Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_1 - копия.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
346 Кб
Скачать
☆

16. Революція в Іспанії 1931-1939 рр. : причини, хід, наслідки.

— бурж.-демократична, антиімперіалістична, шоста ісп. революція. Напередодні І. р. різко загострилась гол. суперечність — між поміщицько-бурж. блоком, представленим монархією, та ісп. народом. Антинар. диктатура М. Прімо де Рівери (1923—30) викликала посилення революц. руху. Правлячі кола зробили спробу лібералізувати внутр. політику. Проте 12.IV 1931 на муніципальних виборах перемогли респ. кандидати. Революц. к-т з лідерів бурж. опозиції й Ісп. соціалістичної робітн. партії (ІСРП) 14.IV 1931 проголосив ліквідацію монархії, сформував тимчас. уряд Ісп. республіки. В 1-й період революції (14.IV 1931 — листопад 1933) при владі (з грудня 1931) був ліво-респ.-соціалістичний блок. Конституція 1931 проголосила відокремлення церкви від д-ви, скасування феод. пережитків, заг. виборче право. В 1932 прийнято закони про агр. реформу (в 14 пров. з 50) й автономію Каталонії. В 1931 вийшла з підпілля Компартія Іспанії (КПІ), 1932 її очолили X. Діас і Д. Ібаррурі Гомес. Поміркованість реформ уряду, суперечності в демократичному таборі зробили можливою перемогу реакції на виборах у кортеси 1933. В 2 -й період революції (листопад 1933 — 16.ІІ 1936) при владі були: 1933-34 — бурж. партії центру; 1934—35 до уряду ввійшли крайньо праві. Завоювання нар. мас було анульовано. Трудящі на чолі з ТСРП і КПІ відповіли заг. політ. страйком, який у Мадріді, Басконії, Каталонії й Астурії (жовтень 1934) переріс у збройні повстання. КПІ закликала до консолідації антифашист. сил і створення єдиного фронту боротьби проти реакції. В кін. 1935 до влади прийшли бурж. демократи.

В 3-й період революції (16.ІІ—17.VII 1936) ліворесп. уряд відновив дію демократичних законів 1931—33 і здійснював агр. реформу, проте не було проведено чистки армії, не розпущено профашист. орг-ції. Президентом став М. Асанья. Чисельність КПІ досягла 100 тис. чол. (серед. 1936). На поглиблення революції реакція відповіла фашист. заколотом 17—18.VII 1936, очоленим ген. Ф. Франко, який спирався на Іспанську фалангу (засн. 1933). Німеччина й Італія надали відкриту воєн. допомогу ісп. фашистам, а уряди Великобританії, Франції і США, проводячи політику "невтручання", заборонили продаж зброї республіці. Почалася національно- революційна війна ісп. народу (17.VII 1936— 28.ІІІ 1939). 4.ІХ 1936 КПІ ввійшла до коаліц. уряду. Нар. фронт здійснив революц.-демократичні перетворення: конфіскацію майна ворогів республіки, передачу їхніх земель селянам, держ. контроль на підприємствах, монополію зовн. торгівлі, 1936 надав автономію Басків Країні. Уряд X. Нєгріна, в якому брала участь КПІ, 1937 стабілізував тил республіки. В 1936—37 ісп. республіка набула деяких рис нар. демократії. Розгорнувся рух солідарності з Ісп. республікою. СРСР допомагав зброєю, медикаментами, надіслав військ. спеціалістів. Восени 1936 створено Інтернаціональні бригади з добровольців із 54 країн. Протягом 1938 КПІ організувала трудящих на відсіч ворогові. На поч. 1939 фашисти окупували Каталонію. 5.ІІІ 1939 праві капітулянти вчинили держ. переворот у Мадріді, засн. "Нац. хунту оборони". 28.III 1939 ця "п'ята колона" капітулювала перед франістами. Імперіалізм руками заколотників та італо-нім. інтервентів (бл. 300 тис. солдатів) задушив революцію. В Іспанії було встановлено криваву диктатуру Ф. Франко (1939—75).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]