83. Охарактеризуйте процес розколу Німеччини та визначте перешкоди на шляху її об*єднання в 40-50-х роках хХст.

У Берліні 8 травня 1945 р. було підписано акт про повну капітуляцію Німеччини. Союзні держави поділили країну на чотири зони окупації: радянську, американську, британську й французьку, а Берлін, що опинився у радянській зоні окупації, — на чотири сектори. У липні-серпні 1945 р. у Потсдамі відбулася конференція глав урядів СРСР, США та Великої Британії (Франція згодом приєдналася до рішень конференції). У документах, підписаних учасниками конференції, зазначалося, що цілями узгодженої політики окупуючих держав є демілітаризація й демократизація Німеччини, ліквідація нацизму і перебудова політичного життя країни на демократичних засадах.  Спочатку союзні держави проводили у своїх зонах окупації Німеччини більш-менш узгоджену політику. Було розпущено та заборонено нацистські організації, притягнуто до судової відповідальності воєнних злочинців й активних нацистів. Вживалися заходи з метою відновлення виробництва. З антифашистських активістів створювались органи місцевого самоврядування, які працювали під контролем окупаційної влади. З метою ліквідації великого землеволодіння (понад 100 га) було проведено земельні реформи. Вилучені ділянки розподіляли між малоземельними селянами і сільськогосподарськими робітниками. Було розукрупнено найбільші монополістичні об'єднання в економіці, демократизовано систему народної освіти, вищої школи, культури. Однак відразу почали виявлятися чимраз більші відмінності в підході до відродження країни. Американські, британські та французькі окупаційні власті у своїх зонах проводили політику, спрямовану на побудову демократичного громадянського суспільства, заснованого на свободі особи, її невід'ємних правах, приватній власності.  Західні держави прагнули до розширення господарських та інших контактів між своїми окупаційними зонами. У грудні 1946 р. США і Велика Британія підписали угоду про економічне об'єднання своїх зон, яке назвали Бізонією. Після приєднання до неї у 1948 р. французької зони окупації Бізонія перетворилась у Тризонію. Швидкій відбудові зруйнованої економіки Зх Німеччини значною мірою сприяло її приєднання до «плану Маршалла», за яким вона одержала близько 4 млрд доларів американської допомоги та кредитів. На відміну від політики своїх недавніх союзників, СРСР в окупацій ній зоні готував грунт для насадження тоталітарного режиму. Вже влітку 1945 р. радянська влада відновила Комуністичну партію Німеччини (КПН) на чолі з Вільгельмом Піком. Саме на неї опиралася Радянська військова адміністрація в Німеччині (РВАН). Комуністам надавали керівні посади в органах самоврядування, в управлінні промисловими підприємствами, справами освіти й культури.  Було одержавлено дві третини промислового виробництва. Вибори до місцевих органів самоврядування 1946 р. проводились так, що практично всі голоси одержав Блок антифашистсько-демократичних партій і половину з них - СЄПН. У 1946—1948 рр. загострилися незгоди й суперництво між СРСР і західними державами з усіх проблем світового розвитку, зокрема і з німецького питання. Сторони взаємно звинувачували одна одну у відході від потсдамських рішень і у проведенні курсу, спрямованого на роз'єднання Німеччини. Зрештою, фактичний розкол країни став закономірним наслідком протистояння в Європі та світі двох могутніх блоків держав, очолюваних США і СРСР. У червні 1948 р. в Тризонії та західних секторах Берліна було проведено грошову реформу, яка зупинила інфляцію й створила стійку валюту. Радянська влада під тим приводом, що сепаратна грошова реформа підриває економіку східної зони, заборонила вільне сполучення із західними зонами, а також наземне сполучення між Західною Німеччиною і Західним Берліном. Останній опинився в блокаді, а його населення — без продовження життя на земній кулі на випадок термоядерного конфлікту. Вони вказували і на неприпустимість радіоактивного забруднення планети внаслідок випробувань ядерної зброї. Мільйони людей страждали не виліковними хворобами через радіаційне забруднення. Тому 1963р СРСР, США та Велика Британія підписали у Москві Договір про за борону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі та під водою. До нього приєдналися понад сто держав світу. У 1963р. Генеральна Асамблея 00Н скріпила своїм рішенням радянсько-американську домовленість не розміщувати у космічному просторі будь-які об'єкти з ядерною зброєю або іншими видами зброї масового знищення. У жовтні 1964 р. Пекін уперше здійснив випробу вання власної атомної бомби і разом з Францією залишався поза колом держав, які підписали Московський договір.