Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лобойко.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

4. Додержання строків досудового слідства.

Строки досудового слідства виконують функцію дисциплінування щодо посадових осіб, які його здійснюють.

Про строки дізнання див. вище.

Якимось крайнім строком досудове слідство не обмежено, але в будь-якому разі його має бути закінчено швидко.

До строків досудового слідства зараховують час із моменту:

  • порушення кримінальної справи;

  • встановлення органом дізнання особи, яка вчинила злочин,до моменту прийняття у справі кінцевого рішення.

Досудове слідство має бути закінчено протягом 2 місяців. Однак за наявності відповідних підстав його може бути продовжено:

  • до 3 місяців — районним, міським (і прирівняним до них)прокурором у разі неможливості закінчити розслідування;

  • до 6 місяців — обласним (і прирівняним до нього) прокурором в особливо складних справах;

  • далі продовжувати строк досудового слідства можуть лишеГенеральний прокурор України або його заступники у винятковихвипадках (в межах строків давності притягнення до кримінальноївідповідальності).

При поверненні судом справи для провадження додаткового розслідування, а також відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлює прокурор, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Надалі зазначений строк продовжують на загальних підставах.

5. Взаємодія слідчого з органом дізнання.

Взаємодія слідчого з органом дізнання — це основана на вимогах закону, узгоджена за цілями, місцем, часом діяльність незалежних суб'єктів кримінального процесу (слідчого та органу дізнання), спрямована на вирішення завдань розслідування злочинів.

Слідчий і орган дізнання діють у межах своєї компетенції. Єдині цілі досягаються узгодженими діями цих суб'єктів із використанням притаманних для кожного із них методів і засобів.

Мета узгодженої діяльності слідчого та органу дізнання як її бажаний результат є спільною для цих органів, бо за наявності різних цілей є неможливим сам факт узгодженості дій.

Для досягнення спільної мети існує потреба в узгодженні також місця і часу дій (наприклад одночасне провадження слідчої дії).

В окремих випадках місце і час не узгоджують (наприклад, при провадженні дій, що належать до виключної компетенції суб'єкта взаємодії. Зокрема, слідчий не може бути присутнім під час провадження органом дізнання оперативно-розшукових дій). У цьому разі узгоджують мету провадження дій.

Процесуальними формами взаємодії слідчого з органом дізнання є:

  1. вжиття органом дізнання оперативно-розшукових заходів ізметою встановлення особи, яка вчинила злочин, та інформуванняслідчого (в письмовій формі) про результати оперативно-розшуковихзаходів, здійснених на досягнення цієї мети (ч. З ст. 104 КПК);

  2. виконання органом дізнання доручень і вказівок слідчого щодопровадження слідчих і розшукових дій (ч. З ст. 114 КПК).

Доручення слідчого органові дізнання — це покладання слідчим на орган дізнання обов'язку провести конкретні слідчі або розшукові дії.

Вказівка слідчого органові дізнання — це керівна настанова (порада) слідчого, адресована органові дізнання, щодо того, як саме вико-

нувати доручені дії, на що треба звернути увагу при їх провадженні, як зафіксувати одержаний результат, яких дій вжити за неочікува-ного результату тощо;

3) допомога органів дізнання слідчому на його вимогу при провадженні окремих слідчих дій (ч. З ст. 114 КПК).

Вимога слідчого, звернена до органу дізнання, — це висловлена в категоричній формі пропозиція надати допомогу при провадженні слідчої дії.

Ця форма взаємодії слідчого з органом дізнання реалізується шляхом:

  • безпосередньої участі працівників органів дізнання в провадженні слідчої дії (наприклад спостереження за поведінкоюприсутніх під час обшуку осіб);

  • сприяння слідчому у здійсненні ним заходів процесуальногопримусу (наприклад припинення опору слідчому з боку окремихосіб);

  1. виконання органом дізнання постанов слідчого про привідучасників досудового слідства (потерпілого, свідка, підозрюваного,обвинуваченого), які ухиляються від явки за викликом (ч. 2 ст. 70,ч. З ст. 72, статті 135, 136 КПК);

  2. виконання органом дізнання постанови слідчого про розшукобвинуваченого (ст. 139 КПК).

Вирішуючи питання про необхідність взаємодії з органом дізнання, слідчий повинен діяти за принципом "не доручай іншим те, що можеш зробити сам".

6. Направлення слідчим окремих доручень (ст. 118 КПК).Окремі доручення слідчого — це доручення, які він дає слідчим

або органам дізнання інших районів.

Оформлюють окреме доручення офіційним листом на ім'я прокурора, начальника слідчого відділу або начальника органу дізнання.

Строк виконання окремого доручення слідчого — 10 днів.

Посадових осіб, винних у невиконанні окремого доручення або у невчасному його виконанні, притягають до дисциплінарної відповідальності.

У межах міста або району слідчий зобов'язаний провадити всі слідчі дії особисто.

7. Застосування групового (бригадного) методу досудового слідства(ст. 119 КПК).

Підставою застосування групового (бригадного) методу є особлива складність справи. Поняття особливо складних справ в законі не визначено. В слідчій практиці такими вважають:

  • значні за обсягом виконуваної роботи, багатоепізодні справи;

  • справи, в яких бере участь значна кількість обвинувачених,свідків, потерпілих;

• справи, пов'язані з виконанням слідчих дій у різних регіонахнашої держави та в іноземних державах.

У складі слідчої групи діють від двох до кількох десятків слідчих.

Про створення слідчої групи зазначають у постанові про порушення кримінальної справи або в окремій постанові, яку складає прокурор або начальник слідчого відділу.

Одного зі слідчих зі складу слідчої групи призначають старшим. Він бере всю кримінальну справу до свого провадження і приймає найважливіші рішення, підписує процесуальні документи, в яких вони викладаються:

  • постанову про притягнення як обвинуваченого;

  • постанову про обрання запобіжного заходу (подання до судупро обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту);

  • постанову про об'єднання і виділення кримінальних справ;

  • обвинувальний висновок (чи інший підсумковий процесуальний документ).

Постанову про створення слідчої групи оголошують обвинуваченому з роз'ясненням права на відвід будь-кого із членів групи.