- •1. Поняття цивільного процесу (судочинства) та його задачі. Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
- •2. Поняття, предмет, метод цивільного процесуального права.
- •3.1. Суд як обов’язковий суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин. Правове положення суду. Склад суду. Підстави для відводу судді. Порядок вирішення заяви про відвід судді.
- •3.2. Поняття та ознаки сторін в цивільному процесі, їх процесуальні права та обов’язки. Цивільна процесуальна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність.
- •4.1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді.
- •5. Поняття принципів цивільного процесуального права, їх значення та система.
- •6. Дія принципів законності і рівності громадян перед законом та судом у цивільному процесі. Характеристика загально – правових принципів.
- •7. Показання свідків. Процесуальний порядок допиту свідків. Права та обов’язки свідків.
- •8. Поняття належної та неналежної сторони. Умови, процесуальний порядок та наслідки заміни неналежного сторони.
- •9.1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (поняття, підстави і процесуальний порядок вступу в справу). Їх відмінність від співпозивачів.
- •9.2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (поняття, підстави і процесуальний порядок вступу в справу). Їх відмінність від співучасників.
- •10. Право касаційного оскарження та його підстави. Строки касаційного оскарження
- •11. Порядок забезпечення доказів в цивільному процесі.
- •12. Процес доказування та його елементи.
- •13.14.15.17. Поняття та види представництва в суді. Особи, які можуть бути представниками в суді. Особи, які не можуть бути представниками в суді.
- •16. Поняття цивільних процесуальних правовідносин, їх особливості та елементи. Передумови та підстави виникнення, зміни та припинення цивільних процесуальних правовідносин.
- •18. Докази
- •21. Зміст і значення стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Суб’єкти та об’єкти апеляційного оскарження.
- •22. Законна сила судового рішення. Порядок набрання рішенням суду законної сили. Правові наслідки набрання рішенням суду законної сили.
- •23. Поняття та види судових рішень
- •24. Поняття та особливості наказного провадження. Справи наказного провадження. Процесуальний порядок їх розгляду, видачі і скасування судового наказу.
- •26. Провадження з перегляду судових рішень Верховним Судом України: підстави, процесуальний порядок оскарження. Повноваження Верховного Суду України при перегляді судових рішень.
- •27. Судові витрати (поняття та види).
- •28. Процесуальна співучасть, її підстави та види. Процесуальні права і обов’язки співучасників.
- •29. Підстави перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами. Відмінність нововиявлених обставин від нових обставин і від нових доказів.
- •31. Закінчення цивільної справи без ухвалення судового рішення: закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду (підстави та правові наслідки).
- •33. Дипломатичний та судовий імунітет в цивільному процесі
- •34. Поняття і зміст окремого провадження. Відмінність окремого провадження від інших видів цивільного судочинства.
- •35. Міжнародний цивільний процес
- •36. Особливості цивілььного провадження за участю іноземного елементу
- •37. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин та їх класифікація.
- •38. Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики та повідомлення суду. Судові повістки та оголошення про виклик в суд.
- •39. Експертиза в цивільному процесі України.
- •41. Поняття кримінального процесу. Завдання кримінального провадження.
- •42. Кримінально-процесуальні функції
- •43. Система засад кримінального провадження
- •44. Суд як орган правосуддя
- •45. Слідчий суддя як суб’єкт кримінального проваждення
- •46. Прокурор в кримінальному провадженні.
- •47. Орган досудового розслідування
- •48. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий
- •49. Захисник як учасник кримінального проважденння
- •50. Потерпілий
- •51. Цивільний позов в кримінальному проважденні
- •52. Поняття доказів в кримінальному процесі. Властивості
- •53. Джерела доказів
- •§ 4. Речові докази і документи
- •§ 5. Висновок експерта
- •54. Заходи забезпечення кримінального провадження
- •55. Система та види запобіжних заходів
- •56. Особисте забов’язання. Особиста порука. Застава
- •57. Затримання особи, його види
- •58. Тримання під вартою
- •59. Стадія досудового розслідування
- •60. Поняття, види слідчих розшукових дій
- •61. Поняття та система негласних слідчих розшукових дій
- •§ 2. Втручання у приватне спілкування
- •§ 3. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
- •62. Повідомлення про підозру
- •§ 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування
- •§ 3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора
- •73. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги.
- •74. Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків. Питання, які вирішуються судом після виконання вироку. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироку.
- •77. Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами
- •78. Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх
- •79. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •80. Кримінальне провадження на підставі угод
- •81. Поняття адвокатури та її завдання
- •82. Принципи організації та діяльності адвокатури
- •83. Форми організації адвокатської діяльності
- •84. Єдиний реєстр адвокатів України
- •85. Поняття, завдання, організаційні форми та принципи здійснення адвокатського самоврядування.
- •86. Фінансове забезпечення органів адвокатського самоврядування
- •87. Правовий статус Національної асоціації адвокатів України
- •88. Порядок скликання та повноваження конференції адвокатів регіону
- •89. Рада адвокатів регіону
- •90. Кдка
- •91. Читати положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги від 17 грудня 2012 року
- •92. Ревізійна комісія адвокатури регіону
- •93. Вкдка
- •94. Вища ревізійна комісія адвокатури (прочитати Положення про врка від 17 жовтня 2012 року)
- •95. Рада адвокатів України
- •96. Комітет захисту прав та гарантій адвокатської діяльності (читати положення про комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності від 27 липня 2013 року)
- •97. З’їзд адвокатів України
- •98. Вимоги до адвоката України
- •100. Зміст та значення Присяги адвоката України
- •101. Помічник адвоката (див положення про помічника адвоката від 1 червня 2013 року)
- •102. Порядок проходження стажування
- •103. Професійні права та обов’язки адвокатів
- •104. Порядок підвищення кваліфікації адвокатів (див Порядок підвищення кваліфікації адвокатами України від 16 лютого 2013 року)
- •105. Адвокатська таємниця
- •107. Поняття та зміст адвокатського запиту
- •108. Поняття та види адвокатської діяльності
- •109. Підстави здійснення адвокатської діяльності
- •110. Договір про надання правової допомоги
- •111. Оплата праці адвоката (див. Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу від 18 квітня 2012 року)
- •112. Надання адвокатом безоплатної правової допомоги
- •113. Гарантії адвокатської діяльності
- •115. Поняття та види дисциплінарної відповідальності
- •116. Поняття та стадії дисциплінарного провадження
- •114. Підстави та строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності
- •117. Підстави та порядок зупинення адвокатської діяльності.
- •118. Підстави і порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю
- •119. Правила адвокатської етики
- •120. Принципи адвокатської етики
9.1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (поняття, підстави і процесуальний порядок вступу в справу). Їх відмінність від співпозивачів.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача.
Треті особи належать до числа осіб, які мають матеріально-правову і процесуально-правову заінтересованість у справі.
Згідно ст. 34, 35 ЦПК України треті особи поділяються на два види:
1) треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору;
2) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Участь третіх осіб у цивільній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами прямо (для третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги) або опосередковано (для третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги) стосується прав та інтересів інших осіб. Тому участь у справі третіх осіб є формою захисту їх прав та інтересів, що пов'язані із спірним правовідношенням. Окрім того, їх участь у справі дозволяє суду повно та всебічно дослідити обставини справи, з'ясувати дійсні взаємовідносини учасників спору.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін.
Самостійні вимоги третіх осіб повинні стосуватися предмета спора. Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір. Задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, робить неможливим задоволення вимог позивача щодо цього ж предмета спору.
Участь третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, характеризується наступними ознаками:
- вступають у процес, що розпочався;
- вступають у процес до закінчення судового розгляду;
- є суб'єктами спірних матеріальних правовідносин;
- вступають у процес добровільно та з власної ініціативи;
- втручаються у спір між сторонами, що вже виник;
- їх інтереси суперечать, як правило, інтересам обох сторін;
- заявляють самостійні вимоги на предмет спору (можуть претендувати на весь предмет чи на його частину);
- відстоюють у процесі свої інтереси, а відтак, їхня юридична заінтересованість носить особистий характер. Матеріально-правовий інтерес полягає в тому, що рішення, яке буде винесено судом по конкретній справі, може порушити права та інтереси третьої особи. Процесуально-правовий інтерес третьої особи полягає в недопущенні ухвалення судом невигідного для себе рішення;
- вступають у справу, пред'явивши позов до однієї або до обох сторін.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, вступають у справу, шляхом пред'явлення позову до однієї чи обох сторін. Позов пред'являється до тієї з сторін, яка порушує права третьої особи. Так, наприклад, якщо позивач-орендар заявив позов до суборендаря-відповідача про повернення орендованого майна, і з аналогічною вимогою звертається третя особа - власник, то позов буде пред'являтися до відповідача-суборендаря, оскільки саме він володіє спірним майном.
В свою чергу, у справах про визнання прав, позов третьої особи буде пред'являтися до обидвох сторін одночасно, оскільки обидві вони, сперечаючись про право, яке на думку третьої особи, належить їй, є порушниками її прав та інтересів.
Третя особа може пред'явити позов лише щодо тих осіб, які є сторонами у справі. Якщо позов стосується й інших осіб, то у прийнятті позовної заяви третьої особи слід відмовити з огляду на те, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 34 ЦПК та роз'яснити право на звернення до суду в загальному порядку.
Закон не забороняє участь в одній справі кількох третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору. При цьому, якщо третя особа вступає в процес, в якому вже є третя особа з самостійними вимогами, позов пред'являється лише до сторін (або до однієї з них) і не може бути пред'явлений до третьої особи, яка вступила в процес раніше.
Позовна заява третьої особи повинна відповідати загальним вимогам, що містяться у ст. 119 ЦПК, але має вона й свої особливості. У позовній заяві третьої особи слід зазначити, що вона подається третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору в іншій судові справі (там, де у звичайній позовній заяві пишеться "позивач" буде написано "третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору"), і зазначити сторін цієї справи та у кого у провадженні ця справа перебуває. В іншому випадку позовна заява третьої особи, яка нічим не відрізняється від звичайних позовних заяв, не потрапить у ту справу, в яку вона подається.
Позовна заява може бути подана до закінчення судового розгляду. В свою чергу судовий розгляд закінчується виходом суду до нарадчої кімнати для постановлення рішення.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають усі процесуальні права і обов'язки позивача, тобто це загальні права осіб, які беруть участь у справі (див. коментар до ст. 27 ЦПК), а також спеціальні права, якими наділяється позивач (див. коментар до ст. 31 ЦПК).
Проте певна різниця в правах є. На відміну від позивача, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не може обирати відповідачів (лише серед сторін), не може обирати підсудність (позов завжди подається до суду, який розглядає справу), залучити додаткових відповідачів, клопотати про заміну неналежного відповідача, якщо ним є позивач по первісному позову. Неоднозначним є визнання за третіми особами права на укладення мирової угоди, оскільки це право сторони реалізують спільно.
До третьої особи із самостійними вимогами не може бути пред'явлено зустрічний позов.
Необхідно розрізняти третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і співпозивачів. По-перше, співпозивачі можуть вступити в розпочатий процес, а можуть разом порушити справу шляхом подачі позову, тоді як такі треті особи вступають лише у розпочатий процес. По-друге, у співпозивачів інтереси співпадають, а у третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору інтереси протилежні інтересам позивача і відповідача. По-третє, співпозивачу протистоїть відповідач, а такій третій особі - позивач і відповідач.
В силу того, що третя особа з самостійними вимогами має у справі матеріальний і процесуальний інтерес, передбачено, що після вступу в справу цієї особи справа за її клопотанням розглядається спочатку. Ця норма є імперативною, а отже суд зобов'язаний розпочати розгляд справи спочатку.
