1. Спрощена система оподаткування.

Спрощена система оподаткування — спеціальний податковий режим, запроваджений для зниження податкового навантаження та стимулювання малого підприємництва в Україні. Була запроваджена Указом Президента №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва». З 1999 може застосовуватися підприємцями. Практично без змін проіснувала до 2011, коли було переглянуто порядок обов’язкових податкових відрахувань. Наступні істотні зміни набули чинності 1 січня 2012 року, коли спрощена система була остаточно закріплена в Податковому кодексі України.

Спрощена система оподаткування значно легша з точки зору ведення бухгалтерського обліку, хоча має низку обмежень. Так, існує список дозволених для цієї системи оподаткування видів діяльності. Окрім цього існують обмеження припустимого об’єму доходу та кількості найманих робітників. Не дивлячись на це, спрощена система оподаткування добре підходить для малого бізнесу, що і забезпечує її популярність.

Суб'єкти спрощеної системи

Система поширюється на:

фізичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;

юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн гривень.

Переваги та недоліки.

Спрощена система оподаткування, обліку і звітності ( далі – спрощена система оподаткування) введена в Україні більше 15 років тому, з метою сприяння розвитку малого бізнесу. Весь цей час точаться дискусії про доцільність її існування, про плюси і мінуси  оподаткування на її основі. Звичайно плюсів і мінусів є доволі багато, що  залежить від умов здійснення підприємницької діяльності, господарських операцій суб’єкта підприємницької діяльності, від величини його прибутку та ін До переваг спрощеної системи слід віднести звільнення від сплати податків та зборів передбачених ст. 297 ПК України ( до них відносяться земельний  податок, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються  для провадження господарської діяльності;  збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, податок на прибуток підприємств та ін. ), що тягне за собою зменшення документів бухгалтерського обліку та документів, які потрібно подавати для звітності у відповідні органи. Надання права вибору щодо сплати ПДВ; значне спрощення процедури обчислення об’єкта оподаткування для визначення сум єдиного податку. Згідно з п.16 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК  України для платників податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, з 01.01.2014 р. запроваджується нова форма податкових перевірок – електронна перевірка. Крім того спрощена система оподаткування  з часом удосконалюється та стає все більш зручнішою, наприклад з 2013 р. для платників 1 та 2 групи встановлено податковий період в один рік ( до цього – квартал). Зазначене нововведення спростило процедуру ведення бізнесу, вчетверо зменшило обсяг звітності для вказаних підприємців, скоротило  витрати робочого часу. Недоліками спрощеної системи оподаткування є : Субєкти господарювання, які перебувають у 1 та 2 групі платників єдиного податку сплачують податок не залежно від результатів господарської діяльності, тобто навіть якщо у них за податковий період дохід дорівнює нулю. Для 1  та 2 групи платників податків потрібно сплачувати податок в розмірі від 1 до 10% та від 2до 20% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року. Конкретний розмір єдиного податку встановлюється місцевими радами та в різних місцевостях може значно відрізнятися. Відповідно ставки єдиного податку на 2014 рік становлять: - для першої групи єдиного податку - в межах від 1 до 10 % розміру мінімальної заробітної плати, тобто від 12,18 дo 121,80 грн.; - для другої групи єдиного податку - в межах від 2 до 20 % розміру мінімальної заробітної плати, тобто від 24,36 дo 243,60 грн. На перший погляд дивлячись на цифри які встановлені для сплати єдиного податку 3 – 6 групою (3 відсотки у разі сплати ПДВ та 5 у разі включення ПДВ у склад єдиного податку для 3-4 групи та 5 у разі сплати ПДВ та 7 у разі включення ПДВ до єдиного внеску) вони є меншими від 18% на загальній системі. Але на спрощеній системі оподаткування податок сплачується з доходу платників податку. Дохід відповідно до ПК України - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами; а на загальній системі з прибутку, який визначається шляхом зменшення доходу на суму витрат, які включаються при визначенні оподаткованого прибутку. Тобто доцільність переходу на спрощену систему залежить від ступеня рентабельності бізнесу, якщо у підприємства є високі прибутки, відсоток витрат у доході є невеликим, краще вибрати спрощену систему, якщо ж рентабельність діяльності не велика- краще перебувати на загальній системі оподаткування. Звичайно можуть бути ситуації, коли  грошова сума, яку потрібно сплатити, як податки за загальної та спрощеною системою  оподаткування приблизно однакові, чи на загальній системі дещо менші, тут потрібно вибирати що Вас більше турбує: більші суми податку, але спрощена звітність  чи менші податки, але загальна звітність? Ще одним недоліком спрощеної системи оподаткування є те, що платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (291.6 статті 291 ПКУ). З чого можна зробити висновок, що, юридичні особи - платники - єдиного податку не мають права здійснювати бартерні операції, операції переведення боргу, переуступки права вимоги боргу, вексельні операції, тобто погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовим. Вищезазначена інформація лише ілюструє деякі переваги та мінуси перебування на спрощеній системі оподаткування в цілому. Для визначення, яку систему оподаткування доцільніше вибрати конкретному суб’єкту підприємницької діяльності потрібно володіти сукупністю всієї інформації про перелік господарських операцій, які здійснюються підприємством, кількість осіб, які знаходяться у трудових відносинах, обсягом доходу, рентабельністю платника податків та рядом іншої інформації на основі якої можна надати правову консультацію, щодо вибору системи оподаткування.