Діяльність фондових бірж та позабіржових торгівельних систем в Україні
Фондові біржі та торгівельно-інформаційні системи забезпечують організований оборот ЦП та створюють професійним учасником фондового ринку (оферентам фін.послуг) умови для виконання доручень клієнтів на купівлю-продаж ЦП та для надання інших біржових послуг, пов’язаних з інформуванням, консультуванням, арбітражним та технічним обслуговуванням.
Фондова біржа являє собою організаційно оформлений і постійно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля ЦП.
Засновником фондової біржі повинні бути не менш ніж 20 торговців ЦП, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об’єднання, що налічує не менше 20 торговців ЦП. Частка одного торговця ЦП не може перевищувати 5% статутного капіталу фондової біржі. Для впровадження професійної діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку фондова біржа повинна держати ліцензію НКЦПФР.
До основних функцій фондової біржі належать:( 1.організація публічних торгів ЦП;2. визначення типової ринкової ціни ЦП, що включені до біржового списку;3. забезпечення розрахунків за укладеними біржовими угодами;4. надання інформаційних послуг учасникам біржового ринку.)
Доходи фондової біржі формуються за рахунок продажу акцій біржі, вступних та регулярних внесків членів біржі, біржових зборів з укладених угод з ЦП. Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток і не підлягає розподілу між її засновниками.
В обігу на фондовій біржі перебувають ЦП,що пройшли процедуру лістингу (допуску на фондову біржу). На фондових біржах може забезпечуватись також оборот тих ЦП, що не пройшли процедуру лістингу. У цьому випадку біржа не приймає на себе жодних зобов’язань відносно якості таких ЦП і достовірності інформації про емітента.
Функціонування позабіржового фондового ринку в Україні забезпечується діяльністю двох торгівельно-інформаційних систем – юридична особа, яка здійснює організацію торгівлі на позабіржовому ринку та володіє або управляє електронною торговельно-інформаційною мережею (ЕТІМ) або іншою системою засобів, що дає змогу обміну пропозиціями купівлі та продажу цінних паперів.
Одна з найбільших ТІС в Україні створена асоціацією «Перша фондова торгівельна система» (ПФТС). На сучасному етапі ця система забезпечує переважні обсяги торгівлі ЦП в Україні і налічує близько 300 професійних учасників ринку.
До торгівлі в ТІС допускаються достатньо ліквідні та інвестиційно привабливі ЦП. Статутний капітал емітента корпоративних фондових ціностей для включення їх у список системи повинен становити не менш як 500 тис.грн. ПФТС проводить лістинг за трьома рівнями, які визначаються такими чинниками, як територіальні та кількісні масштаби торгівлі ЦП, рівень капіталізації емітента та чисельність власників випущених ним ЦП.
Необхідність, цілі та форми державного регулювання ринку фінансових послуг.
Державне регулювання ринку фінансових послуг - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком фінансових послуг та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Цілями державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні є:
1) проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері
надання фінансових послуг;
2) створення сприятливих умов для розвитку та функціонування
ринку фінансових послуг;
3) запобігання монополізації та створення умов для розвитку
добросовісної конкуренції на ринку фінансових послуг;
4) забезпечення прозорості та стабільності діяльності фінансового
сектора економіки;
5) захист прав споживачів фінансових послуг;
6) впровадження цивілізованих стандартів корпоративного управління і розкриття інформації в практиці діяльності фінансових установ;
7) створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринку з врахуванням інтересів суспільства;
8) додержання учасниками ринку фінансових послуг вимог законодавства;
9) забезпечення моніторингу руху капіталу в Україну та за її межі
через ринок фінансових послуг;
10) сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових
послуг тощо .
Державне регулювання ринку фінансових послуг здійснюється такими уповноваженими органами: щодо ринку банківських послуг - Національним Банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР); щодо інших ринків фінансових послуг - Національною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.
Поряд з вище зазначеними державними органами регулювання ринку фінансових послуг у межах своїх повноважень здійснюють саморегулівні організації учасників ринку. Саморегулівні організації є неприбутковими об'єднаннями фінансових установ, які створюються з метою захисту інтересів своїх членів і здійснення регулювання визначеного сегмента ринку.
Незважаючи на сформовану систему державного регулювання ринку фінансових послуг визначення та розподіл повноважень щодо регулювання, нагляду і контролю за діяльністю оферентів фінансових послуг державне регулювання фінансового сектору економіки на сучасному етапі характеризується недостатньою ефективністю, відстає від сучасних тенденцій і вимог розвитку ринку; недостатньо враховує міжнародний досвід.
Основні форми державного регулювання діяльності з надання фінансових послуг
