- •Розділ IV. Ринок фінансових послуг
- •1. Сутність ринку фінансових послуг, його ознаки та функції.
- •2. Економічний зміст та види фінансових послуг.
- •6. Надання коштів у позику, у тому числі й на умовах фінансового кредиту, надання гарантій та поручительств.
- •3. Інституційна та сегментарна структура ринку фінансових послуг.
- •4. Суть фінансового посередництва та його значення для функціонування економіки. Типи фінансових посередників.
- •5. Необхідність функціонування та розвитку небанківського фінансового посередництва.
- •6. Умови створення та діяльності фінансових установ.
- •8. Суть, учасники та інструменти ринку позик (кредитних послуг).
- •7. Значення та структура грошового ринку.
- •9. Сутність, функції та структура страхового ринку.
- •10. Послуги розрахунково-касового обслуговування.
- •11. Депозитні послуги банківських установ, їх види та характеристика.
- •12. Платіжні системи і переказ грошей. Основні види банківських платіжних систем.
- •13. Фінансові послуги з емісії та обслуговування платіжних карток.
- •14. Сутність, структура та регулювання валютного ринку.
- •15. Види операцій та фінансових послуг на валютному ринку.
- •16. Кредитування юридичних осіб та споживче кредитування як основні види фінансових послуг на ринку позик.
- •17. Лізингові операції фінансових установ.
- •Факторингові послуги фінансових установ.
- •Довірчі послуги фінансових установ.
- •Суть, функції та значення фондового ринку в інвестиційних процесах. Основні види послуг на фондовому ринку.
- •Сутність та особливості організації процесу іро.
- •Депозитарні послуги та види діяльності депозитарних установ.
- •Загальна характеристика інфраструктури ринку фінансових послуг.
- •Діяльність фондових бірж та позабіржових торгівельних систем в Україні
- •Необхідність, цілі та форми державного регулювання ринку фінансових послуг.
11. Депозитні послуги банківських установ, їх види та характеристика.
Депозитні послуги банківських установ
Депозитна політика – це система заходів банку чи фінансової установи із формування портфеля депозитних послуг, різноманітних форм і методів здійснення цих заходів, визначення його конкурентних позицій на даному сегменті ринку та забезпечення стійкості й надійності ресурсної бази.
Депозит– це вклад, грошові кошти у готівковій або безготівковій формі, в національній або іноземній валюті, що передаються в банк їх власником або іншою особою за дорученням для зберігання на певних умовах. Операції, пов’язані із залученням грошових коштів на вклади, називаються депозитними.
Найважливішим інструментом депозитної політики є відсотки, які банк сплачує вкладникам за користування залученими ресурсами. Сплата процентів за депозитними рахунками – основна стаття витрат банку. Ціна залучених банком коштів залежить від попиту та пропозиції на ринку. Ринок банківських ресурсів включає три основних сегменти:
1) ринок міжбанківських кредитів ( термін кредитів становить близько одного місяця і ціна змінюється щодня і навіть упродовж одного дня) .
2) депозити юридичних осіб – це ринок, на якому ставки за депозитами найпривабливіші, термін таких вкладень, як правило, становить 1-3 місяці;
3) депозити фізичних осіб.
Ще одним методом залучення коштів банків є угода про зворотний викуп (репо) – це угода, що укладається між банком і фірмою або з дилерами державних цінних паперів.
Існують різні класифікації депозитів фізичних осіб, основними з них є:
а) за терміном і порядком залучення коштів:- спеціальні депозити;- депозити до запитання ;
- строкові депозити.
б) за ступенем рівня платності:- безкоштовні;- платні;
в) за способом оформлення: - депозити, оформлені договором ; - депозити, оформлені ощадною книжкою; - депозити, оформлені цінними паперами.
Види депозитних операцій:
строковий депозитний вклад; По строкових депозитах виплачується вищий відсоток, ніж по вкладах до запитання, оскільки для банків вони зручніші для планування. Дострокове вилучення коштів з рахунків можливе за умови попереднього повідомлення, причому на клієнта накладаються санкції, відсотки за зберігання коштів не нараховуються взагалі або нараховуються за ставкою, аналогічною вкладам до запитання.
поточний депозитний внесок;
вклад до запитання; Вклади до запитання призначені для здійснення поточних розрахунків, тому їх ще називають транзакційними. Ці вклади розміщуються в банках на поточних і контокорентних рахунках і можуть у будь-який час за вимогою клієнта поповнюватися або вилучатися, причому частково або повністю, у готівковій чи безготівковій формі. Вкладами до запитання є також кредитові залишки коштів на контокорентних рахунках, рахунках з овердрафтом, а також спеціальних карткових рахунках.
нац.рахунок. По нац. рахунку встановлюється спеціальний процент і балансовий залишок, який не знижується. Звертання до рахунку приводить до збільшення операційних витрат. Проценти виплачуються у визначений термін, виходячи із середнього балансового залишку. Цей вид рахунків може бути сполучений з овердрафтом.