) представництва Міністерства закордонних справ України на території України (утворюються в регіонах, де є іноземні консульські установи чи представництва міжнародних організацій);
3) закордонні дипломатичні установи України (дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном є постійно діючими установами України, основними завданнями яких є представництво України в державі перебування та підтримання офіційних міждержавних відносин, захист інтересів України, прав та інтересів її громадян і юридичних осіб за кордоном; постійні представництва України при міжнародних організаціях є постійно діючими установами України за кордоном, основним завданням яких є представництво України при міжнародних організаціях, підтримання з такими міжнародними організаціями офіційних відносин та захист інтересів України за кордоном).
Дипломатичними працівниками можуть бути громадяни України, які мають відповідну фахову вишу освіту, необхідні професійні та ділові якості, володіють державною та іноземними мовами і за станом здоров'я можуть бути направлені у довготермінове відрядження.
Прийняття на дипломатичну службу здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли призначення на дипломатичні посади здійснює Президент України. Президент України призначає: Міністра закордонних справ України (за поданням Прем'єр-міністра України) та Надзвичайного і Повноважного Посла України, Постійного представника України при міжнародній організації. Представника України при міжнародній організації (за поданням Міністра закордонних справ України). Призначення на інші дипломатичні посади та звільнення з цих посад здійснюються відповідно до законодавства. Порядок проведення конкурсу для прийняття на дипломатичну службу визначається Кабінетом Міністрів України.
При прийнятті на дипломатичну службу може встановлюватися строк випробування до 6 місяців для перевірки професійного рівня і ділових якостей особи. З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей осіб, які претендують на посаду в системі органів дипломатичної служби, може проводитися стажування терміном до 2 місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.
Для дипломатичних працівників, які працюють у закордонних дипломатичних установах України, встановлюються такі посади: Надзвичайний і Повноважний Посол України, Постійний представник України при міжнародній організації. Представник України при міжнародній організації, Генеральний консул України. Радник-посланник, заступник Постійного представника України при міжнародній організації, заступник Представника України при міжнародній організації, Генеральний консул України - завідувач консульського відділу, радник, консул, перший секретар, віце-консул, другий секретар, третій секретар, аташе.
Однією із особливостей проходження дипломатичної служби є ротація дипломатичних працівників.
Ротація - це планове заміщення працівників дипломатичної служби у закордонних дипломатичних установах України в порядку, визначеному Міністерством закордонних справ України.
Працівники дипломатичної служби підлягають ротації і направляються у довготермінове відрядження з урахуванням їхньої професійної підготовки, спеціалізації та досвіду роботи, а також службової необхідності. Перед направленням у довготермінове відрядження працівники дипломатичної служби проходять необхідне стажування. Довготермінове відрядження дипломатичних працівників триває, як правило, до 4 років у державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною політичною ситуацією і до 3 років у державах з важкими кліматичними умовами або складною політичною ситуацією. Працівники дипломатичної служби після закінчення попереднього довготермінового відрядження направляються у наступне довготермінове відрядження, як правило не раніше ніж через 2 роки.
Після закінчення довготермінового відрядження працівникам дипломатичної служби "надається попередня посада або посада не нижча тієї, яку обіймав працівник у довготерміновому відрядженні, а в разі неможливості надання такої посади - рівноцінна їй посада в системі органів дипломатичної служби.
