2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії

Стрижнем кримінально-процесуальної діяльності, особливо в стадії досудового слідства, є доказування обставин злочину. З огляду на це переважну більшість процесуальних засобів становлять засоби пізнавальної діяльності слідчого, до яких належать: згідно зч. 1 ст. 66 КПК:

• слідчі дії;

• вимога від підприємств, установ, організацій, посадових осіб ігромадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані;

• вимога проведення ревізій;згідно зч. 2 ст. 66 КПК:

• прийняття доказів, поданих підозрюваним, обвинуваченим,його захисником, обвинувачем, потерпілим, цивільним позивачем,цивільним відповідачем і їх представниками, а також будь-якимигромадянами, підприємствами, установами та організаціями;

згідно зч. З ст. 66 КПК:

• доручення особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором в справах, які перебувають в їх провадженні, підрозділам,які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, про:

• проведення оперативно-розшукових заходів чи

• використання засобів для отримання фактичних даних, якіможуть бути доказами у кримінальній справі.

Окрім пізнавальних у стадії досудового слідства застосовують суто процесуальні засоби:

1. процесуальні дії (роз'яснення прав учасникам розслідування,пред'явлення обвинувачення, забезпечення цивільного позову іпередбаченої законом конфіскації майна, ознайомлення заінтересованих учасників з матеріалами кримінальної справи тощо);

2. процесуальні рішення (про притягнення як обвинуваченого,про обрання запобіжного заходу, про відсторонення обвинуваченого від посади, яку він обіймає, тощо).

2.4. Етапи стадії ^Ьі

Найвдалішою є періодизація стадії досудового слідства, яку запропонували М. М. Михеєнко, В. Т. Нор та В. П. Шибіко. На думку цих учених, є 4 етапи цієї стадії:

1. провадження після порушення справи невідкладних та іншихслідчих дій для з'ясування події злочину та участі в ньому конкретної особи;

2. виконання процесуальних дій, пов'язаних із притягненнямособи як обвинуваченого, пред'явленням їй обвинувачення, її допитом, застосуванням до неї запобіжних заходів та інших заходів процесуального примусу (усунення обвинуваченого від посади тощо);

3. збирання й перевірка всіх інших необхідних доказів, які підтверджують або спростовують обвинувачення, обтяжують чипом'якшують кримінальну відповідальність обвинуваченого;

4. виконання процесуальних дій, пов'язаних із закінченням розслідування, зі складанням відповідного підсумкового процесуального документа й належним спрямуванням справи¹. _л

2.5. Кінцеві рішення стадії -' *

За результатами провадження на стадії досудового слідства приймають два види рішень: '! , .

1) про направлення справи до прокурора із:

• обвинувальним висновком (ст. 225 КПК);

• постановою про направлення справи до суду для вирішенняпитання про застосування примусових заходів медичного характеру(ч. 2 ст. 417 КПК);

• постановою про закриття справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру (ч. 1 ст. 7-3, ч. 1ст. 9 КПК; ч. 1 ст. 97 КК);

• постановою про направлення кримінальної справи до суду длявирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із:

• зміною обстановки (ст. 7 КПК; ст. 48 КК);

• дійовим каяттям (ст. 7-2 КПК; ст. 45 КК);

• примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим (ст. 8КПК; ст. 46 КК);

• переданням особи на поруки колективу підприємства, установичи організації (ст. 10 КПК; ст. 47 КК);

• закінченням строків давності (ст. 11-1 КПК; ст. 49 КК);

2) про закриття кримінальної справи (ст. 213 КПК). Це рішенняприймають:

• за наявності підстав, зазначених у ст. 6 КПК;

• за недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину.Кожне із зазначених рішень буде розглянуто далі у відповідних лекціях.

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2:

1. У стадії досудового слідства здійснюються всі функції кримінального процесу.

2. Принцип змагальності в цій стадії реалізується через змагальний метод правового регулювання процесуальних відносин між сторонами обвинувачення (кримінального переслідування) та захистуі арбітром (судом).

¹ Див.: Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. Кримінальний процес України: Підручник. — 2-е вид., перероб. і доп. — К., 1999. — С. 203.

•МИ

ВИСНОВКИ З ТЕМИ:

1. Стадія досудового слідства є проміжною між стадіями порушення кримінальної справи та висуненням державного обвинувачення.

2. Зв'язок між стадіями порушення кримінальної справи і досудового слідства може бути тільки прямим, а між стадією досудового слідства і стадією висунення державного обвинувачення — якпрямим, так і зворотнім.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ

Нормативно-правові акти

1. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційноготлумачення положень ст. 86 Конституції України, а також частини другоїст. 15 та частини першої ст. 16 Закону України "Про статус народногодепутата України" (справа про запити і звернення народних депутатівУкраїни до органів дізнання і досудового слідства) від 20 березня 2002 р.№ 4-рп/2002 (справа № 1-11/2002) // Офіційний вісник України. —

2002. - № 13. - ст. 668.

2. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності КонституціїУкраїни (конституційності) положень частини третьої ст. 120, частини шостої ст. 234, частини третьої ст. 236 Кримінально-процесуального кодексуУкраїни (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора)від 30 січня 2003 р. (справа № 1-12/2003) // Офіційний вісник України. —

2003. - № 6. - Ст. 245.

3. Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2004 р. № 4/1"Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання'та досудове слідство".

4. Наказ Генерального прокурора України від 5 серпня 1994 р. № 16"Про підслідність кримінальних справ військовим прокурорам".

5. Вказівка Генерального прокурора прокурорам областей, міст Києва,Севастополя та прирівняним до них прокурорам від 18 лютого 1994 р.№ 15-08 окв. "Щодо практики продовження строків слідства".

6. Інструкція про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органахі підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини,що вчинені або готуються, затв. наказом МВС України від 14 квітня2004 р. № 400 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 19. - Ст. 1366.

7. Інструкція з організації діяльності органів досудового слідства в системі МВС України та взаємодії їх з іншими структурними підрозділамиорганів внутрішніх справ України у розкритті та розслідуванні злочинів,затв. наказом МВС України від 25 грудня 2003 р. № 1600.

8. Наказ МВС України "Про вдосконалення діяльності штатних підрозділів дізнання системи МВС України" від 17 листопада 2003 р. № 1381.

Наукові та навчально-методичні джерела

1. Бекетов М. Ю. Следователь органов внутренних дел и милиция: взаимодействие при расследовании преступлений: Учеб. пособ. — М., 2004.

2. Григорьев В. Н., Селютин А. В. Подследственность в уголовном про-цессе (понятие, основания и порядок определения, проблеми разграниче-ния): Учеб. пособ. — М., 2002.

3. Гулина С. Н., Черньішов В. Н., Шаповалова Л. И. Дознание в органахвнутренних дел: Учеб. пособ. — Донецк, 2000.

4. Гуляев А. П. Следователь в уголовном процессе. — М., 1981.

5. Даневский В. П. Наше предварительное следствие: его недостатки иреформа. — К., 2003.

6. Джига М. В., Баулін О. В., Лук 'янець С. І., Стахівський С. М. Провадження дізнання в Україні. — К., 1999.

7. Джига М. В., Лук 'янець С. І. Довідник слідчого-початківця з питанькримінального процесу: Навч.-практ. посіб. — К., 2000.

8. Дізнання та слідство: Збірник нормативних документів / Укладачі:Шкарупа В. К., Білоус В. Т., Чигирина Г. Л. — Ірпінь, 2003.

9. Дубинський А. Я. Исполнение процессуальньїх решений следовате-ля. - К., 1984.

10. Дубинский А. Я. Производство предварительного расследования органами внутренних дел: Учеб. пособ. — К., 1987.

11. Ільковець Л. Проблеми реформування досудового слідства: пошукможливих шляхів вирішення // Прокуратура. Людина. Держава. — 2004. —№ 1.

12. Колбая Г. Н. Соотношение предварительного следствия и судебногоразбирательства. — М., 1975.

13. Коржанський М., Литвак О. Причини неефективного слідства //Право України. — 2003. — № 5.

14. Ліпінський В. В., Лобойко Л. М., Макаренко Є. І., Тертишник В. М.,Шиян А. Г. Дізнання в органах внутрішніх справ. — Дніпропетровськ,2003.

15. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальний поліформізм як одиніз шляхів спрощення порядку досудового слідства // Організаційно-правовіпитання реформування досудового слідства в Україні. — Донецьк, 2003.

16. Макаркин А. И. Состязательность на предварительном следствии. —СПб., 2004.

17. Маляренко В. Т. Про досудове слідство, його недоліки і реформу //Вісник Верховного Суду України. — 2004. — № 8.

18. Михайленко О. Р. Складання процесуальних актів у кримінальнихсправах. — К., 1996.

19. Настільна книга слідчого / Панов М. І., Шепітько В. Ю., Коновало-ва В. О., Журавель В. А. та ін. — К., 2003.

20. Озерський І. В. Юридико-психологічні аспекти взаємодії слідчого зорганом дізнання. — К., 2000.

21. Федченко В. Груповий метод розслідування кримінальних справ:деякі питання // Право України. — 2003. — № 1.

22. Чайковський А. С, Губар С. В., Довбня В. А. Дізнання та досудовеслідство: історія і сучасність. — К., 2004.

23. Химичева Г. П. Досудебное производство по уголовньїм делам:концепция совершенствования уголовно-процессуальной деятельности. —М., 2003.

24. Шадрин В. С. Обеспечение прав личности при расследовании прес-туплений. — М., 2000.

25. Якимович Ю. К., Пан Т. Д. Досудебное производство по УПК Рос-сийской Федерации. — СПб., 2003.

ЛЕКЦІЯ 9 СЛІДЧІ ДІЇ

1. Поняття слідчих дій. Особливості норм кримінально-проце-суального права, які регламентують провадження слідчих дій.

2. Різновиди слідчих дій і їх система.

3. Загальні правила провадження слідчих дій. •

4. Процесуальна характеристика окремих слідчих дій.