- •1. Поняття цивільного процесу (судочинства) та його задачі. Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
- •2. Поняття, предмет, метод цивільного процесуального права.
- •3.1. Суд як обов’язковий суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин. Правове положення суду. Склад суду. Підстави для відводу судді. Порядок вирішення заяви про відвід судді.
- •3.2. Поняття та ознаки сторін в цивільному процесі, їх процесуальні права та обов’язки. Цивільна процесуальна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність.
- •4.1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді.
- •5. Поняття принципів цивільного процесуального права, їх значення та система.
- •6. Дія принципів законності і рівності громадян перед законом та судом у цивільному процесі. Характеристика загально – правових принципів.
- •7. Показання свідків. Процесуальний порядок допиту свідків. Права та обов’язки свідків.
- •8. Поняття належної та неналежної сторони. Умови, процесуальний порядок та наслідки заміни неналежного сторони.
- •9.1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (поняття, підстави і процесуальний порядок вступу в справу). Їх відмінність від співпозивачів.
- •9.2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (поняття, підстави і процесуальний порядок вступу в справу). Їх відмінність від співучасників.
- •10. Право касаційного оскарження та його підстави. Строки касаційного оскарження
- •11. Порядок забезпечення доказів в цивільному процесі.
- •12. Процес доказування та його елементи.
- •13.14.15.17. Поняття та види представництва в суді. Особи, які можуть бути представниками в суді. Особи, які не можуть бути представниками в суді.
- •16. Поняття цивільних процесуальних правовідносин, їх особливості та елементи. Передумови та підстави виникнення, зміни та припинення цивільних процесуальних правовідносин.
- •18. Докази
- •21. Зміст і значення стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Суб’єкти та об’єкти апеляційного оскарження.
- •22. Законна сила судового рішення. Порядок набрання рішенням суду законної сили. Правові наслідки набрання рішенням суду законної сили.
- •23. Поняття та види судових рішень
- •24. Поняття та особливості наказного провадження. Справи наказного провадження. Процесуальний порядок їх розгляду, видачі і скасування судового наказу.
- •26. Провадження з перегляду судових рішень Верховним Судом України: підстави, процесуальний порядок оскарження. Повноваження Верховного Суду України при перегляді судових рішень.
- •27. Судові витрати (поняття та види).
- •28. Процесуальна співучасть, її підстави та види. Процесуальні права і обов’язки співучасників.
- •29. Підстави перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами. Відмінність нововиявлених обставин від нових обставин і від нових доказів.
- •31. Закінчення цивільної справи без ухвалення судового рішення: закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду (підстави та правові наслідки).
- •33. Дипломатичний та судовий імунітет в цивільному процесі
- •34. Поняття і зміст окремого провадження. Відмінність окремого провадження від інших видів цивільного судочинства.
- •35. Міжнародний цивільний процес
- •36. Особливості цивілььного провадження за участю іноземного елементу
- •37. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин та їх класифікація.
- •38. Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики та повідомлення суду. Судові повістки та оголошення про виклик в суд.
- •39. Експертиза в цивільному процесі України.
- •41. Поняття кримінального процесу. Завдання кримінального провадження.
- •42. Кримінально-процесуальні функції
- •43. Система засад кримінального провадження
- •44. Суд як орган правосуддя
- •45. Слідчий суддя як суб’єкт кримінального проваждення
- •46. Прокурор в кримінальному провадженні.
- •47. Орган досудового розслідування
- •48. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий
- •49. Захисник як учасник кримінального проважденння
- •50. Потерпілий
- •51. Цивільний позов в кримінальному проважденні
- •52. Поняття доказів в кримінальному процесі. Властивості
- •53. Джерела доказів
- •§ 4. Речові докази і документи
- •§ 5. Висновок експерта
- •54. Заходи забезпечення кримінального провадження
- •55. Система та види запобіжних заходів
- •56. Особисте забов’язання. Особиста порука. Застава
- •57. Затримання особи, його види
- •58. Тримання під вартою
- •59. Стадія досудового розслідування
- •60. Поняття, види слідчих розшукових дій
- •61. Поняття та система негласних слідчих розшукових дій
- •§ 2. Втручання у приватне спілкування
- •§ 3. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
- •62. Повідомлення про підозру
- •§ 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування
- •§ 3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора
- •73. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги.
- •74. Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків. Питання, які вирішуються судом після виконання вироку. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироку.
- •77. Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами
- •78. Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх
- •79. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •80. Кримінальне провадження на підставі угод
- •81. Поняття адвокатури та її завдання
- •82. Принципи організації та діяльності адвокатури
- •83. Форми організації адвокатської діяльності
- •84. Єдиний реєстр адвокатів України
- •85. Поняття, завдання, організаційні форми та принципи здійснення адвокатського самоврядування.
- •86. Фінансове забезпечення органів адвокатського самоврядування
- •87. Правовий статус Національної асоціації адвокатів України
- •88. Порядок скликання та повноваження конференції адвокатів регіону
- •89. Рада адвокатів регіону
- •90. Кдка
- •91. Читати положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги від 17 грудня 2012 року
- •92. Ревізійна комісія адвокатури регіону
- •93. Вкдка
- •94. Вища ревізійна комісія адвокатури (прочитати Положення про врка від 17 жовтня 2012 року)
- •95. Рада адвокатів України
- •96. Комітет захисту прав та гарантій адвокатської діяльності (читати положення про комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності від 27 липня 2013 року)
- •97. З’їзд адвокатів України
- •98. Вимоги до адвоката України
- •100. Зміст та значення Присяги адвоката України
- •101. Помічник адвоката (див положення про помічника адвоката від 1 червня 2013 року)
- •102. Порядок проходження стажування
- •103. Професійні права та обов’язки адвокатів
- •104. Порядок підвищення кваліфікації адвокатів (див Порядок підвищення кваліфікації адвокатами України від 16 лютого 2013 року)
- •105. Адвокатська таємниця
- •107. Поняття та зміст адвокатського запиту
- •108. Поняття та види адвокатської діяльності
- •109. Підстави здійснення адвокатської діяльності
- •110. Договір про надання правової допомоги
- •111. Оплата праці адвоката (див. Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу від 18 квітня 2012 року)
- •112. Надання адвокатом безоплатної правової допомоги
- •113. Гарантії адвокатської діяльності
- •115. Поняття та види дисциплінарної відповідальності
- •116. Поняття та стадії дисциплінарного провадження
- •114. Підстави та строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності
- •117. Підстави та порядок зупинення адвокатської діяльності.
- •118. Підстави і порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю
- •119. Правила адвокатської етики
- •120. Принципи адвокатської етики
§ 5. Висновок експерта
Стаття 101. Висновок експерта
1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
2. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.
3. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.
4. Запитання, які ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
5. Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.
6. Експерт, який дає висновок щодо психічного стану підозрюваного, обвинуваченого, не має права стверджувати у висновку, чи мав підозрюваний, обвинувачений такий психічний стан, який становить елемент кримінального правопорушення або елемент, що виключає відповідальність за кримінальне правопорушення.
7. Висновок експерта надається в письмовій формі, але кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз’яснення чи доповнення його висновку.
8. Якщо для проведення експертизи залучається кілька експертів, експерти мають право скласти один висновок або окремі висновки.
9. Висновок передається експертом стороні, за клопотанням якої здійснювалася експертиза.
10. Висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
Стаття 102. Зміст висновку експерта
1. У висновку експерта повинно бути зазначено:
1) коли, де, ким (ім’я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза;
2) місце і час проведення експертизи;
3) хто був присутній при проведенні експертизи;
4) перелік питань, що були поставлені експертові;
5) опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом;
6) докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка;
7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.
2. У висновку експерта обов’язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.
3. Якщо при проведенні експертизи будуть виявлені відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку. Висновок підписується експертом.
