5. Поняття принципів цивільного процесуального права, їх значення та система.

Принципи цивільного процесуального права — це закріплені в нормах цивільного процесуального права основні керівні поло­ження (засади), що відображають специфіку, сутність і зміст даної галузі права.

Зміст цих принципів виражено і закріплено в Конституції Укра­їни, Законі України «Про судоустрій та статус суддів» і у відповідних нор­мах Цивільного процесуального кодексу України. Однак кожен із принципів знаходить своє закріплення й вираження, як правило, не в одній якійсь нормі права, а в ряді норм і процесуальних пра­вил, які характеризують зміст даного принципу. Тому для того, щоб правильно зрозуміти зміст того або іншого принципу, потріб­но проаналізувати всі правові норми, у яких відображаються основ­ні керівні положення цивільного судочинства.

Значення принципів цивільного процесуального права багато­манітне. По-перше, вони служать відправними положеннями при тлумаченні процесуальних норм із недостатньо визначеним зміс­том, при подоланні прогалин у праві, дозволяють знайти правиль­не рішення того або іншого процесуального питання, якщо в чин­ному законодавстві немає відповідної норми. По-друге, принципи є орієнтиром у нормотворчій діяльності. Вони визначають основні напрямки, перспективи розвитку цивільного процесу, служать го­ловним критерієм оцінки обґрунтованості пропозицій про зміну й доповнення цивільного процесуального законодавства.

В силу особливого значення принципи цивільного процесу під­лягають обов'язковому точному дотриманню при розгляді кон­кретної справи. Всякий відступ від принципів розглядається як істотне порушення закону.

Класифікація принципів цивільного процесуального права можлива на різних підставах. Як критерії такого роду класифіка­ції в науці називають різні ознаки.

Так, за характером нормативного джерела, у якому закріпле­ний конкретний принцип, можна виділити конституційні принци­пи цивільного процесуального права й принципи цивільного судо­чинства, які закріплені галузевим законодавством.

Використовуючи як критерій джерело закріплення, деякі авто­ри виділяють три групи принципів:

1) конституційні принципи, продубльовані в ЦПК (принцип здійснення правосуддя тільки судом; принцип рівності всіх перед законом і судом; принцип незалежності суддів; принцип держав­ної мови судочинства та ін..)

2) конституційні принципи, не продубльовані в ЦПК (принцип недоторканності приватного життя; принцип гарантованості судо­вого захисту прав і свобод; принцип доступності кваліфікованої юридичної допомоги та ін.);

3) галузеві принципи цивільного процесуального права, що зна­йшли відбиття в ЦПК (принцип поєднання одноособового й колегі­ального розгляду цивільних справ; принцип процесуальної рівно­сті сторін; принцип застосування аналогії закону та аналогії пра­ва; принцип обов'язковості судових ухвал).

Залежно від того, відповідні принципи діють в одній або декіль­кох галузях права, існує їх розподіл на:

1) загальноправові — діють в усіх без винятку галузях права, наприклад законність;

2) міжгалузеві — закріплені в нормах декількох галузей права, як правило, близьких за характером. Сюди відносять практично всі принципи судоустрою, які закріплені в ЦПК і ГПК, наприклад, гласність судового розгляду;

3) галузеві — закріплені в нормах тільки однієї конкретної га­лузі права;

4) принципи окремих інститутів цивільного процесуального права, наприклад принципи інституту доказів.

За об'єктом регулювання принципи цивільного процесу можна розбити на наступні дві групи: а) принципи організації правосуддя (судоустрою); б) принципи, що визначають процесуальну діяль­ність суду (функціональні або судочинства).

У першу групу входять: принцип здійснення правосуддя тільки судом, одноособовий і колегіальний розгляд справ, незалежність суддів і підпорядкування їх тільки закону, національна мова судо­чинства, рівність учасників господарського процесу перед законом і судом, гласність судового розгляду.

Другу групу становлять принципи: диспозитивності, змагаль­ності, процесуальної рівності сторін, усності, безпосередності й без­перервності, принцип оперативності.

Відповідно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснює правосуддя на принципах: 1) здійснення право­суддя винятково судами; 2) права на судовий захист; 3) рівності пе­ред законом і судом; 4) правової допомоги при вирішенні справ у судах; 5) гласності судового процесу; 6) мови судочинства; 7) обо­в'язковості судових рішень; 8) права на оскарження судового рішен­ня; 9) колегіального й одноособового розгляду справ; 10) самостій­ності судів і незалежності суддів; 11) недоторканності суддів; 12) не­змінюваності суддів; 13) суддівського самоврядування.

Всі принципи цивільного процесуального права у своїй сукуп­ності становлять взаємозалежну й взаємообумовлену систему, що являє собою певне цілісне утворення, при цьому кожний із принципів послідовно розкриває зміст галузі права в цілому. У той же час варто зазначити, що будь-яка класифікація носить умовний характер і має скоріше не практичне, а науково-пізнавальне зна­чення.