- •1. Поняття цивільного процесу (судочинства) та його задачі. Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
- •2. Поняття, предмет, метод цивільного процесуального права.
- •3.1. Суд як обов’язковий суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин. Правове положення суду. Склад суду. Підстави для відводу судді. Порядок вирішення заяви про відвід судді.
- •3.2. Поняття та ознаки сторін в цивільному процесі, їх процесуальні права та обов’язки. Цивільна процесуальна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність.
- •4.1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді.
- •5. Поняття принципів цивільного процесуального права, їх значення та система.
- •6. Дія принципів законності і рівності громадян перед законом та судом у цивільному процесі. Характеристика загально – правових принципів.
- •7. Показання свідків. Процесуальний порядок допиту свідків. Права та обов’язки свідків.
- •8. Поняття належної та неналежної сторони. Умови, процесуальний порядок та наслідки заміни неналежного сторони.
- •9.1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (поняття, підстави і процесуальний порядок вступу в справу). Їх відмінність від співпозивачів.
- •9.2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (поняття, підстави і процесуальний порядок вступу в справу). Їх відмінність від співучасників.
- •10. Право касаційного оскарження та його підстави. Строки касаційного оскарження
- •11. Порядок забезпечення доказів в цивільному процесі.
- •12. Процес доказування та його елементи.
- •13.14.15.17. Поняття та види представництва в суді. Особи, які можуть бути представниками в суді. Особи, які не можуть бути представниками в суді.
- •16. Поняття цивільних процесуальних правовідносин, їх особливості та елементи. Передумови та підстави виникнення, зміни та припинення цивільних процесуальних правовідносин.
- •18. Докази
- •21. Зміст і значення стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Суб’єкти та об’єкти апеляційного оскарження.
- •22. Законна сила судового рішення. Порядок набрання рішенням суду законної сили. Правові наслідки набрання рішенням суду законної сили.
- •23. Поняття та види судових рішень
- •24. Поняття та особливості наказного провадження. Справи наказного провадження. Процесуальний порядок їх розгляду, видачі і скасування судового наказу.
- •26. Провадження з перегляду судових рішень Верховним Судом України: підстави, процесуальний порядок оскарження. Повноваження Верховного Суду України при перегляді судових рішень.
- •27. Судові витрати (поняття та види).
- •28. Процесуальна співучасть, її підстави та види. Процесуальні права і обов’язки співучасників.
- •29. Підстави перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами. Відмінність нововиявлених обставин від нових обставин і від нових доказів.
- •31. Закінчення цивільної справи без ухвалення судового рішення: закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду (підстави та правові наслідки).
- •33. Дипломатичний та судовий імунітет в цивільному процесі
- •34. Поняття і зміст окремого провадження. Відмінність окремого провадження від інших видів цивільного судочинства.
- •35. Міжнародний цивільний процес
- •36. Особливості цивілььного провадження за участю іноземного елементу
- •37. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин та їх класифікація.
- •38. Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики та повідомлення суду. Судові повістки та оголошення про виклик в суд.
- •39. Експертиза в цивільному процесі України.
- •41. Поняття кримінального процесу. Завдання кримінального провадження.
- •42. Кримінально-процесуальні функції
- •43. Система засад кримінального провадження
- •44. Суд як орган правосуддя
- •45. Слідчий суддя як суб’єкт кримінального проваждення
- •46. Прокурор в кримінальному провадженні.
- •47. Орган досудового розслідування
- •48. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий
- •49. Захисник як учасник кримінального проважденння
- •50. Потерпілий
- •51. Цивільний позов в кримінальному проважденні
- •52. Поняття доказів в кримінальному процесі. Властивості
- •53. Джерела доказів
- •§ 4. Речові докази і документи
- •§ 5. Висновок експерта
- •54. Заходи забезпечення кримінального провадження
- •55. Система та види запобіжних заходів
- •56. Особисте забов’язання. Особиста порука. Застава
- •57. Затримання особи, його види
- •58. Тримання під вартою
- •59. Стадія досудового розслідування
- •60. Поняття, види слідчих розшукових дій
- •61. Поняття та система негласних слідчих розшукових дій
- •§ 2. Втручання у приватне спілкування
- •§ 3. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
- •62. Повідомлення про підозру
- •§ 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування
- •§ 3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора
- •73. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги.
- •74. Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків. Питання, які вирішуються судом після виконання вироку. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироку.
- •77. Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами
- •78. Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх
- •79. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •80. Кримінальне провадження на підставі угод
- •81. Поняття адвокатури та її завдання
- •82. Принципи організації та діяльності адвокатури
- •83. Форми організації адвокатської діяльності
- •84. Єдиний реєстр адвокатів України
- •85. Поняття, завдання, організаційні форми та принципи здійснення адвокатського самоврядування.
- •86. Фінансове забезпечення органів адвокатського самоврядування
- •87. Правовий статус Національної асоціації адвокатів України
- •88. Порядок скликання та повноваження конференції адвокатів регіону
- •89. Рада адвокатів регіону
- •90. Кдка
- •91. Читати положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги від 17 грудня 2012 року
- •92. Ревізійна комісія адвокатури регіону
- •93. Вкдка
- •94. Вища ревізійна комісія адвокатури (прочитати Положення про врка від 17 жовтня 2012 року)
- •95. Рада адвокатів України
- •96. Комітет захисту прав та гарантій адвокатської діяльності (читати положення про комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності від 27 липня 2013 року)
- •97. З’їзд адвокатів України
- •98. Вимоги до адвоката України
- •100. Зміст та значення Присяги адвоката України
- •101. Помічник адвоката (див положення про помічника адвоката від 1 червня 2013 року)
- •102. Порядок проходження стажування
- •103. Професійні права та обов’язки адвокатів
- •104. Порядок підвищення кваліфікації адвокатів (див Порядок підвищення кваліфікації адвокатами України від 16 лютого 2013 року)
- •105. Адвокатська таємниця
- •107. Поняття та зміст адвокатського запиту
- •108. Поняття та види адвокатської діяльності
- •109. Підстави здійснення адвокатської діяльності
- •110. Договір про надання правової допомоги
- •111. Оплата праці адвоката (див. Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу від 18 квітня 2012 року)
- •112. Надання адвокатом безоплатної правової допомоги
- •113. Гарантії адвокатської діяльності
- •115. Поняття та види дисциплінарної відповідальності
- •116. Поняття та стадії дисциплінарного провадження
- •114. Підстави та строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності
- •117. Підстави та порядок зупинення адвокатської діяльності.
- •118. Підстави і порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю
- •119. Правила адвокатської етики
- •120. Принципи адвокатської етики
10. Право касаційного оскарження та його підстави. Строки касаційного оскарження
Касаційне провадження — це стадія цивільного процесу, яка передбачає перевірку судом касаційної інстанції законності судових актів, що набрали законної сили.
Стаття 324. Право касаційного оскарження
1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;
2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31-33 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
2. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Стаття 325. Строк на касаційне оскарження
1. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
2. У разі пропущення строку, встановленого частиною першою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
11. Порядок забезпечення доказів в цивільному процесі.
Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи,витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.
За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити докази до пред'явлення нею позову.
У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом трьох днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов'язана відшкодувати судові витрати, а також збитки, заподіяні у зв'язку із забезпеченням доказів.
У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.
Заява про забезпечення доказів розглядається судом, який розглядає справу, а якщо позов ще не пред'явлено, - місцевим загальним судом, у межах територіальної підсудності якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.
Заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою.
У разі обґрунтованої вимоги заявника, а також якщо не можна встановити, до кого може бути згодом пред'явлено позов, заява про забезпечення доказів розглядається судом невідкладно лише за участю заявника. Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи. Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу.
У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.
У заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ. Докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо. Суд може також уповноважити заінтересовану особу, яка бере участь у справі, одержати доказ для представлення його суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати суду докази. За клопотанням сторони суд інформує в судовому засіданні про виконання його вимог щодо витребування доказів.
Суд, який розглядає справу, в разі необхідності збирання доказів за межами йоготериторіальної підсудності доручає відповідному суду провести певні процесуальні дії. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з'ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення, перелік питань, поставлених особам, які беруть участь у справі, та судом свідку. Ця ухвала обов'язкова для суду, якому вона адресована.
Судове доручення виконується у судовому засіданні за правилами, встановленими ЦПК. Суд повідомляє осіб, які беруть участь у справі, про час і місце засідання. Їхня присутність не є обов'язковою. Протоколи і всі зібрані при виконанні доручення матеріали негайно пересилаються до суду, який розглядає справу. Якщо свідки, які дали показання суду, що виконував доручення, прибудуть у суд, який розглядає справу, вони дають показання у загальному порядку.