- •§ 21. Пряма лінія в афінній системі координат
- •§ 22. Розміщення прямої відносно системи координат.
- •§ 24. Взаємне розташування двох прямих
- •Теорема 15.
- •§25. Пучки прямих
- •§ 26. Пряма в прямокутній системі координат
- •§ 27. Відстань від точки до прямої
- •§ 28. Кут між прямими
- •§ 29. Рівняння площини в афінній системі координат
- •Теорема 16.
- •Приклад 32.
- •§ 30. Площина в прямокутній системі координат
- •§ 31. Відстань від точки до площини
- •§ 32. Кут між площинами
- •§ 33. Пучок і в’язка площин
- •§ 34. Розміщення площини відносно системи координат
- •§ 36. Взаємне розташування двох площин.
- •§ 37. Взаємне розташування трьох площин.
- •§ 38. Пряма лінія у просторі
- •2. Рівняння прямої за двома точками
- •3. Параметричні рівняння прямої
- •§ 39. Взаємне розташування двох прямих у просторі
- •§ 40. Взаємне розташування прямої і площини
- •§ 41. Метричні задачі на пряму і площину
- •§ 1. Перетворення площини. Група перетворень площини та її підгрупи
- •§ 2. Рухи площини. Властивості рухів
- •§ 3. Два види руху. Аналітичне задання руху
- •§ 4. Класифікація рухів площини
- •§ 5. Група рухів площини і її підгрупи
- •§ 6. Перетворення подібності. Гомотетія як приклад перетворення подібності. Властивості гомотетії
- •§ 7. Аналітичне задання подібності. Властивості подібності
- •§ 8. Класифікація перетворень подібності
- •§ 9. Група подібності та її підгрупи
- •§ 10. Афінні перетворення
- •§ 11. Аналітичне задання афінного перетворення. Група афінних перетворень
- •§ 12. Поняття квадратичної форми
- •§ 13. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду в n-вимірному векторному просторі
- •§ 14. Криві другого порядку та їх класифікація.
- •§ 15. Поверхні другого порядку та їх класифікація.
- •§ 16. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду в евклідовому векторному просторі
- •§ 18. Гіпербола.
- •§ 19. Парабола.
- •§ 20. Афінна еквівалентність еліпсів (гіпербол). Подібність парабол
- •§ 21. Рівняння еліпса, гіперболи і параболи в полярній системі координат
- •§ 22. Дотичні до кривих другого порядку
- •§ 23. Оптичні властивості еліпса, гіперболи та параболи
- •§ 24. Поверхні обертання
- •§ 26. Конус
- •§ 27. Однопорожнинний гіперболоїд
- •§ 28. Двопорожнинний гіперболоїд
- •§ 29. Еліптичний параболоїд
- •§ 30. Гіперболічний параболоїд
- •§ 31. Циліндричні поверхні
- •Приклад 10.
- •§ 32. Прямолінійні твірні поверхонь другого порядку
- •§ 33. Дотична площина до поверхні другого порядку
§ 34. Розміщення площини відносно системи координат
Розглянемо площину α, задану в афінній системі координат загальним рівнянням : Ax+By+Cz+D=0. В залежності від рівності нулеві коефіцієнтів A, B, C, D площина α може бути розміщена відносно системи координат наступним чином :
1. D=0: α : Ax+By+Cz = 0, α проходить через початок координат (так яа точка О(0,0,0) задовольняє рівняння площини).
2. A=0: α : By+Cz+D = 0, α || OX (так як базисний вектор =(1,0,0) і нормальний вектор =(0,В,С) перпендикулярні).
3. B=0: α : Ax+Cz+D=0, α || OY
4. C=0: α : Ax+By+D=0, α || OZ
5. D=A=0: α : By+Cz=0, α проходить через вісь OX
6. D=B=0: α : Ax+Cz=0, α проходить через вісь OY
7. D=C=0: α : Ax+By=0, α проходить через вісь OZ
8. A=B=0: α : Cz+D=0, α || XOY
9. A=C=0: α : By+D=0, α || XOZ
10. B=C=0: α : Ax+D=0, α || YOZ
11. A=B=D=0: α : Cz=0, або z=0, α – площина XOY
12. A=C=D=0: α : By=0, або y=0, α – площина XOZ
13. B=C=D=0: α : Ax=0, або x=0, α – площина YOZ.
Приклад 39.
Вказати особливості розташування наступних площин по відношенню до системи координат:
а) x–y+z=0; б) x+2y+3 = 0; в) x–3=0; г) 2y–z=0.
Розв’язання: а) Так як вільний член даного рівняння дорівнює нулю, то дана площина проходить через початок координат.
б) Так як С = 0, то площини паралельна до вісі ОZ.
в) Так як коефіцієнти В=С=0, то площина паралельна площині YOZ.
г) Так як коефіцієнт А=0 і вільний член D=0, то площина проходить через вісь ОX.
Приклад 40.
Побудувати зображення площини x–y+z=0.
Так як дана площина проходить через початок системи координат, то її зручно зобразити поєднанням двох її слідів, тобто 2-х ліній перетину цієї площини з будь-якими двома координатними площинами, наприклад, з площинами XOY і YOZ.
Для побудови сліду в координатній площині потрібно побудувати дві точки. У нашій задачі одна точка О(0,0,0), яка належить усім координатним площинам, уже побудована. Знайдемо ще одну точку даної площини, яка лежить в XOY. Для точок, що лежать в площині XOY z=0, і поклавши в рівнянні
x – y + z = 0, наприклад, х=1, отримаємо y=1. Отже, будуємо в площині XOY точку А(1;1;0). Пряма ОА є слідом даної площини на площині XOY (рис.26).
Для того щоб побудувати слід даної площини на площині YOZ, рівняння якої: х=0, покладемо y=1, тоді z=1, і площина проходить через точку В(0;1;1). Пряма ОВ є слідом даної площини на площині YOZ (дивись рис.26).
§ 35. Геометричний зміст знака Ax+By+Cz+D
Н
ехай
в афінній системі координат (О,
,
,
)
задано
площину α:
Ax+By+Cz+D=0.
Вона розділяє множину точок простору
на два півпростори. Знайдемо умови, які
визначають ці півпростори. Зафіксуємо
на площині α
точку N0
і відкладемо від неї нормальний вектор
площини
=(А,В,С)
(рис.27).
Кінець вектора позначимо N.
Отже,
=
.
Нехай
М(x,y,z)
довільна точка простору, яка не належить
площині α.
Проведемо через
М
пряму d
паралельну
до вектора
,
і отримаємо точку М0 (x0,y0,z0) – точку
перетину прямої d
з α.
Оскільки
||
,
то за теоремою 1
=β
,
або
в координатах: x–x0=βA,
y–y0=βB,
z–z0=βC.
Звідки x=βA+x0,
y=βB+y0,
z=βC+z0.
Підставивши
отримані змінні в многочлен Ax+By+Cz+D,
отримаємо:
Ax+By+Cz+D=А(βA+x0)+В(βB+y0)+С(βC+z0)+D=β(А2+В2+С2) (Так як точка М0 (x0,y0,z0) належить площині α, то Аx0+Вy0+Сz0+D=0.) . Нехай λ півпростір з границею α, який містить точку N. Тоді, із рівності =β випливає, що точка М належить півпростору λ тоді і тільки тоді, коли β>0, а оскільки А2+В2+С2>0, то точка М належить півпростору λ тоді і тільки тоді, коли Ax+By+Cz+D>0. Отже, нерівність Ax+By+Cz+D>0 визначає півпростір, обмежений площиною α. Так як площина розділяє простір на два півпростори, то очевидно, що другий півпростір λ′ визначається нерівністю: Ax+By+Cz+D<0.
