2. Процесуальна характеристика окремих суб'єктів

Окремих суб'єктів кримінально-процесуального права буде охарактеризовано за такою логіко-правовою схемою:

1. визначення поняття суб'єкта;

2. підстава його участі у процесі;

3. вимоги процесуального закону, яким повинен відповідати, абообставини, що виключають участь;

4. процесуальний статус (обов'язки і права);

5. час, протягом якого перебуває в такому статусі;

6) юридична відповідальність за невиконання процесуальнихобов'язків.

Розглянути в межах однієї лекції всіх суб'єктів кримінально-процесуального права неможливо. Тому досліджуватимемо основних суб'єктів: тих, що є представниками сторін, а також тих, яких найчастіше залучають до провадження у кримінальних справах у практиці діяльності органів розслідування, прокуратури і суду. Характеристику інших суб'єктів студентам неважко буде зробити самостійно, використовуючи запропоновану логіко-правову схему.

2.1. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію правосуддя

Процесуальна характеристика суду (судді)'.

1. Суд — це єдиний орган держави, наділений правом здійснюватиправосуддя.

Особливе місце суду як головного суб'єкта кримінального процесу визначається тим, що він є представником однієї із гілок державної влади.

Правосуддя здійснюють професійні судді, народні засідателі та присяжні".

2. Розпорядження голови суду про прийняття кримінальної справидо свого провадження.

3. Суддя не може брати участі в розгляді кримінальної справи іпідлягає відводу або самовідводу (ст. 54 КПК):

• якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь із них, а також родичем слідчого,особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого;

• якщо він брав участь у цій справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільногопозивача або цивільного відповідача;

• якщо він під час досудового слідства у справі вирішувавпитання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання,зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строківтримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи напостанови про відмову в порушенні кримінальної справи абозакриття справи;

• якщо він під час досудового слідства у справі розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому ст. 61-1КПК;

' Суддя, який діє одноособово, користується правами суду і постановляє рішення від імені держави.

" При здійсненні правосуддя у кримінальних справах професійні судді, народні засідателі та присяжні мають рівні права.

• якщо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи;

• за наявності інших обставин, які зумовлюють сумнів у його

об'єктивності.

Порядок вирішення заявленого відводу регламентовано ст. 57

КПК.

У складі суду, що розглядає кримінальну справу, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Статтею 55 КПК регламентовано обставини, за яких не допускається повторна участь судді у розгляді тієї самої справи. Згідно з цією статтею:

• суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи в судіпершої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи вапеляційному чи касаційному порядку, а так само брати участь уновому розгляді справи в суді першої інстанції в разі скасуваннявироку або ухвали про закриття справи, постановлених за його участі;

• суддя, який брав участь у розгляді справи в апеляційному порядку, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першоїінстанції або в касаційному порядку, а так само в новому розглядісправи в касаційній інстанції після скасування ухвали, постановленої за його участі;

• суддя, який брав участь у розгляді справи в касаційному порядку, не може брати участі в розгляді тієї самої справи в суді першоїінстанції і в апеляційному порядку, а так само в повторному розгляді справи в касаційному порядку, якщо постанову (ухвалу),винесену за його участі, скасовано;

• суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участів розгляді цієї справи в порядку виключного провадження.

4. Суд (суддя) зобов 'язаний:

• всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідити іздодержанням принципів кримінального процесу всі обставинисправи, встановити об'єктивну істину та вирішити справу по суті,вживши заходів до захисту прав і законних інтересів громадян іюридичних осіб та до усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину;

• при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституціїта законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених закономстроків;

• не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю на-радчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та іншівідомості, про які стало відомо під час розгляду справи в судовомузасіданні;

• під час розгляду кримінальних справ не допускати вчинків табудь-яких дій, що ганьблять звання судді та можуть зумовити сумніву його об'єктивності, неупередженості та незалежності;

• заявити самовідвід за наявності обставин, що є підставою дляйого відводу (ст. 54 КПК).

Суд (суддя) суддя має широке коло прав у всіх без винятку стадіях кримінального процесу, тому дослідити всіх їх у межах однієї лекції неможливо. Права цього суб'єкта розглядатимемо в лекціях, спеціально присвячених окремим стадіям процесу. Тут же зазначимо, що всі його права сформульовано законодавцем таким чином, щоб суд міг повною мірою здійснити функцію правосуддя.

5. Суд здійснює провадження у кримінальній справі після прийняття її до свого провадження протягом часу (строку), відведеногозаконом на попередній розгляд справи, судовий розгляд, апеляційне та касаційне провадження, перегляд судових рішень у порядкувиключного провадження та виконання вироку.

6. Щодо судді (суд як державний орган юридичній відповідальності не підлягає) у зв'язку із провадженням, здійснюваним ним укримінальній справі, може бути застосовано кримінальну відповідальність за вчинення злочинів, передбачених у розділах:

• XII КК "Злочини у сфері службової діяльності" (статті 364—370);

• XIII КК "Злочини проти правосудця" (статті 371—375; 380—381).